Ухвала суду № 82263964, 06.06.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/675/19

УХВАЛА

06 червня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши справу № 373/675/19 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 26 лютого 2011 року в розмірі 15000 грн 73 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн 00 коп.

Ухвалою від 02 травня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження. Справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

На час розгляду справи було встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року передано на перегляд Великої Палати Верховного Суду справу в подібних правовідносинах №342/180/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постановляючи ухвалу, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-144цс14, викладено правову позицію, згідно з якою Умови надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) існували при укладенні договору й у заяві позичальника, яку він власноручно підписав, зазначено, що він ознайомлений з такими Умовами та згодний з ними. Також Верховний Суд України вказав, що Умови є складовою кредитного договору, так як разом із заявою позичальника та Тарифами банку визначають умови кредитного договору. Протилежний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-240цс14, в якій, не відступаючи від раніше висловленої правової позиції, Верховний Суд України чітко зазначив, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (при будь-яких умовах) не є складовою кредитного договору.

За таких обставин є підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-144цс14, а також необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду судами аналогічних спорів та формуванні єдиної правозастосовчої практики розгляду судами аналогічних спорів.

У справі, що надійшла до суду, банк звернувся з позовом до відповідача та просив стягнути заборгованість за кредитом на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, посилаючись на те, що при підписанні анкети-заяви позичальник погодився з тим, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами про надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складають між ним та Банком Договір.

Фактичні обставини справ, предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, застосовані норми права у наведених постановах Верховного Суду України є аналогічними.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року прийнято для продовження розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою Особи на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року та призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 22 травня 2019 року.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду зазначено про наявність підстав для відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі №6-144цс14, щодо застосування норми права (ст. 207, 259 ЦК України), а також необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду судами аналогічних спорів.

Таким чином, висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 має суттєве значення для правильного вирішення цієї справи.

Станом на 06 червня 2019 року на офіційному сайті Верховного Суду будь-які відомості про рішення, ухвалене по даній справі, відсутні.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Палатою Верховного Суду.

За таких обставин провадження в справі слід зупинити, оскільки від висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 залежить прийняття правильного рішення по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 252, 253, 260, 268, 389 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі № 373/675/19 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №342/180/17.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Я. І. Керекеза