Рішення № 82258292, 29.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2019 р. № 520/4144/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.А.,

за участю представника позивача – Іванової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Приватного підприємства "ТЕМП 2011" (просп. Гагаріна, б. 244, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 37460408) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з адміністративним позовом до Приватного підприємства "ТЕМП 2011", в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "ТЕМП 2011" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: Казначейство України Р/рахунок: 31219230020003, МФО:899998, ЕДРПОУ: 37999654 УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 126375,30 грн.

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2018 році становила 259 осіб, фактично працюючих інвалідів було 7 осіб, в той час як мало працювати 10 осіб, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування 3 інвалідів у сумі 126375,50 грн.

Відповідач не погодився з позовним вимогами позивача та надав заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що ним виконані усі можливі дії щодо прийому на роботу інвалідів, зокрема, відповідачем були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, до центру зайнятості надавалися звіти, в яких зазначалося про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, однак дані місця залишилися незайнятими інвалідами за відсутності його вини.

Представник позивача - Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Іванова Н.М.– в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Приватного підприємства "ТЕМП 2011" – в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань щодо неприбуття в судове засідання не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання.

Відповідно до п.п. 3, 5 розділу І Порядоку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом встановлено, що на підприємстві у спірний період працювало 259 штатних працівників, отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу, становить 10 осіб, 7 з яких фактично зайнято інвалідами, що не заперечувалося сторонами по справі.

Також судом встановлено, що на адресу Харківського міського центру зайнятості відповідачем вчасно направлялись звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій, в тому числі з додатком «ІІ. Характеристики вакансій та вимоги до претендентів» з зазначенням про наявність від 13 до 18 вакансій для працевлаштування інвалідів, при необхідності працевлаштування на підприємстві усього 10 осіб з інвалідністю.

Отже, вказаними звітами підприємство інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того позивачем надано до суду копію звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма №10-ПІ), поданого на виконання норм діючого законодавства до Харківського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Також, відповідачем було самостійно працевлаштовано двох інвалідів, що підтверджується відповідними наказами про прийняття на роботу від 29.04.16 № 109-к та від 02.07.2016 №181-к.

Листом від 16.04.19 №ХМЦЗ-03-3423 Харківський міський центр зайнятості повідомив позивача, про те, що відповідачем протягом 2018 року надавалася інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН (з позначкою «вакансії для інвалідів»), не було працевлаштовано жодної особи з інвалідністю за направленням Харківського міського центру зайнятості, відповідач не відмовляв в прийнятті на роботу жодній особі з інвалідністю.

Згідно з ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Доказів, які б свідчили про те, що товариство безпідставно відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства відповідача або які були направлені переліченими у ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" органами, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

Також доказів того, що звіти за формою № 3-ПН подавалися несвоєчасно також не надано.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 2 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі № 819/639/17, від 28 травня 2019 року у справі 820/2287/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Приватного підприємства "ТЕМП 2011" (просп. Гагаріна, б. 244, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 37460408) про стягнення адміністративно-господарських санкцій – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 червня 2019 року.

Суддя Білова О.В.