Рішення № 82256798, 07.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1.380.2019.001974

07 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача від 16.01.2019 щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача періоди, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 02.09.1980 по 04.10.1982 (02роки 01місяць 03дні) військова строкова служба в Збройних силах України (попередня назва - Збройні сили СРСР) на посаді начальника відділення медичного забезпечення - начальника медичного забезпечення дивізії 66 окремої медико-санітарної роти;

-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою з питань залишення позовної заяви без розгляду від 07.06.2019 суд відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у клопотанні про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивач), з метою реалізації свого права на виплату грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", звернувся у Залізничний відділ обслуговування громадян в м. Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Залізничним відділом обслуговування громадян в м. Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 16.01.2019 року № 4431/02.10- 10/07 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті такої грошової допомоги через те, що згідно з поданими документами відсутній необхідний стаж на посаді фармацевтичної спеціальності, оскільки неможливо визначити назву закладу, в якому позивач обіймав подвійну посаду - начальник відділення медичного забезпечення - начальник медичного забезпечення дивізії 66 окремої медико-санітарної роти, під час проходження строкової військової служби, і чи належав цей заклад до закладів охорони здоров`я, що передбачені Переліком № 909.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги. Відповідач зазначає, що окрема медико-санітарна рота відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України відноситься до лікарняних закладів, однак підстави для зарахування періоду проходження ОСОБА_1 . військової строкової служби в Збройних силах СРСР на посаді начальника відділення медичного забезпечення окремої медико- санітарної роти до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону відсутні.

Позивач подав суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач фактично визнає приналежність окремої медико-санітарної роти до закладів охорони здоров`я. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не спростовано факту проходження ним строкової військової служби з 02.09.1980 по 04.10.1982 у ЗС СРСР.

Відповідач надав суду заперечення, в якому наголошує на тому, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки право на звернення з таким вимогами, які заявив позивач, виникло у нього у 2016 році, тобто з часу виходу на пенсію, а не з дня отримання листа відповідача від 16.01.2019, яким відмовлено у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 у 1979 році закінчив Львівський державний медичний інститут за спеціальністю «Фармація», йому присвоєно кваліфікацію провізор.

Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 має військову освіту, здобуту на військовій підготовці при Львівському медичному інституті в 1978 році по профілю «фармацевт-провізор» та йому присвоєно військове звання лейтенанта медичної служби.

ОСОБА_1 , відповідно до записів у трудовій книжці, працював з 22.10.1982 року на посаді провізора-технолога в Центральній районній аптеці № 24 , з 16.11.1982 року переведений на посаду старшого провізора в Центральній районній аптеці № 24, з 01.09.1983 року переведений на посаду завідувача аптеки № 266, з 01.06.1996 року на посаді директора ДКП "Міжлікарняна аптека № 266, з 06.04.2010 на посаді завідувача Комунального підприємства Львівської міської ради «Міжлікарняна аптека № 266» до дня виходу на пенсію, тобто до 16.11.2016. Стаж роботи ОСОБА_1 на вказаних вище посадах становить 34 роки 25 днів.

Зазначені вище обставини сторонами визнаються.

Спірною є обставина щодо зарахування ОСОБА_1 стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та на виплату грошової допомоги, передбаченої п. 7-1Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 02.09.1980 року по 04.10.1982 року, тобто це час проходження військової строкової служби в Збройних силах СРСР на посаді начальника відділення медичного забезпечення окремої медико-санітарної роти , який становлять 02 роки 01 місяць 03 дні.

При прийнятті рішення суд застосовує такі норми права.

Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплату (далі - Порядок) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.

Порядком передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік).

Відповідно пункту другого Переліку робота на посаді провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, контрольно-аналітичних лабораторіях дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно підпункту 50 пункту 3 Указу Президента України від 06.04.2011р. №406/2011 «Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України» до основних завдань Міноборони України, зокрема, належить розробка положень про заклади охорони здоров`я Міноборони України.

Відповідно п.6 Переліку закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18.12.2013р №871, зареєстрованого в Мін`юсті 14.01.2014р за №47/24824, чинного на час виходу позивача на пенсію, до переліку закладів охорони здоров`я Збройних Сил України включено аптеки, до яких віднесено: медичний склад (усіх найменувань); центр формування та зберігання медичної техніки і майна непорушних запасів; медичне депо; кадр управління госпітальної бази; відділення (відділ, центр) медичного постачання; аптека.

Крім того п.1 цього Переліку до лікарняних закладів Збройних Сил відноситься окрема медична рота.

Згідно з пунктом "в" частини третьої 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

При цьому під трудовою пенсією розуміється і пенсія за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно абзацу другого пункту першого статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р №2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з Переліком вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, який є додатком №1 до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1992 року №195, до провізорських посад після отримання диплому вищого медичного навчального закладу за спеціальністю фармація віднесено посади фармацевтичного персоналу всіх найменувань , в тому числі керівників.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приміткою 3 до постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993р №909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Ради міністрів СРСР «Про пенсії за вислугу років працівникам просвіти, охорони здоров`я та сільського господарства» від 17.12.1959р №1397, яка діяла на час проходження позивачем військової служби у лавах Збройних сил на посаді начальника медичного забезпечення - начальника медичного забезпечення з 02.09.1980 по 04.10.1982, передбачено, що до складу переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років віднесено лікувально-профілактичні установи, установи охорони материнства та дитинства, санітарно-профілактичні установи, в тому числі медсанчастини.

Таким чином, наявність у позивача освіти за спеціальністю «Фармація» та кваліфікації провізора, здобутої у вищому навчальному закладі у 1979 році, наявність військової підготовки по профілю «фармацевт-провізор», здобутої у 1978 році та офіцерського військового звання, сам факт проходження строкової військової служби з 02.09.1980 по 04.10.1982, проходження строкової військової служби на посаді начальника відділення медичного забезпечення (тобто аптеки) - начальника медичного забезпечення дивізії 66 окремої медико-санітарної роти (тобто лікарняного закладу) та виходячи з аналізу викладених вище правових норм, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача підлягає включенню період проходження ним строкової військової служби в Збройних силах з 02.09.1980 по 04.10.1982 (02роки 01місяць 03дні) на посаді начальника відділення медичного забезпечення - начальника медичного забезпечення дивізії 66 окремої медико-санітарної роти, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, дії відповідача, вчинені 16.01.2019, які полягали у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу через відсутність у нього необхідного стажу роботи є протиправними. З огляду на таке, з метою належного захисту прав позивача, суд бачить підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, передбачену п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір на суму 2305,20 грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 02.09.1980 по 04.10.1982 (02роки 01місяць 03дні) військової строкової служби в Збройних силах України (попередня назва - Збройні сили СРСР) на посаді начальника відділення медичного забезпечення - начальника медичного забезпечення дивізії 66 окремої медико-санітарної роти.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів,79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.