Рішення № 82265576, 07.06.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/145/19 провадження № 2/403/115/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Костецькому С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з останнього на її користь аліментів на утримання трьох дітей: дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред’явлення позову і до повноліття ОСОБА_3 , а потім у розмірі 1/3 частки до повноліття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, тому за їх спільною заявою, поданою до органу реєстрації на підставі п.1 ч.2 ст.125 Сімейного кодексу України, батьком дітей визначено відповідача по справі. На даний час діти проживають разом з позивачем та знаходяться на її повному утриманні. Натомість відповідач по справі, як батько дітей, не надає їй в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей, тим самим ухиляючись від виконання свого батьківського обов`язку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Про місце, день і час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Згідно письмової заяви прохала суд розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає суд їх задоволити (а.с.40, 42).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся завчасно у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином (а.с.38, 39). 07.06.2019 року телефонограмою відповідач повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку із перебуванням за межами Устинівського району Кіровоградської області по роботі та здійснення розгляду справи без його участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі, відзиву на позов подавати не буде (а.с.41).

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з урахуванням письмової заяви позивача та відсутності поданих відповідачем заяви та (або) клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи з наведенням поважності причин його не прибуття в судове засідання,суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.06.2019 року.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що сторони по справі мають трьох спільних дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які на даний час проживають з матір`ю - позивачем по справі ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , а також довідкою №39, виданою 05.03.2019 року виконавчим комітетом Сонцівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.21-24).

Відносно матеріального стану відповідача ОСОБА_2 , судом не встановлені відомості про його доходи, оскільки відповідач по справі в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явився, відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, у встановлений судом строк не надав.

З огляду на викладене, з урахуванням засад змагальності та диспозитивності, суд вирішує спір на підставі наявних у справі доказів та відповідно до приписів ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем ОСОБА_1 , щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч.1, п.2 ч.2 ст.18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. При цьому способом захисту сімейних прав та інтересів є, крім іншого, примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

На дату розгляду судом справи по суті наявності між сторонами домовленості щодо способу утримання їх спільних дітей, за відсутності наданих ними відповідних письмових заяв з цього приводу, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як матері трьох дітей, з якою вони проживають, до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , як батька цих дітей, про стягнення з нього аліментів на утримання їх спільних дочок, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право дітей на матеріальне утримання з боку батька підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ст.ст.3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, ким вони здійснюються, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі є фізичною особою працездатного віку. Належних доказів на підтвердження стану здоров`я, наявності аліментних зобов`язань перед іншими особами, а також тяжкого матеріального становища, які б унеможливлювали чи істотно впливали на виконання ним обов`язку щодо утримання своїх рідних дочок, відповідачем суду надано не було, а тому суд, з урахуванням відсутності заяви позивача ОСОБА_1 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, приходить до висновку про спроможність відповідача брати участь в утриманні дітей шляхом сплати аліментів в частині від його заробітку (доходу).

Відповідно до ч.2 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно положень ч.9 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом ч.1 ст.10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З урахуванням наведених правових норм, приймаючи до уваги предмет позову - стягнення аліментів на утримання трьох дітей, які проживають разом з матір’ю - позивачем по справі ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин в частині визначення розміру єдиної частки від заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , яка підлягає стягненню на користь позивача, положень ч.5 ст.183 СК України, що регулюють подібні аліментні відносини.

Крім того, відповідно до ст.128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п’ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

На підставі викладеного, враховуючи законодавчо визначений розмір аліментів на утримання трьох дітей відповідного віку та не подання відповідачем доказів неможливості надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання їх спільних дочок у такому розмірі, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь позивача по справі ОСОБА_1 , в розмірі однієї другої (1/2 частки) його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення аліментів на утримання трьох дітей в розмірі 1/2 частки (половини) заробітку (доходу) відповідача по справі ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Разом з тим, за змістом ч.ч.2, 3 ст.183 СК України у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При цьому, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином, закон прямо передбачає визначення судом єдиної частки від заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватись з нього на утримання двох і більше дітей, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, і не передбачає повноваження суду одночасно з визначенням єдиної частки на утримання трьох дітей, визначати розмір частки від заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватись з нього на інших дітей (іншу дитину) після досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В даному випадку ч.3 ст.183 СК України імперативно регламентує порядок стягнення аліментів на іншу дитину (дітей) після досягнення найстаршою дитиною повноліття шляхом звернення матері, батька з відповідним позовом до суду, а за відсутності такого - продовження стягнення аліментів за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

З огляду на викладене, позовна вимога ОСОБА_1 в частині визначення судом розміру аліментів (1/3 частки), які будуть стягуватися на двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до досягнення ними повноліття, після досягнення старшою дочкою ОСОБА_3 повноліття, не підлягає задоволенню як така, що не відповідає вимогам ч.3 ст.183 СК України.

Відповідно до роз`яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, з урахуванням обставин, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення із відповідача по справі ОСОБА_2 аліментів на утримання дочок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в розмірі 1/2 частини (половини) від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25 березня 2019 року (день пред`явлення позову до суду) і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності захисту інтересів дітей, що мають першочергове значення.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає на необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

За змістом ч.1, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн.00 коп..

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги часткове задоволення позову ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, та те, що відмова в задоволенні частини позовних вимог не стосується самого способу захисту порушеного права, з відповідача по справі на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), від сплати якого при поданні позовної заяви до суду звільнена позивач.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти в розмірі 1/2 частини (половини) заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 25 березня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання даного рішення суду щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий 13 серпня 1999 року Устинівським РВ УМВС України в Кіровоградськй області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Головуючий С.Ю.Атаманова