Ухвала суду № 82259041, 03.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 червня 2019 року м. Київ№ 826/7681/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, МВС України) з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн. від 30.03.2017 ВП №53259140;

скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн. від 30.03.2017 ВП №53259140.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, судом призначено подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Позивачем долучено до матеріалів справи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому просив визнати причини пропуску строку подачі вказаного позову до суду поважними та поновити пропущений строк звернення до суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем подано даний позов до адміністративного суду упродовж 10 робочих днів з дня коли дізнався про порушення своїх прав, а саме отримання 19.04.2017 спірної постанови від 30.03.2017 ВП №53259140, що підтверджується відтиском штампа Департаменту на супровідному листі від 30.03.2017 №53259140/24, керуючись при цьому положеннями частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, оскільки постанова від 30.03.2017 ВП №53259140 отримана позивачем 19.04.2017, останнім робочим днем для подання даного позову до суду був 05.05.2017.

З матеріалів справи вбачається, що позов до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови від 30.03.2017 ВП №53259140 був поданий позивачем вперше 05.05.2017, тобто в межах строку, передбаченого частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас приписами статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду) встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.103 КАС України).

З огляду на викладене, суд вважає статтю 181 Кодексу адміністративного судочинства України спеціальною нормою, яка визначає строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Суд звертає увагу позивача на те, що у випадку оскарження рішень органів державної виконавчої служби у судовому порядку особою - стороною виконавчого провадження, остання має керуватися саме відповідною нормою Кодексу адміністративного судочинства України, а не статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Фактичною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом стало незнання посадовими особами суб`єкта владних повноважень вимог чинного законодавства. Вказане унеможливлює визнання судом поважними такі причини пропуску строку звернення до суду. На інші причини позивач не посилається.

Слід зазначити, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Проте у даному випадку, неналежне виконання своїх службових обов`язків позивачем не можуть бути поважними причинами пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №826/14749/17, від 25.10.2018 у справі №813/3950/17.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Водночас, за приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в новій редакції згідно Закону України №2147-VIII від 03.10.2017) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 30.03.2017 №53259140.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, тому за відсутності підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись вимогами ст.ст. 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови від 30.03.2017 ВП №53259140 - залишити без розгляду.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.А. Качур