
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2019 р. справа № 300/884/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу з посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України; зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського - заступник начальника Головного управління (поза групою) до посади на день звільнення із служби - проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України в розмірі посадового окладу - 4900,00 грн. та направити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для проведення перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії позивачу починаючи з 01.01.2016.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час ознайомлення з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 виявив довідку Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Позивач вважає, що зазначена довідка № 557/8-18 від 16.03.2018 підготовлена відповідачем з порушенням чинного законодавства, оскільки містить відомості про прирівняну посаду поліцейського - начальника відділу апарату ГУ НП до посади на день звільнення ОСОБА_1 із служби - начальника кафедри автомобільної та спецпідготовки ПЮІ. Позивач зазначив, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України, що встановлено постановою Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006, а тому довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), повинна містити розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за прирівняною посадою поліцейського - заступника начальника Головного управління (поза групою). Позивач звертався до відповідача із заявою від 20.03.2019, в якій просив визнати недійсною довідку № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та виготовити нову з урахуванням прирівняної посади поліцейського до посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України. Однак відповідач листом № І-18/108/05/8-19 від 05.04.2019 відмовив позивачу у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За вказаних обставин ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 26.04.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою суду від 08.05.2019 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд з огляду на доводи в клопотанні про поновлення строку звернення до суду від 19.04.2019 року та заяві про усунення недоліків позовної заяви від 07.05.2019 року, про те, що про можливе порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного Управління Пенсійного Фонду України від 08.02.2019 року та ознайомлення з матеріалами пенсійної справи, в тому числі й з виданою відповідачем довідкою від 16.03.2018 року, враховуючи подані ОСОБА_1 документи щодо стану здоров`я (а.с.53-72) та його пояснення як вказані обставини фактично негативно вплинули на можливість вчиняти дії, спрямовані на отримання інформації щодо можливого порушення його прав як пенсіонера з 01.01.2018 року в зв`язку з перерахунком пенсії на підставі вказано довідки, - суд вважає, що немає підстав для перегляду висновку суду про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
21.05.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 звільнений з посади начальника кафедри автомобільної та спеціальної підготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України, а тому при виготовленні довідки для перерахунку пенсії позивача враховано останню займану ним посаду перед звільненням. Щодо постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006, то представник відповідача зазначив, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області ліквідовано, а Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області самостійно приймає рішення згідно чинного законодавства України. При цьому, на час виготовлення відповідачем довідки № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) посадові оклади істотно змінилися, а тому преюдиційність зазначеної постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006 на дані правовідносини не поширюються. За вказаних обставин представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити (а.с.90-92).
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України та 22.02.2005 звільнений у відставку з посади начальника кафедри автомобільної та спеціальної підготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України. 23.02.2005 позивачу призначено пенсію за вислугою років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
28.02.2006 за результатом розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсійного забезпечення Івано-Франківський міський суд прийняв постанову, згідно якої зобов`язано УМВС України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням займаної посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України з посадовим окладом в розмірі 240 грн. (а.с.22).
Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 31.07.2006 залишив без задоволення апеляційну скаргу УМВС України в Івано-Франківській області, а постанову Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006 без змін (а.с.23-24). Таким чином, рішення суду набрало законної сили 31.07.2006 року.
На виконання вищевказаної постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006 УМВС України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням займаної посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України. Вказані обставина підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14.06.2012 (а.с.14).
16.03.2018 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області сформувала щодо позивача довідку № 557/8-18 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), в якій зазначила розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського - начальника відділу апарату ГУ НП до посади на день звільнення із служби - начальника кафедри автомобільної та спецпідготовки ПЮІ з посадовим окладом 3100,00 грн. (а.с.15).
20.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати недійсною довідку № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та виготовити нову з урахуванням прирівняної посади поліцейського до посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України, з огляду на постанову Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006, якою визнано право позивача на пенсію з моменту її призначення за посадою проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України, і за якою ОСОБА_1 фактично отримував пенсійне забезпечення, починаючи з 2005 року. (а.с.11-13).
05.04.2019 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, за результатом розгляду заяви позивача від 20.03.2019, направила ОСОБА_1 лист № І-18/108/05/8-19, яким відмовила у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Відповідач в наведеному листі № І-18/108/05/8-19 від 05.04.2019 зазначив, що пенсія позивача повинна призначатися з посади начальника кафедри автомобільної та спеціальної підготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України, яку ОСОБА_1 займав перед звільненням. Окрім цього, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області вказала, що позивач перебував на посаді проректора інституту по роботі з персоналом - начальника відділу роботи з персоналом Прикарпатського інституту НАВСУ лише 10 місяців, а тому відсутні правові підстави для призначення пенсії за попередньою посадою проректора та прирівнювання її до посади поліцейського (а.с.25-26).
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно зі статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Частина друга статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Так, порядок перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Згідно з абзацом другим пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02.12.2015 встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальні звання колишніх працівників міліції.
Таким чином, у зв`язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015, та враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (надалі - Порядок № 45).
Так, відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 6 Порядку № 45 встановлено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Зважаючи на зміст вищевказаних положень, перерахунок пенсії особам, які отримують її відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється управлінням Пенсійного фонду України після отримання від державних органів відповідних довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу з посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України є безпідставним та не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо проведення перерахунку пенсії позивачу. Такі повноваження входять до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України та не можуть здійснюватися іншими органами державної влади.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського - заступник начальника Головного управління (поза групою) до посади на день звільнення із служби - проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України в розмірі посадового окладу - 4900,00 грн. та направити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для проведення перерахунку, то суд вказує на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 988 від 11.11.2015 затверджено схему посадових окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10 (пункт 3).
Згідно довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), посаду позивача на день звільнення із служби - начальника кафедри автомобільної та спецпідготовки ПЮІ прирівняно до посади поліцейського - начальника відділу апарату ГУ НП з посадовим окладом 3100,00 грн. (а.с.15).
Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 138 від 17.02.2017, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за № 348/30216.
Відповідно до вказаного Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, посаду начальника кафедри навчальних закладів МВС (юридичних інститутів) прирівняно до посади начальника відділу апарату Головних управлінь Національної поліції, а посаду проректора інституту навчальних закладів МВС (юридичних інститутів) прирівняно до посади заступника начальника Головного управління (поза групою) апарату Головних управлінь Національної поліції.
Абзац 6 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції, чинній на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ 22.02.2005) визначено, що особам офіцерського складу, переведеним за станом здоров`я або віком з льотної роботи, підводних човнів (підводних крейсерів), атомних надводних кораблів і мінних тральщиків на посади з меншим посадовим окладом, пенсії обчислюються за бажанням пенсіонера виходячи з посадового окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, чи з посад, вказаних у цьому абзаці, до переведення, якщо на день переведення вони мали право на пенсію за вислугу років. У такому ж порядку обчислюються пенсії особам офіцерського та начальницького складу органів внутрішніх справ із військовим званням полковника або спеціальним звання полковника міліції чи внутрішньої служби, а також їм рівних і вище, якщо вони з таких обставин та умов переведені в інтересах служби з посад, які займали не менше трьох років до переведення і на день переведення мали право на пенсію за вислугу років.
З огляду на наведені положення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 особам офіцерського та начальницького складу органів внутрішніх справ із військовим званням полковника за їх бажанням пенсія обчислюється виходячи з посадового окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, чи за штатною посадою до переведення, якщо на день переведення вони мали право на пенсію за вислугу років та займали таку посаду не менше трьох років до переведення.
Суд встановив, що згідно наказу Національної академії внутрішніх справ № 134 о/с від 14.07.1998 Іванчук В.В. призначено з 01.07.1998 заступником начальника філії по роботі з особовим складом - начальником відділення по роботі з особовим складом Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України (а.с.80).
З 20.07.2000 по 21.07.2000 позивач залишений в розпорядженні Національної академії внутрішніх справ України відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ України № 430 о/с від 20.07.2000.
Іванчук В.В. надалі займав посаду заступника начальника філії по роботі з особовим складом - начальником відділення по роботі з особовим складом Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України:
- з 21.07.2000 по 26.07.2001 згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України № 1600 к від 21.07.2000;
- 26.07.2001 по 16.08.2002 згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України № 264 о/с від 26.07.2001;
- з 16.08.2002 по 29.12.2002 згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України № 151 о/с від 31.08.2002 (а.с.79);
- з 29.12.2002 по 06.09.2003 згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України № 272 о/с від 29.12.2002.
Вищевказане підтверджується довідкою Національної академії внутрішніх справ № 46/11-192 від 10.05.2019 «Про період служби в ОВС ОСОБА_1» (а.с.81).
З 06.09.2003 по 06.11.2003 згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України № 181 о/с від 06.09.2003 позивача призначено виконуючим обов`язків проректора Прикарпатського юридичного інституту по роботі з персоналом - начальником відділу роботи з персоналом (а.с.78).
З 06.11.2003 по 01.04.2004 згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України № 239 о/с від 06.11.2003 ОСОБА_1 . призначено виконуючим обов`язків проректора Прикарпатського юридичного інституту Національної академії внутрішніх справ України по роботі з персоналом - начальником відділу роботи з персоналом.
З 01.04.2004 позивача відряджено в розпорядження Прикарпатського юридичного інституту МВС України відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ України № 42 о/с від 01.04.2004 (а.с.77).
З 03.08.2004 по 22.02.2005 згідно наказу Прикарпатського юридичного інституту МВС України № 45 о/с від 03.08.2004 ОСОБА_1 . призначено начальником кафедри автомобільної та спеціальної підготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України.
Вищевказане підтверджується копією розрахунку вислуги років ОСОБА_1 від 01.03.2005 (а.с.94-95).
Суд звертає увагу на те, УМВС України в Івано-Франківській області в 2005 році відмовило ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за віком з урахуванням займаної посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України з моменту призначення пенсії, і правомірність таких дій відповідача, була предметом розгляду Івано-Франківського міського суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсійного забезпечення.
28.02.2006 за результатом розгляду зазначеної адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсійного забезпечення Івано-Франківський міський суд прийняв постанову, якою зобов`язав УМВС України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням займаної посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України з посадовим окладом в розмірі 240 грн. (а.с.22).
Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 31.07.2006 залишив без задоволення апеляційну скаргу УМВС України в Івано-Франківській області, а постанову Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006 без змін (а.с.23-24).
Під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсійного забезпечення, Івано-Франківський міський суд дійшов висновку, який підтвердив Апеляційний суд Івано-Франківської області, що позивач був переведений в інтересах служби на посаду з меншим окладом, а тому призначена йому після звільнення 23.02.2005 року пенсія повинна бути зарахована з врахуванням окладу 240 грн. за попередньою посадою, на якій він працював більше шести років, оскільки після реорганізації Прикарпатської філії НАВСУ у Прикарпатський юридичний інститут змінилась лише назва посади позивача.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" ратифікована згідно Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, та набрала чинності з 11.09.1997.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Таким чином, вказана Конвенція, з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, згідно статті 19 Конституції України є обов`язковою для застосування всіма органами державної влади.
Суд звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
В даному випадку, на виконання вищевказаної постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006 УМВС України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням займаної посади проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України. Отже, позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років, основний розмір якої визначений з розміру грошового забезпечення за посадою проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України, за якою й отримував пенсійне забезпечення до 01.01.2018 року тобто більше 12 років.
З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо неврахування при видачі довідки від 16.03.2018 постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006, що є порушенням принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права.
При цьому, також не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області ліквідовано, а Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області самостійно приймає рішення згідно чинного законодавства України, оскільки юридична особа публічного права втрачає право,- та дієздатність лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, а до вказаного моменту ліквідаційна комісія є «внутрішнім органом», який здійснює керівництво та управління юридичною особою, що ліквідується. В даному випадку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (веб сайт https://usr.minjust.gov.ua) відсутній запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області.
Також є безпідставним посилання відповідача щодо не врахування постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006 на те, що на час виготовлення відповідачем довідки № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, в тому числі посадові оклади, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) істотно змінилися, оскільки вказані обставини щодо зміни посадових окладів не мають значення, так як є похідними від посади за якою призначено та виплачується пенсія, і саме вказана обставина є істотною. В даному випадку дискреційні повноваження відповідача при видачі довідки були обмежені наявністю постанови Івано-Франківського міського суду від 28.02.2006.
Окрім цього, даючи оцінку правомірності дій відповідача щодо видачі довідки, суд також вважає за необхідне вказати й на інший аспект реалізації принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, дотримання якого згідно норм статті 3, статті 8, частини 1 статті 19 Конституції України є першочерговим для органу державної влади, оскільки принцип верховенства права є механізмом реалізації Державою своїх зобов`язань перед людиною та гарантією утвердження і забезпечення її прав та свобод.
Так, дотримання принципу правової визначеності також забезпечує можливість особи впевнено планувати свої дії. Для цього правові норми повинні бути чіткими та спрямованими на гарантування прогнозованості ситуацій, які виникають у тих чи інших правовідносинах, що опосередковуються правом. Таким чином, принцип правової визначеності належить розглядати як сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів як правотворчості так, і що важливо у спірних правовідносинах між сторонами, - правозастосування. В більш широкому аспекті наведений принцип охоплює, зокрема, й такий прояв, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 набув в 2005 році право на отримання пенсії за вислугою років, основний розмір якої визначений з розміру грошового забезпечення за посадою проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України, та користувався ним більше дванадцяти років, а саме до часу прийняття 16.03.2018 Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області довідки № 557/8-18 про розмір грошового забезпечення, яка врахована при перерахунку з01.01.2018 року пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), то позбавлення позивача такого права суперечить вищевказаному принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права.
Також суд вважає за необхідне подивитися на спірні дії відповідача через призму вчинення таких дій по видачі довідки зі зазначеним посади, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби, як для виконання обов`язку по виправленню помилки допущеної при виплаті пенсії ОСОБА_1 . Суд не заперечуючи права органу влади виправляти допущені ним помилки, в той же час вважає, що правомірність таких дій відповідача саме в спірних правовідносинах з позивачем, з огляду на встановлені судом обставини, є сумнівною з огляду на таке.
В даному випадку, суд вважає доцільним вказати справу "Рисовський проти України", заява № 29979/04, при розгляді якої Європейський суд з прав людини визнав низку порушень, зокрема, пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції. В прийнятому рішенні від 20.10.2011 Європейський суд з прав людини виклав окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрив елементи змісту принципу "доброго врядування" (п.п. 70, 71). Так ЄСПЛ вказав, що даний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" і "Москаль проти Польщі". Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини","Беєлер проти Італії"). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (рішення у справі "Москаль проти Польщі"). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Таким чином, для забезпечення принципу "доброго врядування", національний закон повинен надавати державному органу можливість виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, що має сприяти юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси, за умови, що в конкретній процедурі такі дії не будуть непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем до 16.03.2018 року вже видавалися інші довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії саме за посадою проректора по роботі з персоналом ПЮІ МВС України (довідка № 7717 від 14.06.20012 року, а.с.14).
З огляду на вказаний зміст принципу "доброго врядування", який таким чином пересікається з принципом "правової визначеності", враховуючи факт тривалого отримання позивачем пенсії за іншою посадою, ніж відповідач зазначив в довідці від 16.03.2018 року, наявність рішення суду, яким встановлено право позивача на пенсію за такою посадою, суд не вважає, що спірні дії відповідача, якщо їх розглядати як дії по виправленню допущеної помилки, є послідовними, вчасними. Окрім цього, такі дії, враховуючи різницю в розмірах посадових окладів за посадами проректора по роботі з персоналом (4900 грн.) та завідуючого кафедрою (3100 грн.) фактично призвели до порушення набутого позивачем права на отримання пенсії за вислугою років, основний розмір якої визначений з розміру грошового забезпечення за посадою проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України і виплата за якою позивач отримував протягом більше як дванадцяти років.
Таким чином, суд вважає протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області з видачі довідки № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за посадою «начальника кафедри Прикарпатського юридичного інституту МВС України».
Отже, позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в частині зобов`язання відповідача видати позивачу нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського - заступник начальника Головного управління (поза групою) до посади на день звільнення із служби - проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України в розмірі посадового окладу - 4900,00 грн. належить задовольнити.
Окрім цього, враховуючи зміст пункту 3 частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту рішення суду за позовними вимогами про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, та змісту частини 2 статті 5, частини 2 статті 9, пункту 10 частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду вийти за межі позовних вимог та права на обрання іншого способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, з огляду на задоволення позову в частині зобов`язання відповідача видати позивачу нову довідку про розмір грошового забезпечення, - визнати протиправними дії відповідача щодо видачі довідки № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою «начальника відділу апарату Головного управління Національної поліції» до посади на день звільнення зі служби «начальника кафедри авт. та спецпідготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України».
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача направити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для проведення перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії позивачу починаючи з 01.01.2016, то суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Тобто, обов`язок державних органів, у яких особи проходили службу, направити довідку про розмір грошового забезпечення до органів Пенсійного фонду України передбачено Порядком № 45 та не потребує дублювання такого зобов`язання в судовому рішенні.
З огляду на вказане, звернення позивача з такою позовною вимогою є передчасним, оскільки відсутня бездіяльність відповідача по направленню довідки, а, отже, й факт порушення прав позивача.
Що стосується позовної вимоги позивача в частині проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2016, то суд знову звертає увагу на те, що перерахунок пенсії особам, які отримують її відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється управлінням Пенсійного фонду України, дії якого виходять за межі спірних відносин позивача та відповідача, що є предметом розгляду в цій адміністративній справі. Вчинення таких дій після отримання довідки є обов`язком територіального підрозділу Пенсійного фонду України в силу закону. Отже, за відсутності факту порушення прав позивача відповідачем за цією вимогою, позов в цій частині не може бути задоволений.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов належить частково задовольнити: визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області з видачі довідки № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою «начальника відділу апарату Головного управління Національної поліції» до посади на день звільнення зі служби «начальника кафедри авт. та спецпідготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України»; зобов`язати відповідача видати позивачу нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського - «заступник начальника Головного управління (поза групою)» до посади на день звільнення із служби - «проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України» в розмірі посадового окладу - 4900,00 грн. В задоволенні решти позову відмовити.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, то суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 20371275 від 19.04.2019 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн. та квитанцію № 20399121 від 22.04.2019 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано. Також відсутні докази понесення судових витрат у справі відповідачем.
З огляду на часткове задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області 768,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (код 08592193, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) по видачі довідки № 557/8-18 від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою «начальника відділу апарату Головного управління Національної поліції» до посади на день звільнення зі служби «начальника кафедри авт. та спецпідготовки Прикарпатського юридичного інституту МВС України».
Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (код 08592193, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) видати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського - «заступник начальника Головного управління» (поза групою) до посади на день звільнення із служби - «проректора по роботі з персоналом Прикарпатського юридичного інституту МВС України» в розмірі посадового окладу - 4900,00 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Cтягнути з Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (код 08592193, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - Іванчук Василь Васильович, код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, код 08592193, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Судове рішення № 82256451, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/884/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: