
Справа № 560/1536/19
РІШЕННЯ
іменем України
07 червня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить суд:
визнати протиправним діяння Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо зменшення з 01 січня 2019 року із 90 відсотків і визначення довічного щомісячного грошового утримання для ОСОБА_1 у розмірі 80 процентів грошового утримання судді апеляційного суду;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з 01 січня 2019 року та 01 лютого 2019 року провести для ОСОБА_1 перерахунок розміру довічного щомісячного грошового утримання у розмірі 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром довічного щомісячного грошового утримання;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в подальшому стосовно ОСОБА_1 утримуватися від проведення нарахування та виплати довічного щомісячного грошового утримання судді у розмірі меншому ніж 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду та від зменшення 90 відсотків довічного щомісячного грошового утримання судді;
стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Старокостянтинівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України призначено з 13 грудня 2016 року довічне щомісячне грошове утримання у розмірі 80 процентів грошового утримання судді апеляційного суду. При цьому, відповідачем було взято до уваги лише період роботи безпосередньо суддею - 20 років 4 міс., з 27 липня 1996 року по 12 грудня 2016 року, чим безпідставно позбавлено довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів через неврахування інших періодів, які повинні зараховуватись у стаж роботи судді.
Позивач також зазначає, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 683/600/17, яка вступила в законну силу, згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Старокостянтинівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України здійснити з 13 грудня 2016 року перерахунок довічного щомісячного грошового утримання з розрахунку 90 відсотків від грошового утримання працюючого судді апеляційного суду та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром довічного грошового утримання.
Вказана постанова була прийнята спочатку Старокостянтинівським ОУ ПФ, та в подальшому, після ліквідації першого як юридичної особи, ГУ ПФ у Хмельницькій області до виконання, грошове утримання у розмірі 90 відсотків виплачувалось і цей розмір враховувався ГУ ПФ у Хмельницькій області при проведенні перерахунку з 01 серпня 2018 року у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму на підставі довідки апеляційного суду Хмельницької області від 03 серпня 2018 року № 06 - 182/18, до 1 січня 2019 року.
Позивач також вказує на те, що з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року відповідачем, при чергових перерахунках, розмір з 90 відсотків був безпідставно зменшений до 80 відсотків.
Непогоджуючись із зменшенням розміру грошового утримання, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про здійснення його перерахунку, проте отримав відповідь від 26 квітня 2019 року № 1115/Ю - 8, в якій повідомлено, що на майбутнє судове рішення від 03 квітня 2017 року не поширюється, також зазначено, що стосовно дій на майбутнє зобов`язань, покладених судовим рішенням, виходячи із змісту статті 3 КАС України, судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Відповідно до ст. ст. 2, 5, 168 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Позивач вважає рішення відповідача, про відмову у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання протиправним, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі та зазначає, що посилання позивача на те, що при здійсненні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року головним управлінням мав бути застосований відсоток, який визначений постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області № 683/600/17 від 03 квітня 2017 року є необґрунтованими з огляду на те, що стосовно дії на майбутнє зобов`язань, покладених судовим рішенням, виходячи із змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Відповідно до вимог статей 2, 5, 168 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Тому, на переконання відповідача при здійсненні перерахунків з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року щомісячне довічне грошове утримання позивачу визначено у розмірі 80 % суддівської винагороди, що відповідає 20 рокам стажу на посаді судді.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що Указом Президента України від 27 червня 1996 року та наказом управління юстиції у Хмельницькій області від 22 липня 1996 року ОСОБА_1 призначено суддею Старокостянтинівського районного суду.
25 червня 2007 року постановою Верховної Ради України позивач обраний суддею апеляційного суду Хмельницької області.
Рішенням Вищої Ради Юстиції від 08 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Хмельницької області у зв`язку із виходом у відставку та наказом голови апеляційного суду Хмельницької області №43105-031 від 12 грудня 2016 року та відраховано зі штату апеляційного суду.
З 13 грудня 2016 року Старокостянтинівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_1 призначено довічне щомісячне грошове утримання у розмірі 80% грошового утримання судді апеляційного суду.
При здійснені розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 , відповідачем було взято до уваги лише період роботи безпосередньо суддею - 20 років 4 міс., з 27 липня 1996 року по 12 грудня 2016 року.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 квітня 2017 року по справі №683/600/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Старокостянтинівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Хмельницької області здійснити з 13 грудня 2016 року перерахунок, призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, з розрахунку 90 відсотків від грошового утримання працюючого судді апеляційного суду та виплати ОСОБА_1 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до вказаного рішення колегія суддів зазначила, що ще в липні 2007 року позивач набув право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи зі стажу на посаді судді, до якого також зарахований і період проходження строкової військової служби, половина строку навчання на денній формі юридичного факультету КДУ ім. Т. Шевченка та період роботи на посаді помічника прокурора Шепетівської прокуратури та прийшла до висновку, що позивач повинен отримувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді.
З 01 січня 2019 року позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням довідки, виданої Апеляційним судом Хмельницької області від 29 грудня 2018 року № 06-297/18 та здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року який становить: 29073,00 грн. (оклад) + 17443,80 грн. (надбавка за вислугу років - 60 %) = 46516,80 грн. (суддівська винагорода) х 80 % = 37213,44 грн.
У зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та підвищенням посадових окладів суддів позивачу з 01 лютого 2019 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням довідки, виданої Апеляційним судом Хмельницької області від 22 січня 2019 року № 06-41/19, який становить: 31697,00 грн. (оклад) + 19018,20 грн. (надбавка за вислугу років - 60 %) = 50715,20 грн. (суддівська винагорода) х 80 % = 40572,16 грн.
Не погодившись із таким розрахунком, позивач 08 квітня 2019 року звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Листом від 26 квітня 2019 року № 1115/Ю-8 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку розміру довічного грошового утримання та зазначено, що дії на майбутнє зобов`язань, покладених судовим рішенням, виходячи із змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Відповідно до вимог статей 2, 5, 168 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
При цьому, відповідач вказав, що при здійсненні перерахунку з 01 січня 2019 року та 01 лютого 2019 року щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 визначено у розмірі 80% суддівської винагороди, що відповідає 20 рокам стажу на посаді судді.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, в редакції, чинній з 16 червня 2017 року (далі - Порядок №3-1), визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Таким чином, у зв`язку із зміною складових суддівської винагороди, раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.
При визначенні дати перерахунку необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1, відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Як зазначалось, постановою Старокостянтинівського районного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 683/600/17 встановлено, що період проходження строкової військової служби позивачем, період його роботи на посаді помічника Шепетівського міжрайонного прокурора, а також половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі повинні зараховуватись до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання., та зобов`язано Старокостянтинівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Хмельницької області здійснити з 13 грудня 2016 року перерахунок, призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, з розрахунку 90 відсотків від грошового утримання працюючого судді апеляційного суду.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди, враховуючи необхідність зарахування до стажу роботи період проходження строкової військової служби, період його роботи на посаді помічника Шепетівського міжрайонного прокурора та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі. Отже, стаж роботи позивача із врахуванням зазначених періодів становить понад 30 років, що у свою чергу дає підстави позивачу для отримання довічного грошового утримання виходячи з 90% суддівської винагороди.
На виконання рішення суду у справі № 683/600/17 пенсійним органом було проведено розрахунок стажу позивача та визначено довічне грошове утримання в розмірі 90% від від грошового утримання працюючого судді апеляційного суду.
Проте, у листі відповідача від 26 квітня 2019 року за №1115/Ю-8 вказано, що при здійсненні перерахунків з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року щомісячне довічне грошове утримання визначено у розмірі 80 % суддівської винагороди, що відповідає 20 рокам стажу на посаді судді.
Суд не може погодитися з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Отже, відповідачем було здійснено перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суми суддівської винагороди, і в подальшому рішення про зменшення такого розміру до 80 % судом не приймалось, а тому у ГУ ПФУ у Хмельницькій області не було підстав здійснювати з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача із зменшенням відсоткового розміру, без будь-яких для цього підстав.
Це підтверджує також і факт відсутності прийняття відповідачем рішення у якому були б зазначені підстави неврахування періодів проходження строкової військової служби позивачем, роботи на посаді помічника Шепетівського міжрайонного прокурора, а також половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі до стажу роботи.
Більше цього, з 01 січня 2019 року відповідач виплачує ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з розрахунку 88% від грошового утримання судді, фактично ігноруючи рішення Старокостянтинівського районного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 683/600/17, яке набрало законної сили, чим грубо і системно порушує права позивача і законодавство.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення позивачу з 01 січня 2019 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 90% до 80% є протиправними.
Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача в подальшому стосовно позивача утримуватися від проведення нарахування та виплати довічного щомісячного грошового утримання судді у розмірі меншому ніж 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду та від зменшення 90 відсотків довічного щомісячного грошового утримання судді, суд зазначає наступне.
Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.
Отже, такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Вказані правові позиції містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 167/592/17, від 31 липня 2018 року по справі №348/9/17, від 23 жовтня 2018 року по справі №344/4560/17, від 14 лютого 2019 року по справі №362/7962/15-а.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року, виходячи з розміру 80% суддівської винагороди, що об`єктивно підтверджено доказами, перевіреними у ході судового розгляду, тому даний адміністративний позов слід задоволити частково.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 90% до 80%.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року щомісячного довічного грошового утримання судді апеляційного суду, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром довічного щомісячного грошового утримання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 82258692, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1536/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: