Ухвала суду № 82259281, 04.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

04 червня 2019 року м. Київ № 826/8314/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 , задоволено. Визнано бездіяльність Служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації, що полягає у відмові здійснити перерахунок виплати належної частини заробітної плати за період роботи з 15.08.2016 по 07.08.2017 згідно з поданою заявою ОСОБА_1 від 22.02.2018, протиправною. Зобов`язано службу у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації провести перерахунок виплати належної ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи з 15.08.2016 по 07.08.2017 включно, в частині надбавок за ранг державної служби, за стаж державної служби, сумі 9516,25грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень двадцять п`ять копійок). Стягнуто з служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 частину заробітної плати за період роботи з 15.08.2016 по 07.08.2017 включно у сумі 9516,25грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень двадцять п`ять копійок) та суму компенсації у розмірі середнього заробітку за весь час затримки у виплаті належної ОСОБА_1 частини заробітної плати у порядку частини 1 статті 117 КЗпП України.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивачем подано заява про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Ознайомившись із заявою позивача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.0.2019 у справі № 826/8314/18, Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 28.03.2019, яку заявник просить роз`яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви позивача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від 28.03.2019 необхідно відмовити.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви товариства ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 826/8314/18.

У відповідності до вимог ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Смолій