Рішення № 82260255, 21.05.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1111/19

Провадження № 2/346/1108/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого-судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Комашко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач з 2013 року перебуває на обліку у вказаному департаменті соціальної політики як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. 08.12.2017 року вона звернулась із заявою та декларацією для призначення вказаної допомоги. Враховуючи довідку, видану Коломийською міською філією Івано-Франківського центру зайнятості 10.01.2018 року, та відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (далі – Порядок), відповідачу призначено вказану допомогу на період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року у розмірі 1 032,07 грн. щомісячно. Однак, згідно з листом вказаного центру зайнятості від 07.03.2018 року та реєстром знятих з обліку безробітних протягом лютого 2018 року відповідача з 02.02.2018 року знято з такого обліку.

Абз. 5 п. 25 зазначеного Порядку передбачено, що виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім`ї, - з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного за інформацією центрів зайнятості.

В зв`язку з цим 23.04.2018 року відповідачу направлено повідомлення про необхідність сплати вказаної надмірної виплати у розмірі 1 032,07 грн. за березень 2018 року із зазначенням реквізитів для сплати, проте на час подачі даного позову (13.03.2019 року) сума переплати не була погашена.

Посилаючись на п. 28 зазначеного Порядку, позивач просив стягнути з відповідача 1 032,07 грн. виплачених надміру у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, що отримані внаслідок зловживання з боку відповідача, а також присудити з відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 1 921 грн.

21.05.2019 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, із змісту якої вбачається, що позивач позовні вимоги не підтримує, однак, просить присудити з відповідача понесені судові витрати в розмірі 1921 грн. відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, а справу розглядати у відсутності предстаника позивача (а.с. 69).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи була щоразу повідомленою належним чином - за зареєстрованим у встановленому законом

порядку місцем її проживання, про що свідчать поштове повідомлення про одержання нею

судової повістки-виклику (а.с. 68). Надісланий на адресу відповідача судовий виклик в судове засідання 02.04.2019 року відповідачу не вручено в зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання вказаної кореспонденції (а.с.26). Інших причин своїх неявок відповідач суду не повідомила та не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім`ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю). Інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Судом встановлено, що відповідач з 2013 року перебувала на обліку в департаменті соціальної політики Коломийської міської ради як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

08.12.2017 року відповідач звернулася до вказаного департаменту із заявою № 4/1188 про призначення такої допомоги (а.с. 6, 7).

В декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, від 08.12.2017 року, відповідач зазначила, що дохід сім`ї за періоди з 01.06.2017 року по 01.12.2017 року складався лише з допомог по безробіттю; на дитину одинокій матері; малозабезпеченій сім`ї (а.с. 8, 9).

Рішенням про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 18.12.2017 року відповідачу призначено таку допомогу на період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року у розмірі 1 032,07 грн. щомісячно (а.с. 10).

Відповідно до довідок № 116-03/22-18 та № 1373-07/22-18, виданих відповідно 10.01.2018 року та 10.07.2018 року Коломийською міськрайонною філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості, відповідач була зареєстрована як безробітна у вказаній філії центру зайнятості з 14.11.2017 року, дата припинення реєстрації – 02.02.2018 року (а. с. 17, 18).

Згідно з листом вказаного центру зайнятості від 07.03.2018 року та реєстром знятих з обліку безробітних протягом лютого 2018 року з 02.02.2018 року відповідача знято з реєстрації як безробітну особу (а.с. 11, 12).

Довідками від 22.03.2018 року та 28.03.2018 року стверджується, що відповідач знаходилася на обліку в департаменті соціальної політики Коломийської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та за березень 2018 року їй нараховано 1 032,07 грн. такої допомоги (а.с. 14,15).

Пунктом 25 вищевказаного Порядку передбачено, що виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім`ї з причин, передбачених абзацами сімнадцятим (крім припинення реєстрації у разі працевлаштування самостійно), дев`ятнадцятим - двадцять другим підпункту

1 і підпунктом 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N 198, - з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного за інформацією центрів зайнятості.

Відповідно до п. 28 зазначеного Порядку якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення

права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні

відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в

установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Рішенням позивача від 28.03.2018 року відповідачу припинено виплату такої допомоги з 01.03.2018 року у зв`язку з повідомленням центру зайнятості про припинення реєстрації відповідача як безробітної особи (а.с. 13).

Письмовим повідомленням про припинення надання державної соціальної допомоги від 23.04.2018 року відповідача проінформовано про припинення виплати вказаної допомоги, починаючи з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, на підставі висновків проведеної перевірки відомостей про доходи та майновий стан (а.с. 16).

26.02.2019 року відповідачу направлено повідомлення про необхідність повернення виплаченої надміру суми державної соціальної допомоги у розмірі 1 032,07 грн. із зазначенням реквізитів для оплати та встановлено строк для повернення виплачених коштів до 06.03.2019 року (а.с. 19).

Враховуючи подальше пред`явлення даного позову, суд вважає, що зазначене повідомлення залишилось відповідачем без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до квитанції № 0.0.1309861882.1 від 27.03.2019 року відповідач сплатила на рахунок позивача 1 032,07 грн. в якості повернення виплаченої надміру соціальної допомоги (а.с. 59).

Отже, відповідач на час розгляду справи повністю повернула позивачу вказану спірну виплату надміру отриманої соціальної допомоги. Тому в задоволенні позову слід відмовити із вказаних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1 921 грн., що стверджується платіжним дорученням від 12.03.2019 року (а.с.1).

Таким чином, оскільки представник позивача не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню вказані судові витрати.

На підставі ст. 1212 ЦК України, Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, та, керуючись ч. 3 ст. 142, ч.2 ст. 247, ст. ст. 263 - 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області, адреса якого: м. Коломия, вул. Чорновола, 55, Івано-Франківської області, надміру виплачених за березень 2018 року коштів у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям в розмірі 1 032 (одна тисяча тридцять дві) гривні 07 копійок, відмовити внаслідок їх задоволення ОСОБА_1 після пред`явлення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області 19.07.2012 року, жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області, адреса якого: м. Коломия, вул. Чорновола, 55, Івано-Франківської області, на р/р № НОМЕР_3 , МФО 836014, ЄДРПОУ 03193399, судові витрати в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана представником позивача до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 31 травня 2019 року.

Суддя Калинюк О. П.