Рішення № 82255939, 23.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2019 року Справа № 280/1138/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з квітня 2017 року по січень 2019 року включно;

- зобов`язати відповідача поновити позивачці виплату пенсії та виплатити її за період з квітня 2017 року по січень 2019 року включно.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 01.03.2006 року є пенсіонером та з 10.08.2018 зареєстровано як внутрішньо переміщену особу відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" про що їй було видано відповідну довідку. Перебуває на обліку в Бердянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію. Так, 18.12.2018 року позивачка звернулась до відповідача щодо надання пояснень причин невиплати їй пенсії та з вимогою поновити виплату пенсії. Про що надано відповідь від 29.12.2018 року №727/К-4, в якій повідомлено що згідно рішення Комісії №40 від 31.03.2017 року з питань призначення/відновлення соціальних виплат ВПО відмовлено у виплаті пенсії з підстав не підтвердження факту проживання за фактичним місцем проживання/перебування, у зв`язку із чим призупинена виплата пенсії з 01.04.2017 року. Вважає дії відповідача щодо невиплати заборгованості пенсії на період з квітня 2017 року по січень 2019 року є - протиправними. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає, з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №14722 від 12.04.2019). Посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, стверджує, що за результатом проведеної верифікації, у зв`язку з не підтвердженням факту проживання (акт від 23.03.2017) позивачці було призупинено виплату пенсії. 16.01.2019 року надійшов витяг з протоколу засідання Комісії №123 від 14.01.2019, яким прийнято рішення про призначення виплати пенсії з 01.04.2017 року по 31.01.2019 року. Суми пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.01.2019 року обліковуються окремо та їх виплату буде здійснено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 25.03.2019 задоволено частково клопотання позивачки та відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 24.04.2019.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно довідки від 10.08.2018 року № 17914 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу (а.с. 7).

Листом відповідача від 29.12.2018 року №727/К-4 позивача повідомлено про те що, з 01.04.2017 року призупинена виплата пенсії згідно рішення Комісією з питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат від 31.03.2017 №40, яким відмовлено у виплаті пенсії у зв`язку з не підтвердженням факту проживання за адресою, за якою зареєстровані у м. Бердянську. 10.08.2018 року звернулись із заявою про поновлення виплати пенсії з 01.03.2017 надавши копію довідки. Списки на отримання інформації для призначення (відновлення) виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам направлено до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради 13.08.2018 та повторно 26.11.2018 року. Рішення Комісії щодо поновлення виплати пенсії стосовно позивача до пенсійного фонду не надходило, іншого порядку поновлення виплати пенсії законодавством не передбачено.

Позивачу пенсія за період з 01.04.2017по 31.01.2019 не виплачена, та відповідачем доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

ОСОБА_1 не погодившись з такими діями відповідача, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Поновлення виплати пенсій здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних - виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", на підставі рішення Комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами рад.

Згідно п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 2 п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №509, 01.10.2014, Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом з тим ст. 5 Закону України №1706 від 20.10.2014 "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Тобто, вказана Довідка є єдиним документом, який свідчить про місце знаходження внутрішньо переміщеної особи. При скасуванні вказаної довідки у цієї особи відсутні підстави для отримання пенсії та інших соціальних виплат за вказаною нею у заяві адресою, оскільки вона втрачає статус внутрішньо переміщеної особи.

Отже, відповідачем не надано доказів скасування довідки позивача від 10.08.2018 №17914 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Водночас суд зазначає, що призупинення реєстрації позивача, як внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).

Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Як встановлено судом, в період з 01.04.2017 року по 31.01.2019 пенсія позивачу не виплачена.

При цьому як свідчить протокол районної Комісії з питань щодо призначення /відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №123 від 01.02.2019 винесено рішення про призначення виплати пенсії.

Поновлення виплати здійснено саме з 01.04.2017 року, а пенсія з 01.04.2017 року позивачу не виплачена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 243/5902/17.

Відповідач стверджує у своєму відзиві, що заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2017 по 31.01.2019 року нарахована, та буде виплачена відповідно до законодавства.

Водночас, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження як наявності підстав, передбачених законом, для припинення позивачеві виплати пенсії, так і нарахування позивачу пенсії за вказаний період, а також поновлення виплат з 01 квітня 2017 року, а тому суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення позивачеві виплати пенсії є протиправними.

Також суд звертає увагу на пріоритетність застосування вимог ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження №11-644асі18) (яка набрала законної сили 04.09.2018).

Звідси, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження №11-644асі18).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що ухвалою судді від 25.03.2019 позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з квітня 2017 року по січень 2019 року включно.

Зобов`язати Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та виплатити її за період з квітня 2017 року по січень 2019 року включно.

Стягнути на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, м.Бердянськ, вул. Консульська, б. 23-л,код ЄДРПОУ 37963785).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 23.05.2019.

Суддя Н.В.Стрельнікова