Рішення № 82259588, 31.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2019 року № 640/5331/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Шматов О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. КиєвідоГоловного територіального управління юстиції у м. КиєвіпроСкасування постанови про накладання штрафу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову про накладання штрафу в розмірі 10200 грн. від 13.03.2019, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Маховою Д.А. по ВП №57560755 в повному обсязі.

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що останнім виконано рішення суду, здійснено перерахунок пенсії в межах повноважень управління відповідно до чинного законодавства та рішення суду.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовні вимоги не подано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. від 01.11.2018 відкрито виконавче провадження №57560755 з примусового виконання виконавчого листа №826/1797/18, виданого 03.10.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане підвищення додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії за шкоду заподіяну здоров`ю - 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 9567 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 75 копійок.

В подальшому, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. прийнято постанову від 13.03.2019 ВП №57560755 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду та застосовані штрафні санкції в розмірі 10200 грн.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З викладених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Як зазначено позивачем в позовні заяві, про що повідомлено відповідача в листі 07.02.2019 №24999/07, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії за шкоду заподіяну здоров`ю 75% мінімальної пенсії за віком. Водночас, вказано, що кошти на виконання судового рішення з період з 01.01.2012 по 31.12.2017 в сумі 9567,75 грн. буде виплачено у порядку, передбаченому чинним законодавством, а саме: постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Отже, факт невиконання в повному обсязі рішення суду позивачем не заперечується.

Разом з цим, застосування такого заходу реагування як накладання штрафу на боржника є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Також, суд зазначає, що матеріали даної адміністративної справи не містять жодних доказів того, що позивач звертався до суду із заявами про роз`яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, що могло б свідчити про вжиття заходів стосовно виконання рішення суду та можливу наявність поважних причин його невиконання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно з ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження сторони позивача про те, шо державним виконавцем було неправомірно винесено постанову про накладення штрафу, оскільки у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, позивач мав право звернутись до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, однак, наданим правом не скористався.

Таким чином, зважаючи на викладене у сукупності, а також приймаючи до уваги те, що, за висновком суду, відповідач діяв в межах повноважень передбачених чинним законодавством України, у суду відсутні правові підстави для скасування постанови від 13.03.2019 ВП№57560755 про накладення штрафу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, а відтак - суд не вбачає підстав для задоволення позову та, відповідно, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 06.06.2019.

Суддя С.К. Каракашьян