Ухвала суду № 82266538, 07.06.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/652/19

Провадження №1-кп/594/87/2019

У Х В А Л А

07 червня 2019 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Чир П.В.

з участю секретаря судового засідання Окулянко У.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження №12019210050000022 від 16 січня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борщів Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Лазенги О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Денисової Т.С.

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ., Турчака Б.М., Чупруна В.В.

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року з Чортківської місцевої прокуратури до Борщівського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019210050000022 від 16 січня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 03 червня 2019 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні подав клопотання, в якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці. Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, наявні вагомі докази обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, стабільного джерела прибутку не має, із сім`єю спільно не проживає, не має стійких сімейних взаємовідносин, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб, інших утриманців не має, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, може незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з якими він проживає в одному населеному пункті та на ОСОБА_3 , щоб ті змінили свої покази або відмовилась від своїх свідчень в суді. Також, ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений 05 липня 2007 року Борщівським районним судом Тернопільської області за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком терміном на 1 рік, судимість погашена, проте своєї поведінки не змінив та на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні тяжкі злочини, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у підготовчому судовому засіданні вважають, що клопотання прокурора до задоволення не підлягає.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з клопотання, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в період з 10 по 25 січня 2019 року в нічний період часу, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, через огорожу переліз на територію магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , зайшов до приміщення альтанки, яка розташована на прилеглій території до даного магазину, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_3 на загальну суму 8773,27 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 16 січня 2019 року біля 00.00 год. діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, через огорожу переліз на територію господарства, яке розташоване в АДРЕСА_1 , за допомогою викрутки, шляхом пошкодження віконного механізму, відчинив металопластикове вікно літньої кухні, проник в її середину, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_2 на загальну суму 10852,72 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 в ніч з 14 на 15 лютого 2019 року, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, прийшов до господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де шляхом пошкодження металевої сіти-огорожі домогосподарства, проник на його територію, підійшов до підсобного приміщення, яке там розташоване, де, пошкодивши навісний замок вхідних дверей, проник в середину приміщення, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_3 на загальну суму 10850 грн.

Крім того, ОСОБА_1 28 лютого 2019 року біля 00.00 год., діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, прийшов на територію в АДРЕСА_1 , через незачинені вхідні ворота, де розташоване приміщення цеху, що спеціалізується на порізці скла, за допомогою викрутки відчинив металопластикове вікно, через яке проник всередину цеху, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_8 на загальну суму 5101,85 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 8 березня 2019 року біля 00.00 год. діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, прийшов до гаражу, що розташований поряд із житловим будинком, за адресою АДРЕСА_1 , виліз на дах гаражного приміщення, де при допомозі лому, який заздалегідь взяв із собою, відсунув лист шиферу і через отвір у даху проник в приміщення гаража, звідки викрав майно що належало ОСОБА_10 на загальну суму 1500,56 грн.

Крім того, ОСОБА_1 в середині березня 2019 року в нічний період часу, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення прийшов до приміщення гаража, який розташований по АДРЕСА_1 поряд із житловим будинком за адресою АДРЕСА_4 , виліз на його дах, де при допомозі металевого лому, який заздалегідь взяв із собою, відсунув лист шиферу і через отвір у даху проник в приміщення гаража, звідки викрав майно, чим завдав ОСОБА_11 збитків на загальну суму 4100 грн.

Крім того, ОСОБА_1 17 березня 2019 року біля 00.50 год. діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, через огорожу переліз на територію магазину «Олімп» в АДРЕСА_2 , виліз на причіп автомобіля «ГАЗ 33021», на якому знаходився ящик з різними інструментами, зачинений на навісний металевий замок та з допомогою знайденого ключа відчинив навісний замок на дерев`яному ящику з інструментами, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_3 на загальну суму 4360 грн.

Крім того, ОСОБА_1 на початку квітня 2019 року, в нічний період часу діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення прийшов до приміщення гаража, який розташований по АДРЕСА_1 поряд із житловим будинком за адресою АДРЕСА_4 , виліз на його дах, де при допомозі металевого лому, який заздалегідь взяв із собою, відсунув лист шиферу і через отвір у даху проник в приміщення гаража, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_11 на загальну суму 1896,50 грн.

Також, ОСОБА_1 , 07 квітня 2019 року біля 00.00 год., діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, прийшов до приміщення гаражу, який розташовані поряд із житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , виліз на його дах, де при допомозі металевого лому, який заздалегідь взяв із собою, розібрав частково стіну в приміщенні гаража, зробивши отвір, через який проник в приміщення гаража, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_4 на загальну суму 3091,53 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 07 квітня 2019 року біля 02.00 год., діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, виліз на дах гаражного приміщення, що розташовані поряд із житловим будинком за адресою АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 , де з допомогою металевого лома, який заздалегідь приніс із собою, відсунув лист шиферу і через отвір у даху проник в приміщення даного гаража, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_5 на загальну суму 3613,81 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 09 квітня 2019 року біля 00.00 год. діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, прийшов до гаражу, що розташований по АДРЕСА_1 поряд із житловим будинком у АДРЕСА_1 , виліз на його дах, де з допомогою металевого лома демонтував шиферне накриття даху гаража, зробивши отвір через який проник в його приміщення, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_6 на загальну суму 11478,24 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 10 квітня 2019 року біля 02.00 год., діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, прийшов до гаражу, що розташований поряд із житловим будинком у АДРЕСА_1 де з допомогою плоскогубців, які прихопив із собою, витягнув цвяхи із віконної рами, а в подальшому зняв скло із віконної рами і через отвір у вікні проник в приміщення гаража, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_7 на загальну сум 1308,13 гривень.

Як встановлено судом, 11 квітня 2019 року о 18 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

12 квітня 2019 року ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 07 травня 2019 року вищевказану ухвалу від 12 квітня 2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. Строк дії ухвали визначено до 21 год.04 хв. 10 червня 2019 року. Визначено ОСОБА_1 заставу в розмірі 57630 грн. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 покладено у разі внесення застави певні обов`язки.

Строк встановлений вищевказаною ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 07 травня 2019 року запобіжного захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, закінчується 10 червня 2019 року о 21 год.04 хв.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 23 листопада 2017 №1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст.29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, не зважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження, може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_1 на підставі ухвали Тернопільського апеляційного суду від 07 травня 2019 року закінчується 10 червня 2019 року о 21 год. 04 хв.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, а також те, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілих, свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, на час судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 06 серпня2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 205, 314, 315 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Борщева Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , залишити тримання під вартою, продовживши строки тримання під вартою до 06 серпня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 57 630 гривень.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернопільського апеляційного суду р/р 37310005082849, МФО 820172, код одержувача 42261572, Банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Київ.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування з особами, визначеними слідчим та прокурором у кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Чир П.В.