Рішення № 82256663, 07.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1271/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Господарський суд Кіровоградської області (далі - третя особа) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Господарського суду Кіровоградської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №36 від 14 грудня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №36 від 14 грудня 2018 року та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №5 від 15.01.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №5 від 15.01.2019 року та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що маючи конституційне право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по довідці №36 від 14.12.2018 року та з 01.01.2019 року по довідці №5 від 15.01.2019 року. Наголошує на тому, що відмова відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року є незаконною, порушує її конституційні права, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.05.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).

Вказана ухвала направлена учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, та учасниками справи отримана, про що свідчать відповідні поштові рекомендовані повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.17-19,54-55).

Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов скористався подавши його до суду, за змістом якого відповідач не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.20).

Позивач на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України надіслала до суду відповідь на відзив на позовну заяву з викладенням власної позиції щодо обґрунтувань відповідача викладених у письмовому відзиві (а.с.56-62).

Представником третьої особи, жодних пояснень стосовно даного адміністративного позову до суду не надано.

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 30 червня 1998 року, була звільнена з посади судді Господарського суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

У зв`язку з зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримані довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №36 від 14.12.2018 року та №5 від 15.01.2019 року (а.с.9-10).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 17.12.2018 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №36 від 14.12.2018 року та №5 від 15.01.2019 року (а.с.11). Вказана заява отримана уповноваженим представником управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, що посвідчується відповідним засвідченням на вказаній заяві та особистим підписом представника управління.

На такі заяви позивача Кропивницький відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 28.01.2019 року №850/Д-10 надав позивачці відповідь, за змістом якої, посилаючись на законодавчі приписи пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, повідомило ОСОБА_1 про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року та/або з 01.02.2019 року, що також зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с.13).

Крім того, 12.02.2019 року листом №61/Д-10 Кропивницького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області також позивачці наголосило на здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з 01 лютого 2019 року. При цьому, повідомили, що відповідь на звернення ОСОБА_1 від 17.12.2018 року було отримано нею особисто під підпис 05.02.2019 року за вих. №850/Д-10 від 28.01.2019 року (а.с.14).

Проте, суд зауважує, що доказів отримання позивачкою листа під особистий підпис, до суду не надано.

Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернулася до суду, за захистом порушеної на її думку, права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На виконання зазначених конституційних приписів Законом України „Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) унормовано, зокрема, порядок звернення громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотанням та скаргами про їх порушення та встановлено порядок і строки надання відповідей на такі звернення відповідними суб`єктами.

Так, згідно зі статтею 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

У свою чергу, відповідно до статті 15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.

При цьому стаття 20 Закону №393 зобов`язує вищезазначених суб`єктів розглядати і вирішувати звернення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За таких умов, з огляду на вказані законодавчі положення, суд вважає, відповіді відповідача, викладені у листах від 28.01.2019 року №850/Д-10 та від 12.02.2019 року №61/Д-10, не належним виконанням вимог Закону України „Про звернення громадян".

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них та їхніх сімей.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Обґрунтовуючи правомірність проведеного перерахунку відповідач зазначає про те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Оскільки, Закон України від 15.05.2018 року №2415 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності лише 22.07.2018 року, рішення Конституційного суду України було прийнято 04.12.2018 року, а зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» відбулось з 01.01.2019 року, перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу слід здійснювати з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді.

Суд не може погодитися з такою позицією, з огляду на те, що згідно із статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

04.12.2018 року Конституційним судом прийнято рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 3 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 р. - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 р. - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 р. - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 р. - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 р. - 15 мінімальних заробітних плат».

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», за яким «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.

В частині 3 резолютивної частини рішення також вказано, що положення частин 3, 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд», які визнані неконституційними пунктів 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний суд України в даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015 року, а також зазначив, що положення частини 3 статті 133 Закону №2453 в редакції Закону №192 звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення частини 3 статті 133 Закону №2453 в редакції Закону №192 суперечить частинам 1, 2 статті 26 Конституції України. Також вказав, що якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини 10 статті 133 Закону №2453 у редакції Закону №192, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Сторонами не заперечується, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою, додавши довідки про розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці від 14.12.2018 року та 15.01.2019 року.

При цьому, суд враховує, що вказане рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Положення, які визнані неконституційними пунктів 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці та має проводитися з 04.12.2018 року, оскільки в даному випадку, у відповідності до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, не відбувається зміна розміру щомісячного грошового утримання суддям, а виключно відновлюються раніше порушені права.

За встановлених фактичних обставин справи, аналізу вказаного чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.

Як встановлено положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).

Відтак, з огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у розмірі 1536,80 грн. судового збору (а.с.2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255,260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 30 червня 1998 року; ідентифікаційний код - НОМЕР_2; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009), третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Господарський суд Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 03499951; адреса: вул. В. Чорновола, №29/32, м. Кропивницький, 25022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №36 від 14 грудня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №36 від 14 грудня 2018 року та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №5 від 15.01.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №5 від 15.01.2019 року та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 30 червня 1998 року; ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) судові витрати з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 20632802) у розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень) грн. 80 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько