Ухвала суду № 82256444, 07.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1410/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову та заяву про забезпечення позову

позивач: Канізька сільська рада (26035, Кіровоградська область, Новомиргородський район, село Каніж, вул. Соборна, 24, код ЄДРПОУ 04366809)

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)

про визнання незаконними наказів та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

Канізька сільська рада звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконними наказів та скасування державної реєстрації.

Позов мотивовано тим, що з 01.01.2019 року Канізька сільська рада відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII від 10.07.2018 року, яким внесено зміни до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, набула права власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 48,8 га за кадастровим номером НОМЕР_1 , що перебувала у колективній власності КСП "Хлібороб", яке припинено. За рахунок цієї земельної ділянки за наказами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виготовлено проект землеустрою щодо відведення 24 новосформованих земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. У травні 2019 року позивачу стало відомо, що відповідач, незважаючи на відсутність у нього повноважень щодо розпорядження цими земельними ділянками, 24.04.2019 року видав протиправні накази про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність громадянам спірних земельних ділянок. З цих підстав позивач просить суд:

1) визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.04.2019 року:

- №11-1460/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 2 га;

- №11-1459/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 2 га;

- №11-1458/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 2 га;

- №11-1457/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 2 га;

- №11-1456/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 2 га;

- №11-1455/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 2 га;

- №11-1454/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 2 га;

- №11-1453/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 2 га;

- №11-1452/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 2 га;

- №11-1451/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 2 га;

- №11-1450/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_12 , площею 2 га;

- №11-1449/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_13 , площею 2 га;

- №11-1448/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_14 , площею 2 га;

- №11-1447/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_15 , площею 2 га;

- №11-1446/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_16 , площею 2 га;

- №11-1445/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_17 , площею 2 га;

- №11-1444/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_18 , площею 2 га;

- №11-1443/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_19 , площею 2 га;

- №11-1442/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_20 , площею 2 га;

- №11-1441/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_21 , площею 2 га;

- №11-1440/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_22 , площею 2 га;

- №11-1439/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_23 , площею 2 га;

- №11-1438/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_24 , площею 2 га;

- №11-1461/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_25 , площею 0,8000 га.

2) визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі щодо вказаних земельних ділянок.

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 3523883200:03:000: НОМЕР_26 належить до земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, тому з 01.01.2019 року, у зв`язку зі змінами в земельному законодавстві, вона є комунальною власністю територіальної громади, на території якої вона розташована.

Відповідно до частин 2, 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII від 10.07.2018 року, який набрав чинності 01.01.2019 року, розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 21 такого змісту: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

У постанові від 26.06.2018 року (справа 902/517/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема щодо справ у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як установлено судом, у провадженні господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №912/869/19 за позовом Канізької сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконними та скасування наказів про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірних земельних ділянок.

Відтак, суд вважає, що даний спір, який стосується визнання протиправними та скасування наказів про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність спірних земельних ділянок громадянам, виник між суб`єктами права власності на землю та не є публічно-правовим, а носить приватноправовий характер. Відповідач у спірних правовідносинах не здійснював владних повноважень відносно позивача. Тож вирішення цього спору не належить до юрисдикції адміністративних судів. Справа за цим позовом має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень відносно спірних земельних ділянок; а також шляхом заборони вказаним суб`єктам вчиняти реєстрацію правочинів щодо їх відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше.

Частиною 1 статті 153 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що позов, забезпечити який просить позивач, поданий до адміністративного суду з порушенням підсудності, тому цю заяву слід повернути заявнику без розгляду.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі повернення заяви або скарги, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову та заяви про його забезпечення, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 154, 170, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства.

3. Заяву про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

4. Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами та заявою про забезпечення позову.

5. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш