Ухвала суду № 82259353, 06.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 червня 2019 року м. Київ № 640/3367/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту» до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - за правилами загального позовного провадження,

встановив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту» (ТОВ «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту») до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про:

- визнання бездіяльності Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків щодо невнесення інформації про видані з 01 січня 2019 року ТОВ «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту» документи моряків у єдиний Державний реєстр документів моряків, - протиправною;

- зобов`язання Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків вчинити дії, а саме, внести інформацію про видані з 01 січня 2019 року ТОВ «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту» документи моряків у єдиний Державний реєстр документів моряків.

06 травня 2019 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивоване необхідністю проведення судового засідання у справі з метою надання усних пояснень, які необхідні для повного та всебічного встановлення обставин у справі.

Суд, розглянувши подане клопотання, при його вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частин першої-другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Беручи до уваги наведені сторонами обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності викладення сторонами у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання, у зв`язку з чим підстави для розгляду справи в судовому засіданні відсутні. Більше того, представником відповідача не зазначається які саме дії необхідно вчинити чи обставини з`ясувати при проведенні підготовчого засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 257, 260, 262 КАС України,

ухвалив:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи №640/3367/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту» до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак