Рішення № 82258611, 06.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/1356/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком з 19.07.2018 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком з 01.08.2018 та зарахувати до страхового стажу період роботи з червня 2013 року по січень 2016 року в ТОВ «Стіомі Холдінг».

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що 19.07.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Згідно відповіді за № 831/с-8 від 02.04.2019 позивача повідомлено про те, що у призначенні пенсії за віком відмовлено ще 20.07.2018 згідно рішення за № 4201 та повідомлено листом від 24.07.2018. Зазначає, що листа про відмову не отримував. Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявністю страхового стажу не менше 25 років. Проте, відповідач період його роботи з червня 2013 року по січень 2016 року в ТОВ « Стіомі Холдінг» не зарахував через відсутність відомостей про сплату страхових внесків за вказаний період роботи. Враховуючи зазначене позивач вважає відмову відповідача незаконною, оскільки вважає, що має право на пенсію за віком, внаслідок чого звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

23.05.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує, що 19.07.2018 позивач звернувся в сервісний центр обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про признання пенсії за віком. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VІ від 09.07.2003, право на призначення пенсії за віком у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу 25 років. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 23 роки 5 місяців 1 день. У зв`язку з тим, що у позивача недостатньо страхового стажу передбаченого ст. 26 Закону рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2018 року № 4201 відмовлено у призначені пенсії за віком. А тому вважає, що в діях пенсійного органу немає порушень вимог чинного законодавства. Враховуючи зазначене просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Також представником відповідача подано до суду заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, в зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Суд визначаючись, щодо заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки суд не вбачає пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.07.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, у якій просив призначити йому пенсію за віком.

Листом від 02.04.2019 № 831/С-8 пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 , що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2018 року № 4201 відмовлено у призначені пенсії за віком з підстав того, що позивача недостатньо страхового стажу передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 23 роки 5 місяців 1 день. Окрім того, позивача повідомлено про те, що при обрахунку стажу не враховано період його роботи з червня 2013 року по січень 2016 року в ТОВ «Стіомі Холдінг».

Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо правовідносин, які склались між сторонами суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За даними, які містяться в наданій позивачем копії трудової книжки ОСОБА_1 , встановлено, що позивач в період з червня 2013 року по січень 2016 року працював у ТОВ " Стіомі Холдінг" слюсарем з ремонту автомобілів 5 розряду хлібокомбінату, з 21.03.2016 звільнений з роботи у ТОВ " Стіомі Холдінг" в зв`язку з переведенням на іншу роботу, що відповідачем не заперечується.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Відповідно до ст. 41 Закону № 1058, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Суд, вважає посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на те, що підприємством ТОВ «Стіомі Холдінг» за спірний період не сплачувались щомісячні платежі по єдиному соціальному внеску, є безпідставними, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №482/434/17, наявність заборгованості перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, за який підприємством-страхувальником не сплачено страхові внески, оскільки відповідальність за їх несплату несе не застрахована особа, а страхувальник - підприємство, в якому працювала ця застрахована особа. Усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником - ТОВ «Стіомі Холдінг» - свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, а наявність заборгованості цього підприємства за страховими внесками не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи, підтверджених трудовою книжкою.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності не зарахування позивачу до страхового стажу періоду його роботи у ТОВ «Стіомі Холдінг» з червня 2013 року по січень 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій відповідача, які полягають у відмові позивачу призначити пенсію за віком з 19.07.2018 протиправними, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2018 № 4201 про відмову в призначені пенсії за віком.

Враховуючи обставини справи, якими підтверджено фактичність трудового стажу позивача за період з червня 2013 року по січень 2016 року в ТОВ "Стіомі Холдінг", суд зазначає про необхідність зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду його роботи у ТОВ "Стіомі Холдінг" з червня 2013 року по січень 2016 року.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 01.08.2018, задоволенню не підлягають, оскільки є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, з урахуванням встановлених обставин, суд на підставі частини другої статті 9 та частини третьої статті 245 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2018 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 768,40 грн., сплаченого позивачем за квитанцією № 22 від 26.04.2019.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком з 19.07.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2018 № 4201 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з червня 2013 року по січень 2016 року в ТОВ «Стіомі Холдінг».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2018 про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький