Вирок № 82262502, 07.06.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/271/19

Справа №329/271/19

Провадження №1-кп/329/61/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ломейка В.В.,

при секретарі Богдан І.І.,

за участю прокурора Головкіна В.А.,

потерпілого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Усенка Ю.Д.,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника служби у справах дітей Житарюк Н.М.,

представника Чернігівського районного

сектору філії ДУ «Центр пробації» Безулої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019080360000048 від 13 березня 2019 року щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, учня 11-го класу Новополтавської ЗОШ І-ІІІ ступенів, не працюючого, неодруженого, на утриманні дітей та інших осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2019 року, у нічний час, ОСОБА_1 перебуваючи поблизу магазина «Маяк», розташованого по вул. Рєпіна, смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, познайомився з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування з яким, повідомив ОСОБА_3 , про те, що відносно нього працівниками поліції Чернігівського ВП було складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом у нетверезому стані і тепер він не має можливості доїхати додому, так як відсторонений від керування автомобілем.

ОСОБА_3 , запропонував ОСОБА_1 відвезти його додому, на що останній погодився. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийшли до розташованого неподалік автомобіля останнього, де ОСОБА_3 , отримавши ключі від ОСОБА_1 , завів двигун автомобіля та спільно з останнім, відповідно до попередньої домовленості, поїхав в сторону с. Новоказанкуватого Чернігівського району Запорізької області.

Виїхавши за межі вищевказаного населеного пункту, ОСОБА_1 , попрохав ОСОБА_3 , зупинити автомобіль, після чого вийшовши назовні, почав підкачувати праве переднє колесо автомобіля, при цьому двигун автомобіля залишався в робочому стані.

Близько 00.40 год., 13 березня 2019 року, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що двигун автомобіля заведений, а ОСОБА_1 , перебуває назовні, умисно, проти волі власника, сівши за кермо автомобіля, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1987р.в., поїхавши на ньому в сторону с. Новополтавка Чернігівського району Запорізької області. По шляху слідування, ОСОБА_3 , не впорався з керуванням вказаного автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини та покинув автомобіль неподалік вищевказаного населеного пункту.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння транспортним засобом.

Так, 27 травня 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 , його законним представником Прихітько Г.В., захисником обвинуваченого ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вищезазначеному діянні; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 99 КК України у вигляді штрафу у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 грн., яка 06.06.2019 року надійшла до суду.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно 12 березня 2019 року, у нічний час поблизу магазина «Маяк» в смт Чернігівка запропонував ОСОБА_1 відвезти додому на його автомобілі, на що останній погодився. Коли виїхали за межі населеного пункту, ОСОБА_1 попрохав його зупинити автомобіль, щоб підкачати колесо. Після того, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, він один поїхав в сторону с. Новополтавка Чернігівського району на вказаному автомобілі. Не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та покинув автомобіль і пішов додому. Також вказав, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.289 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Кається у скоєному. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Під час судового засідання потерпілий ОСОБА_1 вказав, що повністю розуміє свої права та характер пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст.289 КК України, щодо якого обвинувачений визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України і просив призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

За таких обставин, суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.289 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам потерпілого та обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений, його законний представник, захисник та потерпілий погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, його законним представником, захисником обвинуваченого, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Процесуальні витрати по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судом роз`яснено ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 27 травня 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 , його законним представником Прихітько Ганною ОСОБА_5 , захисником Усенком Юрієм Дмитровичем у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080360000048.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 99 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550,00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.) на користь держави (р/р 31115106008316, отримувач коштів УК у Черніг.р-ні/Черніг.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО ГУДКСУ) 899998).

Заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 до набрання судовим рішенням законної сили – не застосовувати.

Речові докази: змив на марлевий тампон з внутрішньої ручки водійських дверей автомобіля та контроль марлі до нього; змив на марлевий тампон з керма автомобіля та контроль марлі до нього; мікрочастини на одній прозорій плівці з чохла водійського сидіння автомобіля; чохол з водійського сидіння автомобіля, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Автомобіль марки «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходяться на зберіганні в Чернігівському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області передати власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий, має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Ломейко