Рішення № 82263984, 05.06.2019, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/234/19

Провадження №2/377/144/19

05 червня 2019 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Маряхіної І.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі представника за довіреністю просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.05.2011 року в розмірі 67231,14 гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 гривня.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що на умовах вказаного договору 04 травня 2011 року надав відповідачу кредит в розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. Відповідач підписав заяву, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на офіційному сайті банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг для ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачена можливість зміни Тарифів, а також інших послуг обслуговування рахунків. При цьому у сторін договору виникають обов`язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг; у позичальника - отримання виписки про стан та про здійснення операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Умов та правил надання банківських послуг). Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених даним Договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. У порушення ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 17.02.2019 року в загальній сумі 67231,14 гривень, яка складається з наступного: 27085,10 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 15130,84 гривень – заборгованість за прострочененим тілом кредиту; 0,00 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; 21184,58 гривень – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 152,95 гривень – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень – фіксована частина, 3177,67 гривень – процентна складова.

Ухвалою від 15 квітня 2019 року після виконання вимог, передбачеих ч.6 ст.187 ЦПК України, відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

20 травня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що надані позивачем розрахунки заборгованості за договором №б/н, укладеним між Приватбанк та клієнтом (відповідачем у справі) станом на лютий 2019 року, не містять даних про існуючу у відповідача перед позивачем заборгованості саме за тілом кредиту, що виключає можливість нарахування відсотків за користування кредитними коштами, нарахування пені та штрафів на прострочену заборгованість за тілом кредиту. З розрахунків, які надав позивач вбачається, що на протязі періоду відбувалось погашення за користування грошовими коштами, це відображено у колонках «Сума погашення за наданим кредитом» та «Сума коштів внесених клієнтом на погашення заборгованості». Згідно роздруківки з приват24 вбачається, що картка універсальна 4149437848037097 термін дії до 04/18, тому нарахування відсотків та неустойки починаючи з 1 травня 2018 року по даний час суперечить, правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором без номера є безпідставними, за його відсутності як такого. Підписана відповідачем анкета - заява від 04.05.2011, відповідно до ст. 77 ЦПК України не може вважатися доказом укладення кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення та передання кредитних коштів відповідачу. В анкеті-заяві зазначено, що відповідач лише виявив бажання оформити на своє ім`я кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна» та погодив, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і погоджується з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк». Зазначені Умови і правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. При цьому позивачем на надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету - заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту. Позивач, обґрунтовуючи заборгованість відповідача, надав два розрахунки заборгованості з різними періодами, а саме з 14.03.2015 року по 31.05.2015 року та з 31.05.2015 року по 17.02.2019 року. Вищевказані розрахунки здійсненні за різними формулами нарахування відсотків, тобто позивач в односторонньому порядку здійснив зміни, що є порушенням ч.1 ст. 651 ЦК України. Пунктом .2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, які надав позивач передбачено, що Банк нараховує відсотки за користування кредитом з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, тобто на формулу нарахування відсотків - N*M/365/366*Y=Z де, N - поточне тіло кредиту; М - процентна ставка; 365/366 - кількість днів у році; Y - кількість днів за які здійснюються нарахування; Z - сума нарахованих процентів. Позивачем з 01.06.2015р.була змінена формула нарахування відсотків безпідставно. Наступна формула нарахування відсотків на поточну заборгованість: (N+A)*M/365*(2 або 1)*Y=Z; N - поточне тіло кредиту, використане клієнтом до підвищення відсоткової ставки; А - нараховані відсотки (в попередньому місяці); М - відсоткова ставка; 365 - кількість днів у році; 2 або 1 - коефіцієнт відсоткової ставки; 1 - застосовується у разі належного виконання зобов`язання; 2 - підвищення відсоткової ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості; Y - кількість днів. Нарахування відсотків на прострочену заборгованість:(N+A)*M/365*2*Y=Z; N- прострочене тіло кредиту; А - виставлені до сплати та не погашені відсотки станом на перше число попереднього місяця; М - відсоткова ставка; 365 - кількість днів у році; 2 - коефіцієнт підвищення відсоткової ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості; Y - кількість днів. Нарахування процентів на проценти суперечить ч.3 ст. 550 ЦК України, проценти на неустойку не нараховуються. З долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем нараховувались проценти на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом, виходячи з процентної ставки: з 01.04.2015 - 43,20% річних. Вважає, що позивач безпідставно в розрахунках збільшує процентну ставку за користування кредитом в односторонньому порядку, оскільки це суперечить вимогами ст. 1056-1 ЦК України.

05 червня 2019 року представником відповідача подано заяву про викладення аргументів відносно безпідставності позовних вимог, мотивовану тим, що згідно розрахунку з 01.06.2015 року по 17.02.2019 року вбачається, що відповідно до колонки «відсотки погашені за рахунок кредиту» - 33355,78 грн., «нараховано відсотків на заборгованість за кредитом»-34899,67 грн. Згідно роздруківки з приват24 вбачається, що картка універсальна 4149437848037097 термін дії до 04/18, тому нарахування відсотків та неустойки, починаючи з 1 травня 2018 року по даний час, суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З вищевикладеного вбачається, що останній день нарахування відсотків є 30 квітня 2018 року. Згідно розрахунку заборгованості, який надав позивач, станом на 30 квітня 2018 року згідно колонки «нараховано відсотків на заборгованість за кредитом»-24952,88 грн., згідно колонки «відсотки погашенні за рахунок кредиту» - 21466,55 грн. Тобто заборгованість станом на 30 квітня 2018 року складає по нарахованим відсоткам -3486,33 грн. (24952,88 грн. -21466,55 грн.), за тілом - 33696,97 грн. Згідно розрахунку наданий позивачем вбачається, що за період з 01.05.2018 року по 17.02.2019 року в колонці «відсотки погашенні за рахунок кредиту» внесено - 11889,23 грн., у колонці «сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» - 4067,28 грн., всього внесено з 01.05.2018 року - 15956,51 грн. (11889,23 грн.+4067,28 грн.). Отже, 15956,51 грн. - 3486,33 грн. (заборгованість по нарахованим відсоткам станом на 30 квітня 2018 року) = 12470,18 грн.(залишок після погашення процентів). 33696,97 грн. (заборгованість за тілом станом на 30.04.2018 р.) – 12470,18 грн. (сплачені кошти з 01.05.2018 року по 17.02.2019 р.=21226,79 грн. (залишок заборгованості за тілом кредиту станом на 17.02.2019 року ( а.с. 60-68, 103).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивача у відзиві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.05.2011 року ОСОБА_1 , Клієнт, оформив у ПАТ КБ «ПриватБанк» і підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку у виді стандартного формуляра, де зазначив свої персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, номера мобільного, домашнього та робочого телефонів. Форма анкети-заяви містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця анкета-заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Клієнт ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Клієнт зобов`язується виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank. ua.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 04.05.2011 року станом на 17.02.2019 року, становить 67231,14 гривень, яка складається з наступного: 27085,10 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 15130,84 гривень – заборгованість за прострочененим тілом кредиту; 0,00 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; 21184,58 гривень – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 152,95 гривень – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень – фіксована частина, 3177,67 гривень – процентна складова.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 2 п. 1).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1).

Згідно вимог ч. 4 ст. 203 цього Кодексу правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач послався на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг від 04.05.2011 року, який складають підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами Банку, розміщеними на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua., що підтверджується підписом у заяві.

На підтвердження цих обставин позивач додав до позовної заяви копію анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписану ОСОБА_1 , витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті https://privatbank.ua/terms/. Проте, ні витяг з Тарифів, ні витяг з Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, які надані суду, відповідачем не підписані. Крім того, у застереженні про надання вказаних документів для ознайомлення клієнту у письмовій формі, яке міститься у анкеті-заяві, відсутнє посилання на те, що Умови і правила надання банківських послуг у Приватбанку розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/, а зазначено, що вони розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank. ua.

Всі ці обставини не дають підстав вважати, що позичальнику при оформленні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.05.2011 року були надані для ознайомлення в письмовому виді саме ті Тарифи та Умови і Правила надання банківських послуг і саме в тій редакції, які надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що саме вони мались на увазі сторонами при оформленні анкети-заяви. Між тим, в самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 04.05.2011 року, підписаній ОСОБА_1 , не зазначені ні розмір кредитного ліміту, ні процентна ставка, ні строк надання банківських послуг, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, про які йдеться у ній.

Натомість всі умови надання відповідачу банківських послуг, якими обґрунтовуються позовні вимоги, містяться у Тарифах банку, Умовах і Правилах надання банківських послуг у ПриватБанку, які відповідачем не підписані і не ідентифіковані, як частини укладеного договору про надання банківських послуг, про що стверджує позивач у позовній заяві.

Враховуючи зазначене, не можна не погодитися з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про те, що долучені до матеріалів справи витяги з Тарифів банку та витяги з Умов та Правил надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і, що саме ці Тарифи банку, Умови та Правила надання банківських послуг, витяги з яких надані суду, мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.

Цей висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 2320цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що відповідач ознайомився та погодився з Тарифами банку, Умовами та Правилами надання банківських послуг, витяги з яких надані суду, і згідно з якими нараховуються пеня, комісія, штрафи, а представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідач тільки засвідчив свою згоду на те, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Але при підписанні даної анкети-заяви відповідач не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які банк подав до суду в якості доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.

Виходячи з викладеного, надані позивачем витяги з Тарифів банку, Умов та Правил надання банківських послуг суд до уваги не приймає.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 04.05.2011 року та виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.05.2011 року, але несвоєчасно погашав заборгованість, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 25294, 07 гривень, виходячи з наступного.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором б/н від 04.05.2011 року, що наданий позивачем, заборгованість за тілом кредиту станом на 17.02.2019 року, становить: 27085,10 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 15130,84 гривень – заборгованість за прострочененим тілом кредиту.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 у зв`язку з підписанням кредитного договору було видано кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 04/18.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 01.04.2018 року тіло кредиту становило 33696,97 гривень, прострочене тіло кредиту – 0, 00 гривень. Тіло кредиту у зазначеній сумі вказано і у виписці по картковому рахунку станом на 26.04.2018 року. Згідно виписки з карткового рахунку відповідач після закінчення строку дії вказаної картки грошовими коштами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не користувався. Проте, згідно розрахунку заборгованості, починаючи з 01 травня 2018 року збільшилось тіло кредиту та прострочене тіло кредиту за рахунок додавання до тіла кредиту нарахованих відсотків з 01 травня 2018 року.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року ( справа № 444/9519/12), відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, строк дії картки 4149437848037097 закінчився останнім днем квітня 2018 року, а відтак закінчився і строк дії кредитного договору, тому нарахування відсотків після спливу строку дії картки, є неправомірним.

Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 01 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року позивачем було нараховано відсотки на загальну суму 9946,79 гривень та сплачено за цей період відповідачем 11889,23 гривень. За період з 01.06.2015 року по 30 квітня 2018 року позивачем нараховано відсотків на загальну суму 24952,88 гривень, сплачено відповідачем відсотків за період з 01.06.2015 року по 17.02.2019 року 33355,78 гривень.

Таким чином, безпідставне нарахування відсотків за період з 01 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року становить 8402,9 гривень( 33355,78 гривень – 24952,88 гривень). Саме на цю суму переплати відсотків необхідно зменшити тіло кредиту, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 04.05.2011 року ( тіло кредиту) на загальну суму 25294,07 гривень( 33696, 97 гривень – 8402, 90 гривень).

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафів є недоведеними, доказами не підтвердженими, тому задоволенню не підлягають.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 гривня, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 25294,07 грн. х 100: 67231,14 грн. = 37,62 % (відсоток розміру задоволеного позову); 1921 х 37,62:100 =722,68 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258- 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.05.2011 року на загальну суму 25294 гривень 07 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 722 гривні 68 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 05 червня 2019 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька