Рішення № 82258552, 30.05.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2102/19

Провадження № 2/0274/1561/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2019 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді - Хутоної І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Соломянюк Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради Житомирської області про переведення прав забудовника, -

в с т а н о в и в:

08 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просили визнати за кожним в порядку спадкування після їх матері ОСОБА_3 право власності по Ѕ частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У підготовчому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги та просять визнати за кожним з ним права забудовників по Ѕ частки житлового будинку разом з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 . Вони є спадкоємцями за законом та спадщину прийняли. Після їх матері залишилося спадкове майно, яке вона успадкувала після чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В порядку спадкування ними було оформлено право власності на житловий будинок, А-1, загальною площею 107,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок літера Б-1 разом з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 їм було відмовлено з підстави відсутності у них правовстановлюючого документу на дане житло.

Оскільки відповідно до рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради №216 від 13.04.1978 року ОСОБА_4 надано дозвіл на використовуваній ним земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 побудувати новий житловий будинок і надати йому адресу: АДРЕСА_2 та будинок фактично було збудовано, однак не введено в експлуатацію та не зареєстровано право власності, позивачі в порядку спадкування набули прав забудовника.

У судове засідання сторони не з`явилися. Від представника позивачів ОСОБА_5 та представника відповідача ОСОБА_6 надійшли заяви з проханням справу слухати за їх відсутності, представник позивачів позов підтримав, представник відповідачів щодо вирішення спору поклався на суд.

Дослідивши докази, суд доходить висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 ( а.с. 9).

З матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 вбачається, що позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом першої черги та прийняли у встановленому законом порядку спадщину, подавши відповідні заяви до нотаріуса. Оформили свої спадкові права на будинок, позначений на плані «А-1», загальною площею 107,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в Ѕ частці права власності за кожним ( а.с.10, 35-102).

Нотаріус відмовив позивачам в оформленні спадкових прав на житловий будинок, позначений на плані «Б-1» по АДРЕСА_1 з тих підстав, що за спадкодавцем право власності на цей будинок не зареєстровано ( а.с. 21,22).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради №216 від 13.04.1978 року ОСОБА_4 надано дозвіл на використовуваній ним земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 побудувати новий житловий будинок і надати йому адресу: АДРЕСА_2 ( а.с. 120).

На даний будинок виготовлений технічний паспорт, відповідно до якого житловий будинок у АДРЕСА_2 збудовано 1985 року , загальна площа 118,7 кв. м, житловою 60 кв.м. ( а.с. 102-127, 136-138).

Згідно довідки КП «Бердичівське МБТІ» №1623 від 30.12.2014 року, за життя ОСОБА_4 не ввів даний будинок в експлуатацію та не зареєстрував на нього права власності ( а.с. 137).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 була спадкоємцем за законом до майна ОСОБА_4 ( а.с .49-50).

З матеріалів справи № 274/2102/19 та інвентаризаційних справ на буднковолодіння по АДРЕСА_1 № 3443 та на будинковолодіння по АДРЕСА_2 вбачається, що в документах помилково спірний будинок по АДРЕСА_2 як будинок - АДРЕСА_5 .

Оскільки спадщина після ОСОБА_3 відкрилася в період дії ЦК УРСР 1963 року, норми цього кодексу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За нормами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому ст.ст. 529-535 ЦК УРСР. Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов`язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.

Відповідно до ст. 86 ЦК УРСР право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Таким чином, право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР була затверджена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, відповідно до пунктів 6, 7 якої підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції).

Зокрема, за п.10 переліку таким правовстановлюючим документом про право власності на жилий будинок, збудований після видання Указу від 26.08.1948 р., є затверджений виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів акт державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, визначені у главі 24 ЦК України, зокрема із правочинів.

Виходячи зі змісту частин першої, другої статті 331 ЦК України, частини першої статті 182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Новостворене нерухоме майно стає об`єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким суб`єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб`єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.

Як роз`яснено в листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

ОСОБА_4 за життя завершив будівництво житлового будинку, але не здав його в експлуатацію та не отримав свідоцтва про право власності на нього, а отже не набув права власності на новозбудований об`єкт нерухомості. Разом з тим, як забудовник, він мав право вчиняти ці дії, а тому і такі його права входять до складу спадщини, як такі що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і можуть спадкуватися.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 травня 2008 року № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.

Оскільки відповідно до рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради №216 від 13.04.1978 року ОСОБА_4 надано дозвіл на використовуваній ним земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 побудувати новий житловий будинок і надати йому адресу: АДРЕСА_2 та будинок фактично було збудовано, однак не введено в експлуатацію та не зареєстровано право власності, позивачі в порядку спадкування набули прав забудовника ОСОБА_4 , які успадкувала ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право забудовника Ѕ частки житлового будинку літ. «А-1» разом з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 право забудовника 1/2 частки житлового будинку літ. «А-1» разом господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Бердичівська міська рада Житомирської області, знаходиться, за адресою: м. Бердичів, площа Центральна, 1, код ЄДРПУО 13576960.

Повний текст рішення виготовлено 06.06.2019.

Суддя І.Ю. Хуторна