Рішення № 82258501, 07.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/964/19

РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0001481303, №0001491303, №0001531303 від 12.02.2019, рішення про застосування штрафних санкцій Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0001551303 від 12.02.2019 та вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) №0001541303 від 12.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_2 працює в неї продавцем з 13.11.2018, що підтверджується трудовим договором №1 від 13.11.2018. В акті перевірки відсутні будь-які підтверджуючі дані, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень. Висновки акту ґрунтуються лише на поясненнях осіб (суб`єктивних припущеннях) та, відповідно, визначено податкові зобов`язання всупереч вимогам чинного законодавства

Ухвалою суду від 3 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

18.04.2019 відповідач подав до суду відзив на позов, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що фактичною перевіркою від 26.11.2018 року №0404/22-01-13- 03/2553202529 встановлено факт використання праці одного найманого працівника, а №0405/22-01-13-03/2553202529 - двох найманих працівників без належного оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). ФОП ОСОБА_1 занижено базу оподаткування по виплаченій заробітній платі найманим працівникам за перевірений період на 62830,00 грн., і як податковим агентом не нараховано та не перераховано ПДФО під час виплати доходу податковим агентом в сумі 11309,4 грн., єдиного внеску із сум заробітної плати на суму 13003,00 грн., занижено сплату військового збору в сумі 942,5 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

13.11.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений Трудовий договір №1. Повідомлення про прийняття вказаного працівника на роботу подано до ГУ ДФС в Хмельницькій області 22.11.2018.

З 16.11.2018 по 23.11.2018 контролюючим органом проведена фактична виїзна перевірка з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. За наслідками проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 26.11.2018 за №0404/22-01-13-03/2553202529 встановлено, зокрема, використання праці неоформленого найманого працівника ОСОБА_2 .

Так, в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 надала письмові пояснення, згідно з яких використовує працю ОСОБА_2 , яка працює в неї з 11.2016 року по 16.11.2018. З 2016 по 2017 вона була зареєстрована підприємцем, з 2017 вона періодично виходила та підмінювала її в зв`язку з малолітньою дитиною. З 25.05.2017 по 16.11.2018 ніяких договорів укладено не було (арк. спр.65).

ОСОБА_2 письмові пояснення 16.11.2018 надавати відмовилась на підставі ст.63 Конституції України.

З 09.01.2019 по 13.01.2019 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.12.2016 по 30.11.2018.

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2019 за №0031/22-01-13-03/2553202529, в якому враховано також акт фактичної перевірки від 26.11.2018 №0404/22-01-13-03/2553202529.

При цьому, 11.01.2019 ФОП ОСОБА_1 надала письмові пояснення, згідно з яких ОСОБА_2 працювала в магазині "Міланія", з 2016 по 2017 була зареєстрована як фізична особа-підприємець; з 2017 по 2018 р. листопада, у разі потреби періодично підмінювала, за що отримувала заробітну плату в розмірі мінімальної . З листопада 2018 року даний працівник був оформлений офіційно згідно трудового договору (арк. спр. 67).

Відповідно до наданих пояснень перевіркою встановлено, що за виконану роботу ОСОБА_2 з травня 2017 року по жовтень 2018 року нараховано та виплачено заробітну плату в сумі 62830,00 грн., в тому числі за 2017 р. - 25600,00 грн., 2018 р. - 37230,00 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за вказаний період. Як наслідок, за вказаний період ФОП ОСОБА_1 не перераховано ПДФО у сумі 11309,4 грн. (в тому числі 2017 p.- 4608,00 грн., 2018 р. - 6701,4 грн.), єдиний внесок в розмірі 13003 грн., військовий збір на суму 942,5 грн. Крім цього, ФОП ОСОБА_1 подано з недостовірними відомостями та не у повному обсязі звіт форми 1 ДФ за I-IV-й квартал 2016-2018 та не відображено суму податку, необхідну до утримання з сум нарахованих даній особі доходів.

На підставі акту перевірки від 22.01.2019 за №0031/22-01-13-03/2553202529 контролюючим органом складено податкові повідомлення-рішення від 12.02.2019 за №0001481303 (яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,0 грн.), №0001491303 (яким визначено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 11309,4 грн., за штрафними санкціями в розмірі 8049,0 грн., та 1000,66 грн. пені), №0001531303 (яким визначено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 942,5 грн., за штрафними санкціями в розмірі 670,5 грн., та 83,37 грн. пені), рішення №0001551303 від 12.02.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 6255,08 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001541303 від 12.02.2019 року в сумі 13003,0 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з актом перевірки підставою для висновків про порушення позивачем вимог законодавства щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору із заробітної плати найманого працівника ОСОБА_2 стали надані двічі самим же позивачем пояснення, в яких вона зазначила про використання праці вказаної особи без належного оформлення трудових відносин, та виплату їй мінімальної заробітної плати. Доводи позивача про те, що висновки акту ґрунтуються лише на поясненнях (суб`єктивних припущення) осіб є безпідставними, оскільки вказані пояснення були надані нею самостійно, і це її особисті пояснення, а не інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, як податковий агент, зобов`язаний був з травня 2017 року по жовтень 2018 року своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу (заробітної плати), а також єдиний внесок, незалежно від укладення письмового трудового договору. Також позивач, як податковий агент, зобов`язаний подавати у строки, встановлені законодавством, відповідну звітність. У випадку невиконання цих обов`язків податковий агент має нести визначену законодавством відповідальність.

Відповідно до п.171.1-171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 168.1.1. п. 168.1. статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Тобто, на особу (податкового агента) покладається обов`язок утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб, у разі нарахування та виплати доходу на користь таких фізичних осіб. На підставі пояснень позивача про розмір виплаченого працівнику доходу у розмірі мінімальної заробітної плати було проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб, який підлягав нарахуванню та сплаті позивачем в розмірі 11309,4 грн. (18% від 62830 грн.).

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки, передбачено нарахування пені, порядок визначення якої встановлено ст. 129 ПК України.

Враховуючи вказані норми, податковим повідомленням-рішенням №0001491303 визначено також зобов`язання за штрафними санкціями в розмірі 8049,0 грн. (застосовано згідно розрахунку штраф у розмірі 25% (за перший місяць), 50% (за другий) та 75% (за третій та подальші)), а також нараховано 1000,66 грн. пені.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду від 08 лютого 2019 року по справі №804/8801/17, від 14 травня 2019 року по справі №813/3641/15, викладено правову позицію, згідно з якою підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50% та 75% суми податку) застосовуються не за сам факт виявлення будь-якого податкового порушення, а за повторне вчинення діянь. Застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксоване в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні.

Відповідачем не було зафіксовано факту повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, як і не було надано доказів прийняття податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов`язання двічі, тричі протягом року, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Тому, у діях позивача відсутні ознаки повторності, оскільки вищевказані порушення податкового законодавства виявлені в ході проведення однієї перевірки, а відтак має бути застосована штрафна санкція в розмірі 25 % на суму виявлених порушень

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0001491303 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 5222 грн. (штрафна санкція, виходячи з 25% штрафу, мала б становити 2827 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем ПДФО у сумі 510 грн., то відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, оскільки перевіркою встановлено подання податкової звітності не у повному обсязі, застосування штрафу в розмірі 510 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001481303 від 12.02.2019 є правомірним.

Щодо нарахування єдиного внеску, суд звертає увагу на наступне. Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464 (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Наведені норми свідчать, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є похідним від податку на доходи фізичних осіб, і перевіркою встановлено його неутримання на суму 13003 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Отже, враховуючи недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 13003 грн., тому контролюючим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0001541303 від 12.02.2019.

Водночас, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону № 2464).

Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464 за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно зі ст.9 Закону №2464 періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до вказаних норм прийнято рішення №0001551303 від 12.02.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 6255,08 грн. (розмір вказаної суми підтверджується розрахунком штрафної санкції).

Щодо нарахування військового збору, суд зазначає наступне. Порядок нарахування військового збору встановлений пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, відповідно до якого тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктами 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та підтвердження правомірності нарахування контролюючим органом податку на доходи фізичних осіб, нарахування відповідачем військового збору на суму заниженого доходу, та пені, також є правомірним. Водночас, штрафні санкції були застосовані також у розмірі 25% (за перший місяць), 50% (за другий) та 75% (за третій та подальші), що є протиправним.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0001531303 від 12.02.2019 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 435 грн. (штрафна санкція, виходячи з 25% штрафу, мала б становити 235,5 грн.).

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., тому, з урахуванням часткового задоволення позову, судовий збір пропорційно задоволеним майновим вимогам підлягає присудженню на користь позивача у розмірі 103,96 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.02.2019 №0001491303 в частині визначення грошового зобов`язання за штрафними санкціями в розмірі 5222 (п`ять тисяч двісті двадцять дві) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.02.2019 №0001531303 в частині визначення грошового зобов`язання за штрафними санкціями в розмірі 435 (чотириста тридцять п`ять) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 103,96 (сто три гривні дев`яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя О.О. Михайлов