Ухвала суду № 82256131, 07.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"07" червня 2019 р. Справа № 300/1218/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви Дутки Романа Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2019/00416 від 11.05.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2019/000416/2 від 11.05.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Дутка Р ОСОБА_2 В ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2019/00416 від 11.05.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2019/000416/2 від 11.05.2019 року.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, ОСОБА_3 як представником в позовній заяві не вказано власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Втім, як вбачається з доданих до позовної заяви копій документів, представником здійснено вибіркове засвідчення копій документів, відтак, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги письмовими доказами (окрім документів щодо надання правової допомоги та документів в підтвердження повноважень адвоката), незасвідченими належним чином.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, всупереч вказаної норми законодавства, Дуткою Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, зважаючи на наступне.

В якості доказу сплати судового збору представник позивача надав суду квитанцію за № 0.0.1364115234.1 від 24.05.2019 року на суму 768,40 грн.

В той же час, квитанція за № 0.0.1364115234.1 від 24.05.2019 року на суму 768,40 грн. за аналогічним номером, датою та розміром була подана представником позивача до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.05.2019 року у справі № 300/1143/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00416, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000416/2 від 11.05.2019, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року.

За таких обставин, суд вважає, що вказана квитанція не є належним доказом сплати судового збору за поданням до суду даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за подання іншого позову.

Також, з урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2019/00416 від 11.05.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2019/000416/2 від 11.05.2019 року.

Суд звертає увагу, що рішенням про коригування митної вартості контролюючий орган визначає декларанту митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування рішення (рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2019/000416/2 від 11.05.2019 року) відповідача - суб`єкта владних повноважень (Івано-Франківської митниці ДФС), безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача ( ОСОБА_1 ), є майновою, а позовна вимога в частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2019/00416 від 11.05.2019 року носить немайновий характер.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об`єктом сплати судового збору.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 грн.

Стосовно розміру судового збору за подання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суд зазначає наступне.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1 %.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю сплачених позивачем митних платежів внаслідок коригування контролюючим органом митної вартості товару.

Втім, з матеріалів позовної заяви неможливо встановити показники митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно рішення про коригування митної вартості товарів, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання позовної заяви.

Таким чином, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 слід надати суду докази, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з митною декларацією позивача, а також згідно з рішенням контролюючого органу про коригування митної вартості товару та, відповідно, документ про сплату судового збору, у встановленому законом порядку та розмірі.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2019/00416 від 11.05.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2019/000416/2 від 11.05.2019 року - залишити без руху.

Надати представнику позивача десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: вказання представником власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України; подання належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до заяви; подання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з митною декларацією позивача, а також згідно з рішенням контролюючого органу про коригування митної вартості товару; подання належного документа про сплату судового збору.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Матуляк Я.П.