Рішення № 82257078, 07.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 р. № 400/749/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001 про:визнання протиправними та скасування приписів від 01.10.2018 № 57, від 12.11.2018 № 60, постанов від 10.10.2018 № 47, від 22.11.2018 № 48,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № 57 від 01.10.2018року;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 47 від 10.10.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 5100 гривень;

- визнати протиправним та скасувати припис №60 від 12.11.2018;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 48 від 22.11.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 5100 гривень.

Ухвалою від 18.03.2019 року судом відкрито провадження по вищезазначеній справі з призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті: "Будівництво капітальної споруди (забору) та сараю по АДРЕСА_2 та її експлуатація". В свою чергу посадових осіб Управління позивач не допустив до проведення перевірки, оскільки вважає що перевірка була призначена без належних правових підстав, а тому вимоги відповідача про допуск відповідача до об`єкту містобудування незаконні. Тому, винесений відповідачем 01.10.2018 року припис № 57 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, 12.11.2018 року припис № 57 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови № 47 від 10.10.2018 року та № 48 від 22.11.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо неправомірності винесення оскаржуваних рішень відповідача, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Зазначив, що перевірка призначена на підставі звернення до відповідача фізичної особи ОСОБА_3 з вимогою щодо перевірки законності будівництва капітального паркану та сараю в дворі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачу надсилався лист №470/22.01-20, яким повідомлено про проведення перевірки. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11 вересня 2018 на адресу відповідача надійшов лист (№ 2777/22.01-20) фізичної особи ОСОБА_3 з вимогою щодо перевірки законності будівництва капітального паркану та сараю в дворі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі вищезазначеного звернення фізичної особи, начальником Управління ДАБК ММР видано наказ від 13.09.2018 року № 263 "Про проведення позапланової перевірки".

Про заходи перевірки 14 вересня 2018 року було повідомлено та ознайомлено довірену особу позивача - ОСОБА_2 .

Відповідачем 21.09.2018 року здійснено вихід на об`єкт перевірки, де позивачем не було допущено посадових осіб відповідача на об`єкт: " Будівництво капітальної споруди (забору) та сараю по АДРЕСА_2 та її експлуатація ", про що складено Акт № 114/2018 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Того ж дня, в зв`язку з недопущенням посадових осіб Управління ДАБК ММР на об`єкт будівництва та ненаданням необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідачем винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 57 (надалі - Припис № 57).

Позивачем вказаний Припис № 57 виконано не було.

Після чого, Управлінням ДАБК ММР складено Протокол від 01.10.2018 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Про дату і час розгляду справи позивача зазначено в Протоколі від 01.10.2018.

10.10.2018 року начальником Управління ДАБК ММР розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 47 (надалі - Постанова № 47), якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

З метою перевірки виконання припису № 57 від 01.10.2018 на підставі наказу № 330 від 23.10.2018 року, Управлінням ДАБК ММР було винесено направлення про проведення позапланового заходу від 23.10.2018 № 167.

Судом встановлено, що 07.11.2018 року копія направлення в присутності представника поліції була вручена ОСОБА_2 , від підпису він відмовився.

За результатами позапланового заходу було складено акт № 127/2018 від 12.11.2018 року та встановлено, що вимоги припису № 57 від 01.10.2018 року позивачем не виконано.

Крім того, позивачем посадовим особам управління не надано доступ на об`єкт для проведення позапланової перевірки, не надано документів для здійснення перевірки. Копія акту позивачу була направлена поштою.

На підставі вищезазначеного акту, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2018 року за порушення п. 14 Порядку, а саме не виконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю.

Про дату і час розгляду справи позивача зазначено в Протоколі від 12.11.2018.

Крім того, за результатами позапланової перевірки винесено припис № 60 від 12.11.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил шляхом надання доступу посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки та надання документів. Копії припису № 60 від 12.11.2018 та протоколу направлена позивачу поштою.

Постановою від 22.11.2018 року № 48 визнано Позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100,00 грн.

Вищезазначені припис № 57, припис № 60 та Постанови № 47 та № 48 позивач вважає протиправними та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон № 3038) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (надалі - Порядок № 698), нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 3038 та п. 4 Порядку № 698 з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ та організацій, контрольних і фінансових органів.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Відповідно до п. 30 Порядку № 698 у разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням. Належним підтвердженням цього факту є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг поштового зв`язку.

Пунктом 31 Порядку № 698 передбачено, що головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об`єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що 11.09.2018 року на адресу відповідача надійшов лист (№ 2777/22.01-20) фізичної особи ОСОБА_3 з вимогою щодо перевірки законності будівництва капітального паркану та сараю в дворі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі вищезазначеного звернення фізичної особи, начальником Управління ДАБК ММР видано наказ від 13.09.2018 року № 263 "Про проведення позапланової перевірки" та направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 148.

Про заходи перевірки 14 вересня 2018 року було повідомлено та ознайомлено довірену особу позивача - ОСОБА_2 , який діяв на підставі нотаріальної довіреності від 25.01.2018 року (арк. справи 51-52).

Відповідачем 21.09.2018 року здійснено вихід на об`єкт перевірки, де позивачем не допущено посадових осіб відповідача на об`єкт: " Будівництво капітальної споруди (забору) та сараю по АДРЕСА_2 та її експлуатація ", про що складено Акт № 114/2018 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Того ж дня, в зв`язку з недопущенням посадових осіб Управління ДАБК ММР на об`єкт будівництва та ненаданням необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідачем винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 57 з вимогою про усунення встановленого порушення шляхом надання доступу посадовим особам органу держархбудконтролю для проведення позапланової перевірки та надання документів.

Після чого, Управлінням ДАБК ММР складено Протокол від 01.10.2018 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Про дату і час розгляду справи позивача зазначено в Протоколі від 01.10.2018.

02.10.2018 року відповідачем направлено на адресу позивача: - акт про недопущення посадових осіб № 114/2018 від 21.09.2018; припис № 57 від 01.09.2018; протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2018, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку від 02.10.2018 року (арк. справи 61).

10.10.2018 року начальником Управління ДАБК ММР розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 47, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису № 57 від 01.10.2018 року та скасування постанови № 47 від 10.10.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 5100 гривень необхідно відмовити з огляду на наступне.

Підставою для проведення перевірки було звернення фізичної особи ОСОБА_3 Тобто, підстава для призначення проведення позапланової перевірки позивача була законною.

Крім того, позивача про проведення позапланової перевірки було повідомлено належним чином, а саме листом № 470/22.01-20 від 13.09.2018 року, який було направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком поштового зв`язку від 13.09.2018 року. Також, 14 вересня 2018 року про заходи перевірки було повідомлено та ознайомлено довірену особу позивача - ОСОБА_2 , який діяв на підставі нотаріальної довіреності від 25.01.2018 року.

В день проведення перевірки позивачем не допущено посадових осіб відповідача на об`єкт: " Будівництво капітальної споруди (забору) та сараю по вул. Інгульська, 63 в м. Миколаєві та її експлуатація ", що підтверджується актом про недопущення посадових осіб № 114/2018 від 21.09.2018, приписом № 57 від 01.09.2018 та протоколом про адміністративне правопорушення від 01.10.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі - КУпАП) невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст. 188-42 КУпАП).

Тобто, відповідачем правомірно винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 47, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Доводи позивача про неналежне повідомлення його щодо винесення всіх процесуальних документів відповідачем - судом не приймаються до уваги, так як в справі наявні всі докази направлення документів на адресу позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису № 60 від 12.11.2018 року та скасування постанови № 48 від 22.11.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 5100 гривень суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 31 Порядку № 698, з метою перевірки виконання припису № 57 від 01.10.2018 на підставі наказу № 330 від 23.10.2018 року, Управлінням ДАБК ММР було винесено направлення про проведення позапланового заходу від 23.10.2018 № 167.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2018 року копія направлення в присутності представника поліції була вручена ОСОБА_2 , але від підпису та його отримання він відмовився.

За результатами позапланового заходу було складено акт № 127/2018 від 12.11.2018 року та встановлено, що вимоги припису № 57 від 01.10.2018 року позивачем не виконано.

Крім того, позивачем посадовим особам управління не надано доступ на об`єкт для проведення позапланової перевірки, не надано документів для здійснення перевірки. Копія акту позивачу була направлена поштою.

12.11.2019 року відповідачем винесено припис № 60 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил з вимогою усунути встановлене порушення шляхом надання доступу посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки та надання документів.

Другим пунктом припису № 60 відповідач вимагав від позивача не експлуатувати побудовану капітальну споруду (забор) та сарай до оформлення відповідних документів, які дають право їх експлуатувати.

На підставі вищезазначеного акту, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2018 року за порушення п. 14 Порядку, а саме не виконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю.

Пізніше, постановою від 22.11.2018 року № 48 визнано Позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100,00 грн.

Судом встановлено, що фактично перший і другий епізод притягнення відповідача до відповідальності дублюється не дивлячись на те, що в приписі № 60 від 12.11.2018р. крім вимоги про забезпечення допуску, вказано другу вимогу: - не експлуатувати побудовану капітальну споруду (забор) та сарай до оформлення відповідних документів, які дають право їх експлуатувати. Суд зазначає, що дана вимога сформульована безпідставно, оскільки відповідач не встановив таких порушень в акті перевірки. Окрім того, він і не міг їх встановити, бо не був на об`єкті перевірки, не аналізував наявні у позивача документи на споруду, не встановив їх наявність та наявність незаконних споруд, бо фактично повно провести перевірку не мав можливості.

Також, на думку суду, при притягненні відповідача до відповідальності за повторне недопущення посадових осіб до перевірки відповідачем невірно застосовано ч.1 ст. 188-42 КУпАП, так як дане положення статті може застосовуватись при становленні порушень законодавства під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю які можливо усунути, посадовими особами визначено в приписі час на їх усунення, і притягнення до відповідальності у вигляді складення протоколу та постанови, якою накладено штраф ще не відбулось. У випадку позивача посадовцями при встановленні факту недопущення до перевірки 21.09.2018р. вже було притягнуто до відповідальності позивача, шляхом складання протоколу та постанови про накладення штрафу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що притягнення у такому випадку позивача до юридичної відповідальності вдруге, є протиправним, а відповідний припис та постанова відповідача підлягають скасуванню.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем при подачі даної позовної заяви не сплачувався, оскільки позивач є інвалідом другої групи.

В свою чергу, позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 07.05.2018 та довідкою від 11.03.2019.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 року та довідки від 11.03.2019 року.

Дослідивши надані позивачем докази на понесення витрат на правничу допомогу адвоката, суд встановив, що вони доводять факт понесення таких витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення витрат позивача на правничу допомогу з відповідача у розмірі 1500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис №60 від 12.11.2018 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову № 48 від 22.11.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 5100 гривень.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. П. Фульга