Рішення № 82260162, 23.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6157/18

Провадження № 2/344/1147/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Романович, Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання виконавчого напису вчиненого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Романовичем, зареєстрованого в реєстрі за №20850, про стягнення з ОСОБА_1 53 279,43 дол. США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розспорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 1 376 740,47 грн., що є боргом за Кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” таким що не підлягає до виконання,–

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Романович, Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання виконавчого напису вчиненого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Романовичем, зареєстрованого в реєстрі за №20850, про стягнення з ОСОБА_1 53 279,43 дол. США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розспорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 1 376 740,47 грн., що є боргом за Кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” таким що не підлягає до виконання, мотивуючи позовні вимоги тим, що 16.11.2017 року приватним нотаріусом Київського МНО Швець Р.О. було вчинено виконавчий напис №20850 про стягнення з нього на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованості в розмірі 53 279,43 дол. США, що станом на момент вчинення виконвчого напису за курсом НБУ склало 1 376 740,47 грн. за період з 19.02.2008 року по 07.08.2017 року. Про наявність вказаного виконавчого напису позивачу стало відомо 29.03.2018 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не звернув уваги на те, що з дня виникнення права вимоги банку стосовно зобов”язань з погашення заборгованості за кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року, включаючи суму кредиту та відсотки за користування кредитом, минуло більше трьох років, а щодо пені — одного року спеціальної позовної давності та порушив вимоги ст. 88 ЗУ “Про нотаріат”. Крім цього, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо суми заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов”язань за кредитним договором зроблено банком одноособово та не відповідає дійсній сумі заборгованості, оскільки, не взято до уваги, що з метою погашення заборгованості за кредитним договором, банком було реалізовано іпотечне майно та частково погашено заборгованість по кредиту. На підставі наведеного, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій та відповідачем пропущено строк, на протязі якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису, відсутня безсіпрність вимог кредитора.

23.05.2019 року представник Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач свої зобов”язання за кредитним договором належним чином не виконав, не повернув в межах строку встановленого договором суму кредиту, не сплатив проценти, комісію та інші платежі. Для виконання виконавчого напису нотаріусу були надані всі необхідні документи, відповідно до вимог законодавства. Виконавчий напис вчинено відповідно до норм діючого законодавства. Безпірність вимог відповідно до ст. 88 ЗУ “Про нотаріат” є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презумція) наявність боргу, а документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому КМУ — не письмові докази наявності боргу, а докази наявності вказаних вище правовідносин, та встановлюють прострочення виконання зобов”язання. Відповідно до Переліку отримання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, які не потребують нотаріального посвідчення проводиться на підставі таких документів: оригіналу кредитного договору, засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості строків їх погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Враховуючи, що АТ КБ “ПриватБанк” надав всі необхідні документи відповідно до Переліку, підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає (а.с.71, 72).

Позивач в судове засідання не з”явився, представник позивача попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, просить задоволити (а.с.83).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині відзиву на позовну заяву просила розглянути спрву без участі представника відповідача (а.с.72 зворот).

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Романович та представник третьої особи Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання не з”явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.42, 55-58, 67-70).

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.02.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №IFHAGL0000004V, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 60 000,00 дол. США шляхом видачі готівки через касу на строк з 19.02.2008 року по 18.02.2028 року включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: купівля нерухомості, а також у розмірі 5 680,00 дол. США на оплату страхових платежів (а.с.12-19).

З метою забезпечення виконань зобов”язань за кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року, 19.02.2008 року між сторонами також. Було укладено іпотечний договір, предметом якого є майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, право власності на яке виникне у іпотекодавця в майбутньому (а.с.20, 21).

29.05.2013 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №IFHAGL0000004V, відповідно до якої сторони узгодили суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику до дати підписання цієї Додаткової угоди зменшити на 37 221,07 USD, а саме: відсотки у розмірі 34 214,28 USD, комісія у розмірі 45,45 USD, пеня у розмірі 2 961,34 USD. Дата остаточного погашення заборгованості за договором 17.02.2028 року. Графік погашення кредиту (Додаток 1) викладено в новій редакції, який є невід”ємною частиною до цієї додаткової угоди (а.с.22-24).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

16.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №20850 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м АДРЕСА_1 -Франківськ, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи - невідомо на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, код платника податків згідно є ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, не сплачену в строк за кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року. Строк, за який проводиться стягнення — 3 457 днів, а саме з 19.02.2008 року по 07.08.2017 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 53 279,43 дол. США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 1 376 740,47 грн. (а.с.5).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(далі - Порядок).

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, встановлено такі документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості можуть бути лише первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним.

В судовому засіданні встановлено, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, оскільки, йому було надано тільки розрахунок заборгованості кредитним договором, який зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Тобто, виконавчий напис було вчинено виключно на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками товариства, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог до позивача.

Крім цього, у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 19.02.2008 року по 07.08.2017 року.

Згідно вимог ст. 88 ЗУ “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує на те, що позивачем шляхом часткової оплати перервано строк позовної давності, однак, згідно матеріалів справи, а саме Графіку погашення кредиту, що є додатком 1 до Додаткової угоди №1 від 29.05.2013 року до кредитного договору №IFHAGL0000004V позивач мав проводити погашення кредиту 15 числа щомісяця.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року останнє погашення кредиту згідно графіку відбулось 15.01.2014 року (а.с.11 зворот).

Що стосується коштів, зарахованих на сплату відсотків та пені в період з 16.01.2014 року по 07.08.2017 року, то вони внесені не згідно графіку погашення кредиту, а отже, не можна вважати такими, які сплачені позивачем на виконання умов кредитного договору, так як не виключено, що останні можуть бути зараховані на погашення платежів шляхом списання з інших рахунків позивача.

Беручи до уваги наведене, суд вважає позовну вимогу про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем 16.11.2017 року, зареєстрованим у реєстрі за №20850, таким, що не підлягає виконанню обґрунтованою, а тому оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 704,80 грн. згідно платіжного доручення №1069775 від 16.04.2018 року (а.с.1).

На підставі викладеного, Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Романович, Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання виконавчого напису вчиненого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Романовичем, зареєстрованого в реєстрі за №20850, про стягнення з ОСОБА_1 53 279,43 дол. США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розспорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 1 376 740,47 грн., що є боргом за Кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” таким що не підлягає до виконання - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 16.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Романовичем, зареєстрований в реєстрі за №20850, про стягнення з ОСОБА_1 53 279,43 дол. США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розспорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 1 376 740,47 грн., що є боргом за Кредитним договором №IFHAGL0000004V від 19.02.2008 року на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_3 — 704,80 грн. витрати по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 06.06.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.