Ухвала суду № 82266020, 07.06.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 07.06.2019

ЄУ № 420/254/19

Провадження №1-в/420/24/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

прокурора Сичова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков заяву ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з клопотанням, в якому просить звільнити його умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 26 днів від відбування покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 31.05.2012, посилаючись на те, що 31.05.2012 він був засуджений вироком Попаснянського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ст.ст. 70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. Вирок набрав законної сили 15.06.2012, початок строку відбування покарання 29.02.2012. З 29.02.2012 по 13.11.2017 він відбував покарання в Краснолуцькій виправній колонії № 19 Луганської області. Також засуджений у своєму клопотанні зазначив, що 02.11.2017 був звільнений від відбування покарання умовно достроково строком на 1 рік 3 місяці 26 днів, та в подальшому прибув до смт. Попасне, де став на облік в відділенні поліції. Після цього прибув за місцем проживання своєї жінки ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 де отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Вважає, що своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те що, довідка про умовно-дострокове звільнення видана органом, який знаходиться на території, що непідконтрольна державним органам влади України.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 31.05.2012 ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 КК України та на підставі ст. 70,71 КК України призначено остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією усього належного йому майна. Строк покарання рахувати з 29.02.2012. Вирок набрав законної сили 15.06.2012.

Зазначене покарання засуджений відбував у Краснолуцькій виправній колонії № 19 Луганської області.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014, м.Боково-Хрустальне (м. Вахрушеве) Луганської області, де розташована Краснолуцька виправна колонія № 19, є тимчасово окупованою територією, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

13 листопада 2017 року адміністрацією нелегітимного органу засуджений ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання умовно-достроково. У зв`язку з цим, Гопка ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про умовно-дострокове звільнення до компетентного місцевого суду в порядку п. 2 ч. 1 ст. 537 та ст.539 КПК України.

Порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання передбачений статтею 154 КВК України, згідно якій з відповідним поданням до суду звертається орган або установа відбування покарань.

Кримінально-виконавчий кодекс України було прийнято 11 липня 2003 року, на той час діяв КПК України 1960 року і стаття 154 КВК України відповідала змістові статті 407 КПК України 1960 року, якою регулювався порядок застосування умово-дострокового звільнення від відбування покарання.

Наразі чинним є КПК України 2012 року, яким передбачений інший порядок вирішення судом питань, пов`язаних з виконанням вироку, до яких відповідно п.2 ч.1 ст.537 віднесено і питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Зокрема, ч. 1 ст. 539 КПК України передбачене безумовне право прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органа або установи виконання покарань звертатися з клопотанням (поданням) про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку, в тому числі і про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Крім того, у випадках, встановлених законом, з такими ж клопотаннями можуть звертатися інші особи, установи або органи.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Між тим, в практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, суд вважає, що засуджений має право на звернення до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому, якщо покарання призначене судом за тяжкий злочин, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин призначеного строку покарання.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину і відбув більше двох третин призначеного строку покарання. Невідбутий строк складає 1 рік 3 місяці 26 дні, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 формальних підстав для застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він добросовісно виконував обов`язки, покладені на нього вироком суду, до праці ставився сумлінно, режим тримання не порушував, представниками органів державної влади не спростовані. Також не вбачається вини ОСОБА_1 в тому, що державною пенітенціарною службою України йому не було запропоновано продовжити відбувати покарання на території, яка не є тимчасово окупованою.

Після неможливості подальшого відбування покарання ОСОБА_1 звернувся до Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області, що свідчить про відсутність в нього намірів ухилитися від відбування покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України саме держава має надати суду документи, які підтверджують чи спростовують твердження, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно побутової характеристики, виданої Попаснянською міською радою та характеристики, виданої КП «Павлограджитлосервіс», за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується задовільно.

Оскільки установа, де відбував покарання ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово-непідконтрольній території, немає вини ОСОБА_1 у відсутності свідчень щодо його поведінки та ставлення до праці в місцях позбавлення волі.

За таких умов суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання, оскільки він відбув більше ніж дві третини призначеного покарання, і будь-які дані, які б свідчили про його несумлінну поведінку і ставлення до праці в місцях позбавлення волі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 372, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 31 травня 2012 року, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасне Луганської області, від покарання, призначеного вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 31 травня 2012 року, умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 26 днів.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В.В. Пронька