Рішення № 82256958, 07.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07 червня 2019 р.справа № 400/1021/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представника позивача: Колеснікова В.В.,

представника відповідача: Залуцької Н.П. ,

у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні, розглянув адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Захід", пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031

до відповідачаМиколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про1) визнання протиправною бездіяльності щодо митного оформлення товару, задекларованого за митною декларацією № UA504060/2019/002013; 2) визнання протиправними дій з огляду і відібрання проб (зразків) товару, які здійснені поза межами строків митного оформлення (огляду товару за Актом № UA504060/2019/002013 від 29.03.19 р., відібрання проб за Актом № UA504060/2019/002013 від 29.03.19 р.)

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Захід" (надалі - позивач або ПП "Захід") звернулось з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо митного оформлення товару, задекларованого за митною декларацією № UA504060/2019/002013;

2) визнати протиправними дії відповідача, які полягають в огляді і відібранні проб (зразків) товару і які здійснені поза межами строків митного оформлення (огляд товару за Актом № UA504060/2019/002013 від 29 березня 2019 р., а також відібрання проб (зразків) товару за Актом № UA504060/2019/002013 від 29 березня 2019 р.).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: ПП "Захід" систематично імпортує листове скло окремими судновими партіями на підставі контрактів з виробниками такого товару, одним з яких є "Sisecam Dis Ticaret A.S." (Туреччина). У грудні 2018 р. від цього постачальника судном "My Efekan 2" надійшла чергова партія скла, яка тоді ж була задекларована за електронною митною декларацією № UA504060/2018/005314 в режимі митний склад і залишилась на зберіганні у ТОВ "Мажестик". В березні 2019 р., з метою розмитнення частини товару, який зберігається на митному складі з грудня 2018 р., позивач подав до Митниці електронну митну декларацію № UA504060/2019/002013, яка прийнята відповідачем 27 березня 2019 р. о 16:10 год. За приписами ст. 255 ч. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), відповідач повинен був завершити митне оформлення протягом 4 годин, тобто не пізніше 20:10 год. 27 березня 2019 р., але в цей день митний огляд не було навіть розпочато. 28 березня від відповідача надійшов лист про готовність розпочати митний огляд, з урахуванням доручення Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (надалі - УСБУ). 28 березня 2019 р. митний огляд також не було розпочато і лише наступного дня - 29 березня, відповідач провів митний огляд, за наслідками якого склав відповідний акт, який зафіксував відсутність порушень з боку ПП "Захід". Одночасно, відповідач здійснив відбір проб товару. На переконання позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, так як безпідставно не завершив митне оформлення у встановлений ст. 255 ч. 1 МК України строк. Відповідно до ст. 338 ч. 5 МК України, митний огляд товару здійснюється виключно за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення товару відбувається поза митним контролем або з приховуванням від нього. Товар, огляд і відібрання проб якого здійснила Митниця, прибув на митну територію України ще в грудні 2018 р. і з того часу задекларований в режимі митного складу, при цьому на момент його декларування в грудні 2018 р. у Митниці не виникло жодних зауважень, а тому відсутні підстави вважати, що ПП "Захід" здійснює переміщення товару з порушенням митних правил та/або з приховуванням від митного контролю.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Згідно його пояснень, 24 березня 2019 р. до митного поста "Октябрьский" прибуло судно "My Efekan 2" з товаром ПП "Захід". Митний контроль цього товару здійснено документально. Частина товару була випущена у вільний обіг, а частина товару залишилась на митному складі ТОВ "Мажестик". 26 березня 2019 р. до Митниці надійшов лист Головного слідчого управління Національної поліції України, в якому Митниці доручалось провести спільний з працівниками УСБУ огляд товарів, в тому числі належних і ПП "Захід". 27 березня Митниця отримала доручення УСБУ про необхідність огляду та відбору проб товару ПП "Захід" в присутності працівників УСБУ. Після прийняття електронної митної декларації № UA504060/2019/002013, відповідач проінформував позивача про здійснення повного митного огляду товару з урахуванням вищенаведеного доручення УСБУ, однак працівників Митниці і УСБУ не допустила на митний склад охорона підприємства. 29 березня 2019 р. митні формальності було виконано, в тому числі взяті проби товару, які направлені на лабораторне дослідження. Як наголошує відповідач, на час розгляду цієї справи, товар ПП "Захід" випущений на митну територію України за митними деклараціями № № UA504060/2019/002096 і UA504060/2019/002097 (а. с. 58-62).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому навів такі доводи: відповідач не спростував того факту, що в строк, визначений МК України (4 години), митний огляд так і не був проведений. Посилання відповідача на те, що митний огляд не був проведений з вини позивача, який не допустив працівників Митниці і УСБУ, нічим не підтверджено. ПП "Захід" було повідомлено про наявність доручення УСБУ лише 28 березня 2019 р., тобто поза межами строку митного оформлення. До відзиву відповідач додав розпорядження начальника митного посту "Октябрьский" про відібрання проб товару, датоване 29 березня 2019 р., тобто станом на 27 і 28 березня не існувало рішення Митниці, яке б ініціювало відібрання проб товару. Також, на думку позивача, в даному спорі взагалі відсутні підстави для огляду товару, так як товар не переміщувався через митний кордон, а вже знаходився на митному складі. Крім того, позивач вказав на помилку в обставинах, на які послався відповідач - товар, який декларувався за електронною митною декларацією № UA504060/2019/002013, надійшов до України не в березні 2019 р., а в грудні 2018 р. і з того часу зберігався на митному складі ТОВ "Мажестик" (а. с. 80-83).

В судовому засідання представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення, викладені в заявах по суті справи.

Позовна заява містила клопотання про витребування від відповідача доказів, яке судом задоволено при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

17 березня 2017 р. ПП "Захід" уклало контракт No. SZ-170317 з "Sisecam Dis Ticaret A.S." (Туреччина) на поставку скла (а. с. 13-25).

8 грудня 2018 р. на судні "My Efekan 2" від "Sisecam Dis Ticaret A.S." позивачу доставлена чергова партія товару, обумовленого вищезазначеним контрактом, в тому числі скло (виготовлене методом - флоат), прозоре, термічно-поліроване, безбарвне, в листах, одношарове, неармоване, без подальшого оброблення, розміром 3210х2350 мм, товщиною 4 мм, 355 каркасів з деревини.

Ця партія товару 8 грудня 2018 р. задекларована за електронною митною декларацією № UA504060/2018/005314 в режимі митний склад (а. с. 34-36).

На підставі договору про надання послуг від 14 березня 2016 р., товар передано на зберігання до ТОВ "Мажестик" (а. с. 26-30).

27 березня 2019 р. позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № UA504060/2019/002013 на випуск у вільний обіг частини товару, який раніше декларувався електронною митною декларацією № UA504060/2018/005314, а саме 50 каркасів із склом. Декларація № UA504060/2019/002013 прийнята Митницею в той же день о 16:10 год. (а. с. 37-39).

Стаття 248 ч. 1 МК України визначає початок перебігу строку митного оформлення - в разі електронного декларування митне оформлення розпочинається з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 255 ч. 1 МК України встановлює, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Отримавши електронну митну декларацію № UA504060/2019/002013 27 березня 2019 р. о 16:10 год., на підставі наведених норм МК України, відповідач повинен був завершити митне оформлення в той же день о 20:10 год.

27 березня 2019 р. Митниця надіслала ПП "Захід" електронне повідомлення, в якому вказано, що митний огляд буде проведено в цей же день орієнтовно о 18:20 год., за адресою розташування ТОВ "Мажестик", але в цей день працівники Митниці не прибули для проведення митного оформлення (а. с. 40).

28 березня 2019 р. ТОВ "Мажестик", яке є зберігачем товару ПП "Захід", звернулось до відповідача з листом, в якому просило повідомити про причини затримки митного огляду (а. с. 41).

28 березня 2019 р. відповідач надіслав позивачу два електронних повідомлення, першим з яких проінформував про готовність розпочати митний огляд з урахуванням доручення УСБУ, в присутності співробітників останнього, із відібранням проб (зразків) товару для лабораторного дослідження. В другому листі визначена дата митного огляду - 28 березня, час - 14:40 год. та місце його проведення, яке збігається з адресою ТОВ "Мажестик" (а. с. 43-44).

28 березня 2019 р. позивач письмово повідомив відповідача про готовність до митного огляду у визначені Митницею день і час, але і в цей день митний огляд не було проведено (а. с. 45).

З приводу цих обставин відповідач зауважив, що 27 і 28 березня провести митний огляд не виявилось можливим, у зв`язку із перешкоджанням працівникам Митниці і УСБУ, при цьому відповідач не конкретизує хто саме завадив проведенню митного контролю - товар позивача зберігається на митному складі ТОВ "Мажестик" і як позивач, так і це товариство письмово повідомляли відповідача про готовність до митного огляду, тобто дії позивача і ТОВ "Мажестик" навпаки свідчать про їх зацікавленість у якнайшвидшому завершені митних процедур. Відповідач ніяк не зафіксував перешкоджання йому в проведенні митного огляду, а тому суд не приймає до уваги такі бездоказові твердження.

29 березня 2019 р. відповідач провів митний огляд, за наслідками якого склав Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (надалі - Акт огляду) (а. с. 48). У графі 8.3.4. Акту огляду зафіксовано, що порушень не виявлено.

29 березня 2019 р. відповідач видав розпорядження № 18-р "Про відбір проб (зразків) товару", в якому, із посиланням на ст. 356 МК України, зазначено, що з метою перевірки правильності віднесення позивачем за митною декларацією № UA504060/2019/002013 скла до товарних підкатегорій 7005293590 і 7005213090 УКТ ЗЕД і перевірки правильності заявленої класифікації товару, посадовим особам митного посту "Октябрьский" слід забезпечити взяття проб (зразків) товару із подальшим направленням їх на дослідження (а. с. 69).

На підставі цього розпорядження, 29 березня 2019 р., під час митного огляду, відповідач склав Акт № UA504060/2019/002013 про взяття проб (зразків) товарів, в якому також вказано, що метою взяття проб є однозначна класифікація товару позивача за УКТ ЗЕД (а. с. 49).

Як свідчать матеріали справи, підставою для огляду товару позивача та відібрання проб, послугувало доручення УСБУ від 27 березня 2019 р. (а. с. 63).

Згідно із ст. 338 ч. 1 МК України, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 338 ч. 5 МК України).

Пункт 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 467 (надалі - Вичерпний перелік) однією з підстав для огляду товарів визначає одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження. Такі доручення обов`язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

Досліджене судом доручення УСБУ відповідає таким вимогам, а тому на його підставі Митниця зобов`язана була провести огляд товару ПП "Захід".

Що стосується зауважень позивача про те, що обов`язковою передумовою для огляду товару, є його переміщення, якого не відбувалось, то такі доводи помилкові, так як сам факт подання ним митної декларації з метою випущення товару у вільний обіг, свідчить про намір позивача на переміщення товару через митний кордон України для подальшого випущення у вільний обіг на території України.

Надана відповідачем роздруківка комп`ютерного файлу свідчить, що доручення УСБУ отримано Митницею 27 березня 2019 р. о 17:54 год., тобто за 2 години до спливу 4-годинного строку митного оформлення, передбаченого ст. 255 ч. 1 МК України (а. с. 64).

Таким чином, у зв`язку із отриманням доручення УСБУ, у відповідача мались законні підстави для проведення огляду товару позивача, але наявність такого доручення не змінює процедурних правил проведення митного огляду, встановлених в МК України, тобто виконання доручення УСБУ повинно відбуватись у спосіб, порядок та строк, передбачені МК України.

Підтвердженням такого висновку суду є і норми п. 14 абз. 4 Вичерпного переліку - у разі невиявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений частиною першою статті 255 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 255 ч. 2 МК України, строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.

Як слідує з наведеної норми, перелік випадків, коли відповідач може відступити від загального строку проведення митного огляду, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумачення та жодне з 6 виключень не може бути застосовано до випадку позивача.

Відповідач провів митний огляд товару лише на третій день від подачі позивачем електронної митної декларації. При цьому, жодних чинників, які б об`єктивно, в незалежності від волі відповідача, унеможливлювали проведення огляду 27 і 28 березня 2019 р. , не існувало, а доводи останнього про перешкоджання в проведенні огляду суд знайшов непідтвердженими.

Таким чином, суд констатує протиправну бездіяльність відповідача, допущену ним під час митного оформлення товару, задекларованого ПП "Захід" за електронною митною декларацією № UA504060/2019/002013, яка виразилась в тому, що протягом встановленого ст. 255 ч. 1 МК України 4-годинного строку, відповідач так і не завершив митне оформлення товару. Відповідно, огляд товару і відібрання проб, також здійсненні поза межами цього строку.

Суд звертає увагу і на ту обставину, що розпорядження "Про відбір проб (зразків) товару" прийняте відповідачем лише 29 березня 2019 р., з чого слідує висновок, що на час початку митного оформлення товару - 27 березня 2019 р. такого рішення навіть не існувало і воно прийнято за межами процедури митного оформлення.

Також, заслуговує на увагу той факт, що за правилами Вичерпного переліку, правоохоронний орган має право ініціювати огляд товару декларанта, шляхом подання відповідного доручення, але питання прийняття рішення про відібрання проб (зразків) товару, є виключною компетенцією відповідача і УСБУ не мала повноважень вимагати від відповідача здійснити відбір проб товару.

За правилами ст. 356 ч. 1 п. 1 МК України, взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Саме на цю норму послався відповідач при прийнятті розпорядження "Про відбір проб (зразків) товару".

В той же час, як встановлено судом, взяття проб відбулось не в рамках процедури митного оформлення.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки (ст. 356 ч. 2 МК України).

В контексті обставин цієї справи, дану норму слід розуміти таким чином, що при прийнятті рішення про відбір проб товару позивача, відповідач повинен обґрунтувати в чому саме полягає необхідність відбору проб, на підставі чого у нього виникають сумніви в вірності визначення позивачем коду класифікації товару УКТ ЗЕД, які обставини вказують на помилковість коду визначеного позивачем. В той же час, розпорядження "Про відбір проб (зразків) товару" тільки констатує необхідність визначення вірності заявленої позивачем класифікації товару, без будь-якого пояснення мотивів такого рішення.

Суд враховує, що в графі 33 електронної митної декларації № UA504060/2019/002013 позивачем визначено код товару за УКТ ЗЕД 7005 29 35 90, при цьому під загальним кодом 7005 УКТ ЗЕД міститься "скло термічно поліроване та скло з шліфованою або полiрованою поверхнею у листах з поглинальним, вiдбивальним або невiдбивальним шаром чи без нього, але не оброблене iншим способом", а під кодом 7005 29 35 90 "інше скло".

В розпорядженні відповідача малась попередня електронна митна декларація № UA504060/2018/005314, в якій код товару зазначено як 7005 29, що також означає "інше скло", тобто в розпорядженні Митниці не малось будь-яких даних, які б свідчили про невірність визначеного позивачем коду УКТ ЗЕД, а наявність доручення УСБУ не підмінює законодавчих вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач діяв протиправно, всупереч приписам МК України, коли провів огляд та відібрав проб товару.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 132 ч. 1, 3 п. 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 3 842,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 319 від 5 квітня 2019 р. (а. с. 4).

Позивач подав заяву, в якій просив присудити йому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,0 грн. До заяви позивач долучив договір про надання правничої допомоги від 3 вересня 2018 р., копію платіжного доручення № 387 від 25 квітня 2019 р. на суму 12 000,0 грн., сплачену ПП "Захід" адвокатському бюро "Колесніков Лігал", а також опис послуг, які складаються з: ознайомлення з наданими ПП "Захід" матеріалами - 6 год., аналізу судової практики, збору доказів - 6 год., усних консультацій - 2 год., підготовки позовної заяви - 8 год., встановлення відомостей щодо розподілу справи, відкриття провадження у справі - 1 год., підготовка відповіді на відзив - 2-6 год., участь в 1-му судовому засіданні, з урахуванням відрядження до м. Миколаєва - 8 год. (а. с. 71-78).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 134 ч. 7 КАС України).

Відповідач заперечив проти обґрунтованості розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 91-93). Більша частина клопотання містить цитування норм КАС України, які регулюють питання визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу. По суті відповідачем зазначено, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в якому розглядаються справи незначної складності, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу завищено. Додатково відповідач зазначив, що комісія банку за транзакцію сплати судового збору не включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 134 ч. 5 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд відзначає, що співмірність є оціночною категорією, яка лежить в площині суб`єктивного ставлення до певних обставин, і закон тільки визначає критерії, за допомогою яких суд повинен встановити таку співмірність і такий критерій, як складність справи, є лише одним з них.

Суд не вважає, що 12 000,0 грн. є вочевидь завищеною платою за послуги адвоката: подана ним позовна заява має чітке, послідовне, логічне викладення обставин справи та детальне правове обґрунтування вимог, даний спір розглянуто із повідомленням учасників справи, що потребувало явки адвоката із м. Києва до м. Миколаєва, позивачем подана детальна відповідь на відзив відповідача, а тому суд вважає заявлену позивачем суму співмірною наданим адвокатом послугам.

Що стосується зауважень відповідача, то слід зазначити, що термін "складність справи", наведений в статті 134 КАС України, як один з критеріїв співмірності витрат на оплату послуг адвоката, не є тотожним за зазначенням тому ж самому терміну, який вживається в КАС України щодо справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, тобто і справа, яка підпадає під категорію спрощеного позовного провадження, може бути складною в розумінні ст. 134 КАС України. До витрат на професійну правничу допомогу позивач включив тільки гонорар адвоката, комісія банку за транзакцію сплати судового збору, як про це стверджує відповідач, до цієї суми не входить.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд присуджує позивачу судові витрати у виді судового збору в сумі 3 842,0 грн. і 12 000,0 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 134, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32333300) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431), яка полягає у несвоєчасному митному оформленні товару приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32333300), задекларованого за електронною митною декларацією № UA504060/2019/002013 від 27 березня 2019 р.

3. Визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431), які полягають в огляді і відібранні проб (зразків) товару приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32333300) і здійснені поза межами процедури митного оформлення в частині її строків, а саме огляд товару за Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA504060/2019/002013 від 29 березня 2019 р. та відібрання проб (зразків) товару за Актом № UA504060/2019/002013 про взяття проб (зразків) товарів від 29 березня 2019 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) на користь приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32333300) судові витрати в загальному розмірі 15 842,0 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні), які складаються з судового збору в розмірі 3 842,0 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,0 грн. (дванадцять тисяч гривень).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз