Ухвала суду № 82259949, 07.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 червня 2019 року м. Київ № 640/9365/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А., розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до Державної судової адміністрації Українипро визнання протиправними та скасувати накази, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної судової адміністрації України, з вимогою:

- протиправним та скасувати Наказ Державної судової адміністрації України від 28.05.2019 року №179/к «Про призначення ОСОБА_2 », як такий, що не відповідає вимогам закону;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної судової адміністрації України від 28.05.2019 року №180/к «Про ОСОБА_1 », яким увільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи» з 29.05.2019 року, у зв`язку із призначенням ОСОБА_2 на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи», як такий, що не відповідає вимогам закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу Державної судової адміністрації України від 28.05.2019 року №179/к «Про призначення ОСОБА_2 »;

- зупинення дії наказу Державної судової адміністрації України від 28.05.2019 року №180/к «Про ОСОБА_1 »;

- заборони державним реєстраторам, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані із зміною відомостей про керівника державного підприємства «Інформаційні судові системи», а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені державного підприємства «Інформаційні судові системи».

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що правомірності дій ДСА України щодо проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи», вимоги про скасування результатів конкурсного відбору та щодо зобов`язання утриматися від вчинення дій по призначенню на посаду генерального директора вказаного підприємства будь-якої особи за результатами проведення конкурсного відбору Окружним адміністративним судом м. Києва по суті не вирішено, видача наказів ДСА від 28.05.2019 № 179/к та від 28.05.2019 № 180/к зже мати наслідком заподіяння шкоди конституційним правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення. А також зазначає, що в разі ухвалення рішення на користь позивача, неможливо буде реально його виконати з огляду на те, що оскаржувані дії вже будуть реалізовані, а отже втратять свою юридичну силу.

Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Однак, у своєму клопотанні позивачем не наведено конкретних обставин, які, на його переконання, могли б свідчити про неможливість поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, без вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, самі рішення суб`єкта владних повноважень, що є предметом оскарження у даному провадженні, не містять тих положень, реалізація яких може мати невідворотні наслідки для позивача, що могло б слугувати підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення їх дії.

Також, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст.150 КАС України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, а вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.А. Добрівська