Рішення № 82257160, 07.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2031/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гусева О.Г., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, за результатом якої позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №2488 від 21 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком; а також зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 11 жовтня 2018 року пільгову пенсію за віком як електрогазозварювальнику відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він досяг 55-річного віку, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв`язку з чим позивач звернувся до Малиновського ОУПФУ в м.Одесі з заявою та доданими до неї документами.

Однак листом від 21.01.2019 року №2488 відповідач відмовив йому в призначенні пенсії.

Вважаючи що відповідачем протиправно не призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 18.04.2019 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи.

Позивачем 19.04.2019 року через канцелярію надав відповідь на відзив.

Сторони в судове засідання не з`явились, натомість надали заяви про розгляд справи без їх участі.

20 травня 2019 року Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 20 травня 2019 року та вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 22.10.2019 року позивач звернувся до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

За результатом розгляду заяви Малиновським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі прийнято рішення №2488 від 21.01.2019 про відмову в призначенні пенсії. Підставою відмови зазначено, що, що відповідно до заяви від 22.10.2018 року ОСОБА_1 надав наступні документи: трудову книжку, картка Т2(копія); довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які підтверджують пільговий характер роботи газоелектрозварника від 22.10.2018 року №708/04; довідка про військову службу №92 від 22.10.2018 року. Згідно записів трудової книжки період роботи з 21.04.1987 року по 30.09.2018 року заявник працював на посаді газоелектрозварника 4 розряду в ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця» виробничого підрозділу служби колії «Усатівська колійна машинна станція». Відповідно до наказів про затвердження атестації робочих місць, висновків державної експертизи умов праці атестована посада електрозварника, що підтверджено актом зустрічної перевірки №359 від 15.01.2019 року. Тому даний період неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи у зв`язку з відсутністю посади яка дає право на пільгове забезпечення. Таким чином загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 36 років 1 місяць 25 днів, робота на пільгових - 5 років 4 місяці 2 дні. Враховуючи зазначене, підстави для призначення пенсії за Списком №2 відсутні.

Не погоджуючись з такою позицією суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 16 квітня по 16 жовтня 1984 року навчався в Одеському учбову-курсовому комбінаті за спеціальністю газоелектрозварник з присвоєнням відповідної кваліфікації 3 розряду згідно посвідчень НОМЕР_3, НОМЕР_4, за якими він був допущений до електро- та газозварювальних робіт за 3 розрядом;

06 грудня 1984 року зарахований газоелектрозварником 3 розряду;

01 листопада 1986 року присвоєний 4 розряд газоелектрозварника;

13 квітня 1987 року звільнений за власним бажанням;

21 квітня 1987 прийнятий на роботу у колійну машину станцію №261 Одеської залізниці;

14 серпня 1988 року присвоєний 5 розряд;

01 квітня 1991 року присвоєний 6 розряд газоелектрозварника.

Суд зазначає, що відповідно довідки Усатівської колійної машинної станції №708/04 від 22.10.2018 року, позивач працював повний робочий день у вказаній і за період з 21.04.1987 року та продовжує за результатами атестації робочого місця виконував роботи з ручного газового зварювання, ручного електрозварювання, ручного разового різання металу за професією газоелектрозварника, що передбачено Списком 2 розділ XXXIII підрозділ 33, затверджений постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року. Після проведення останньої атестації робочого місця умови праці докорінно не змінились.

Відповідачем зазначено, що згідно записів у трудовій книжці позивача він у вказаний період працював на посаді газоелектрозварювальника, а відповідно до наказів про затвердження атестації робочих місць, висновків державної експертизи умов праці атестована посада електрогазозварювальника, що підтверджено актом зустрічної перевірки №359 від 15.01.2019 року.

Таким чином, в період з 21.04.1987 року позивач постійно працював на умовах повної зайнятості газоелектрозварником у колійно-машинній станції №261 Одеської залізниці на одному і тому ж підприємстві за одних і тих же умов праці.

Згідно з п."б" ч. 2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок №383)

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Порядку №383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

П.10 вищевказаного Порядку№383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Разом з цим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та, розробленими на виконання постанови №442, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №383 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Комплексний аналіз норм Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" та Порядку №383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 р. по справі №732/2003/14.

З огляду на вищевикладене суд вказує на наступне.

Як зазначалась вище, разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р№ 637 (далі Порядок №637).

Пунктами 1,3 Порядку №637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із положень пункту 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Отже, як видно з наведеного, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, які установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як зазначено вище, у рішенні №2488 від 21.01.2019 року, зазначено, що позивач працював на посаді газоелектрозварника, а відповідно до наказів про затвердження атестації робочих місць, висновків державної експертизи умов праці атестована посада електрозварника, що підтверджено актом зустрічної перевірки №359 від 15.01.2019 року.

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірною таку підставу відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 як розбіжності у назві посади позивача: газоелектрозварник у трудовій книжці та електрогазозварник у наказах про затвердження атестації робочих місць.

Оскільки на час прийняття позивача на роботу на території Української РСР не діяли класифікатори професій, позивач згідно посвідчень НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 16 жовтня 1984 року як зварник допущений до електро- та газозварювальних робіт, то у трудовій книжці позивача були допущені неточності в найменуванні посади позивача, які однак дають можливість зрозуміти, що "газоелектрозварник" та "електрогазозварник" є тотожними поняттями.

З огляду на вищевикладене суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки загальний стаж роботи позивача становить 36 роки 1 місяць 25 днів та пільговий стаж роботи позивача за період з 31.10.1986 по 01.12.2011 роки на посадах за Списками №2 становить більше 30 років, що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином слід визнати дії Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" незаконною та протиправними та зобов`язати призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №2488 від 21 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком;

Зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з дня звернення 22 жовтня 2018 року пільгову пенсію за віком як електрогазозварювальнику відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі код (ЄДРПОУ 41249156) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

В іншій частині позовних відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст Рішення складено та підписано 07 червня 2019 року.

Суддя О.Г. Гусев

.