Рішення № 82264832, 06.06.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2525/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Ковальчук О.І.

секретаря Кайрякової К.О.

з участю представника позивача Джуса Б.Г.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката Ільків Г.М.

справа №466/2525/19; 2/466/1390/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води

в с т а н о в и в:

27.03.2019 року ЛМКП “Львівтеплоенерго” звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, в якій просить постановити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 15.03.2015 року по 30.09.2018 року у розмірі 14627,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 931,37грн., 3% річних у розмірі 360,18 грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 1921,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 08 листопада 2018р. ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з заявою про видачу судового наказу та стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.03.2015р. по 30.09.2018р у розмірі 15971,14 грн., інфляційних втрат в розмірі 931,37 грн. 3% річних в розмірі 360,18 гри., всього - 17 262,69 грн. та 176,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

13.11.2018 року Шевченківський районний суд м. Львова за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» видав судовий наказ № 466/9039/18, 2-н/466/899/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 17262,69 гри., а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувача судового збору.

11.12.2018 року Шевченківський районний суд м. Львова розглянувши заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування судового наказу, постановив ухвалу, якою скасував судовий наказ №466/9039/18 від 13.11.2018 року, роз`яснивши при цьому право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З довідки, виданої ЛКП «Збоїща-408» № 1383 від 05.03.2018р. вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками приватизованої квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають в даній квартирі разом з двома іншими неповнолітніми співвласниками, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно користується послугами з центрального опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води.

З 01 липня 2014р. ЛМКП «Львівтеплоенерго», Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією – суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії ( теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Згідно ст. 6 цього Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, у порядку і випадках, визначених законом.

Відповідно до закону, ЛМКП «Львівтеплоенерго» був підготовлений та направлений на адресу відповідача ОСОБА_1 для підписання два примірники договору приєднання, однак, договір приєднання відповідачами не підписаний, оскільки повернуто виконавцю назад у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, проте всупереч даної норми закону, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Станом на квітень 2019 року за квартирою АДРЕСА_1 , у відповідачів утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 15.03.2015 року по 30.09.2018 року у розмірі 14627,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 931,37грн., 3% річних у розмірі 360,18 грн., а всього 15919,36грн., оскільки відповідачі неналежно виконували свої обов`язки, зокрема, не вносили виконавцю плату за послуги з централізованого опалення, внаслідок чого й утворилась заборгованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на час звернення позивача до суду із позовною заявою, відповідачем заборгованість не оплачена, інфляційні нарахування складають 931,37 грн., 3% річних – 360,18 грн., разом сума заборгованості становить: сума основного боргу – 14627,81 грн., інфляційні втрати - 931,37 грн, 3% річних – 360,18 грн., всього – 15919,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду та просить позов задовольнити.

Ухвалою від 27.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справу, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 Б. ОСОБА_8 . уточнені позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та уточненні до неї. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача – адвокат Ільків Г.М. в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, підтримавши письмовий відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи. Просили відмовити у задоволенні позову. В останньому судовому засіданні визнали позов частково та з врахуванням клопотання від 30.05.2019 року просили суд стягнути суму боргу в рівних частинах та відстрочити виконання рішення на 5 місяців.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, причин неприбуття суду не повідомляв, заяв про відкладення судового засідання не подавав, відзиву на позовну заяву ним подано не було.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

08 листопада 2018р. ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з заявою про видачу судового наказу та стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.03.2015р. по 30.09.2018р у розмірі 15971,14 грн., інфляційних втрат в розмірі 931,37 грн. 3% річних в розмірі 360,18 гри., всього - 17 262,69 грн. та 176,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

13.11.2018 року Шевченківський районний суд м. Львова за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» видав судовий наказ №466/9039/18, 2-н/466/899/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 17262,69 гри., а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувача судового збору.

11.12.2018 року Шевченківський районний суд м. Львова розглянувши заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування судового наказу, постановив ухвалу, якою скасував судовий наказ №466/9039/18 від 13.11.2018 року, роз`яснивши при цьому право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом також встановлено, що з довідки, виданої ЛКП «Збоїща-408» № 1383 від 05.03.2018р. вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками приватизованої квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають в даній квартирі разом з двома неповнолітніми співвласниками, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно користуються послугами з центрального опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води (а.с.9).

З 01 липня 2014р. ЛМКП «Львівтеплоенерго», Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, проте всупереч даної норми закону, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Станом на квітень 2019 року за квартирою АДРЕСА_1 , у відповідачів утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 15.03.2015 року по 30.09.2018 року у розмірі 15919,36 грн., оскільки відповідачі неналежно виконували свої обов`язки, зокрема, не вносили виконавцю плату за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, внаслідок чого й утворилась заборгованість.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією – суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії ( теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Згідно ст. 6 цього Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, у порядку і випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до закону, позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» був підготовлений та направлений на адресу відповідача ОСОБА_1 для підписання два примірники договору приєднання, однак, договір приєднання відповідачем не підписаний, оскільки повернено виконавцю у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, відмова споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами /тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Нормою ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Судом встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_2 встановлено вузлом обліку теплової енергії на опалення, тобто тепло лічильник фірми DANFOSS, Данія, який належить ЛКП «Збоїща-408», що підтверджується Актом № 1259 від 26.03.2004 року, паспортом на теплолічильник, Свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 35/18-6475 від 16.08.2018р., Актом експлуатаційної перевірки вузла обліку теплової енергії (ВОТЕ) за № 1259 від 06.09.2018р. (а.с. 24-27).

Відповідно до п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, засоби обліку теплової енергії підлягають періодичній повірці. Періодична повірка проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує послуги з централізованого опалення – згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.

Згідно свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 35/18-6475, теплолічильник DANFOSS, Данія, який належить будинку по АДРЕСА_2 , пройшов повірку 16.08.2018 року.

Таким чином, відповідні нарахування оплати за теплову енергію по квартирі АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 проживають відповідачі, було проведено виконавцем послуг згідно ст. 12 Правил з урахуванням показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії та на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі не виконали свого зобов`язання щодо сплати послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 625 ЦК України боржники повинні сплатити позивачу на його вимогу інфляційні та 3% річних.

Таким чином, на час звернення позивача до суду із позовною заявою, відповідачем заборгованість не оплачена, інфляційні нарахування складають 931,37 грн., 3% річних – 360,18 грн., разом сума заборгованості становить: сума основного боргу – 14627,81 грн., інфляційні втрати - 931,37 грн, 3% річних – 360,18 грн., всього – 15919,36 грн.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Крім того, статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго».

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Окрім того, з врахуванням клопотання відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу в рівних частинах у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює та відмовляється спільно погашати суму заборгованості, на думку суду слід стягнути заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не в солідарному порядку, а в рівних частинах.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З врахування вищевикладеного та клопотання відповідача ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 15.03.2015 року по 30.09.2018 року, інфляційних втрат та 3% річних, в всього в розмірі 7959,68 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень шістдесят вісім копійок) - строком на 5 (п`ять) місяців з дня набрання рішення законної сили.

Відповідно до статті 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з звільненням відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору як інваліда ІІ групи, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 960,50 грн.

Крім того, слід повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354, 435 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН – НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН – НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», (ЄДРПОУ 05506460, р/р НОМЕР_4 в Львівське АТ «Ощадбанк», МФО 325796, місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1) заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 15.03.2015 року по 30.09.2018 року у розмірі 14627, 81 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 81 копійку, інфляційні втрати у розмірі 931,37 (дев`ятсот тридцять одну) гривню 37 копійок, 3% річних у розмірі 360,18 (триста шістдесят) гривень 18 копійок, а всього – 15919,36 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 36 копійок.

Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН – НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 15.03.2015 року по 30.09.2018 року, інфляційних втрат та 3% річних, в всього в розмірі 7959,68 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень шістдесят вісім копійок) - строком на 5 (п`ять) місяців з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН – НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», (ЄДРПОУ 05506460, р/р НОМЕР_4 в Львівське АТ «Ощадбанк», МФО 325796, місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1) – 960,50 гривень (дев`ятсот шістдесят грн. п`ятдесят коп.) сплаченого судового збору.

Повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго», (ЄДРПОУ 05506460, р/р НОМЕР_4 в Львівське АТ «Ощадбанк», МФО 325796, місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1) - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 960,50 гривень (дев`ятсот шістдесят грн. п`ятдесят коп.), який сплачено на поточний рахунок №31212206013007 ГУ ДКСУ у Львівській області, згідно платіжного доручення №ЛТЕ00005053 від 15.03.2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 червня 2019 року.

Суддя О. І. Ковальчук