Ухвала суду № 82255573, 03.06.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7891/18

Провадження №1-кс/265/1864/19

У Х В А Л А

03 червня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І. Г., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.С., прокурора Сімонової І.В., адвоката Юдіна М.О., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду міста Маріуполя клопотання адвоката Юдіна Максима Олександровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіон» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24 жовтня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного 27 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018050000000008,

ВСТАНОВИВ :

23 травня 2019 року адвокат Юдін М.О. звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя в інтересах ТОВ «Гравіон» з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, яке доповнив 31 травня 2019 року про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24.10.2018 року в кримінальному проваджені № 32018050000000008 від 27.03.2018 року, на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами, вилучених під час обшуків проведених у період з 09.10.2018 року по 10.10.2018 року в нежитлових приміщеннях на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою АДРЕСА_1.

Клопотання обґрунтовано тим, що прокурори Відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 32018050000000008 від 27.03.2018 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі та фіктивного підприємництва службовими особами ТОВ «КМ Групп» та службовими особами інших підприємств, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України. 24.10.2018 року ухвалою слідчого судді за клопотанням прокурора в межах зазначеного кримінального провадження був накладений арешт, у тому числі, і на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами, які належать ТОВ «Гравіон». Разом з тим, до цього часу, представникам ТОВ «Гравіон» не повідомлено про підозру, жодних слідчих і інших процесуальних дій за їх участю не проводяться, у тому числі і з залученням вилучених тютюнових виробів, хоча з моменту внесення відомостей до ЄРДР пройшло більше року, тобто посадові особи ТОВ «Гравіон» не є жодним із суб`єктів, перелічених у статті 170 КПК України, на майно якого може бути накладено арешт. Відсутні будь-які докази, що вказані тютюнові вироби здобути злочинним шляхом та відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Зазначає, що внесення відомостей до ЄРДР за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.205 КК України, а саме про те, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб протягом 2016-2018 років, діючи умисно, повторно, без мети ведення законної фінансово-господарської діяльності підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахункових рахунків зазначених підприємств, формуванню валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарно-матеріальних цінностей, а лише документальному оформленню безтоварних операцій у Донецькій та інших областях створили наступні суб`єкти підприємницької діяльності: у тому числі ТОВ «Гравіон», не відповідає дійсності. Так, ТОВ «Гравіон» зареєстровано в місті Київ тільки 06 жовтня 2017 року, має 7 торгових ліцензій на продаж тютюнових виробів у місті Маріуполі, орендний склад, що підтверджується документами, долученими до клопотання, в тому числі договорами купівлі-продажу тютюнових виробів, накладними за 2018 рік. Фактично закуплені тютюнові вироби свідчать про те, що ТОВ «Гравіон» здійснює реальну господарську діяльність, що свідчить про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст.205 КК України.

Вказує, що саме по собі внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, які за своїм змістом є лише попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є беззаперечною підставою для втручання у такі права фізичних та юридичних осіб, які на цій стадії кримінального провадження позбавлять їх права власності на майно та обмежують господарську діяльність і призводить до матеріальних збитків, що є порушенням положень ст.ст.16,17 КПК України.

У судовому засіданні адвокат Юдін М.О. надав пояснення аналогічні змісту клопотання, та просив його задовольнити. Додав, що з часу внесення відомостей до ЄРДР та з моменту забезпечення заходів кримінального провадження, представникам ТОВ «Гравіон», інтереси якого він представляє про підозру не повідомлено. Тривале втручання у право власності особи, без підтвердження для цього відповідних підстав та обґрунтованих підозр у вчиненні кримінального правопорушення, є порушенням принципу співмірності та пропорційності, а відтак є свавільним. На даний час є підстави вважати, що порушені розумні строки накладення арешту. 12.03.2019 року ФОП ОСОБА_1 повідомлено про підозру на підставі дослідження ДФС, товарних залишків тютюнових виробів не встановлено. Арештовані тютюнові вироби як доказова база не відповідає вимогам ст.98 КПК та не є предметом скоєння кримінального правопорушення, тому проведення будь яких експертиз є недоцільним. Безпідставне збереження тютюнових виробів може завдати власнику великих збитків. ТОВ «Гравіон» має 8 ліцензій на продаж тютюнових виробів в місті Маріуполі та орендує склад за адресою АДРЕСА_1 , де 09.10.2018 року був проведений обшук, в ході якого було вилучено 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами. З накладних вбачається, що власником майна є ТОВ «Гравіон», а не ФОП ОСОБА_1. Перелік тютюнових виробів відповідає переліку визначеному у протоколі обшуку. Відповідно ТОВ «Гравіон» не повинен нести відповідальність за ОСОБА_1. Зазначав, що будь-який товар має здібності псуватися, на даний час не відомо в яких умовах зберігається тютюн, внаслідок тривалого зберігання він може відсиріти чи усохнути, що також порушує право власності підприємства. Просив задовольнити клопотання та скасувати арешт.

Прокурор Сімонова І.В. заперечувала проти клопотання адвоката, та зазначала, що на підставі ухвали слідчого судді від 25.09.2018 року був проведений обшук нежитлових приміщень на першому цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою проспект АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено зазначене в ухвалі слідчого судді майно, а саме 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами. 10.10.2018 року вказане майно постановою слідчого було визнано речовим доказом. 12.03.2019 року ФОП ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, проведеними дослідженнями визначено суму ухилення від сплати податків та завданих матеріальних збитків на суму 13850296 гривень і на даний час по кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді призначено судову економічну експертизу фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за період 2015-2018 років. Відповідно до матеріалів кримінального провадження ТОВ «Гравіон» це створений ОСОБА_1 суб`єкт господарської діяльності з метою незаконного здійснення підприємницької діяльності, шляхом оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій з суб`єктами господарювання реального сектору економіки по переведенню грошових коштів з безготівкової форми в готівку, штучно збільшуючи податковий кредит, тим самим створюючи для них умови по ухиленню від сплати податків до Державного бюджету та своєму незаконному збагаченню, яке повністю підконтрольне ОСОБА_1 та є інструментом його злочинної діяльності. Вказане підтверджується матеріалами НСРД та допитом в якості свідка ОСОБА_2 Вказувала, що вилучені в ході обшуку тютюнові вироби є майном, яке підлягає спеціальної конфіскації у розумінні ст.96-1 КК України. Відповідно арешт виявлених та вилучених ТМЦ, які є доказом злочину, відповідно до вимог ст.98 КПК України виправданий, та забезпечить запобіганню можливості приховування злочину, знищення речового доказу та не суперечить вимогам закону.

Вважає, що скасування арешту може негативно вплинути на хід досудового розслідування, буде порушувати основні завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень, просила відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи заявника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, якою до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

У контексті клопотання, що розглядається суддею, має бути надана оцінка правомірності суттєвого обмеження власника можливості реалізації ним усієї повноти, тобто усіх складових права власності.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких серед інших віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія судді, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Як вбачається із матеріалів провадження, прокурори Відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 32018050000000008 від 27.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі та фіктивного підприємництва службовими особами ТОВ «КМ Групп» та службовими особами інших підприємств.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24.10.2018 року був накладений арешт, у тому числі, і на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами, вилучених під час обшуків, проведених у період з 09.10.2018 року по 10.10.2018 року в нежитлових приміщеннях на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя враховує положення частини 1 статті 170 КПК, згідно якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, частиною другою статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Між тим, під час розгляду даного клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів, які б доводили, що тютюнові вироби, на які накладено арешт, відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України. При цьому, слідчий суддя враховує, що віднесення певних матеріальних об`єктів до речових доказів безпосередньо пов`язане зі складом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.

Отже, такі докази мають бути належними, тобто відповідно до ст.85 КПК України прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за конкретними статтями Кримінального кодексу України.

З ухвали слідчого судді від 24.10.2018 року вбачається, що підставою для накладення арешту у тому числі на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами є необхідність збереження речових доказів.

В той же час будь-які об`єктивні дані, що тютюнові вироби, на які накладено арешт, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять та з боку прокурора при розгляді клопотання, не надані.

Слідчий суддя враховує, що з часу накладення арешту в жовтні 2018 року на тютюнові вироби ТОВ «Гравіон» жодній службовій особі цього товариства не повідомлено про підозру, достатні докази, які б підтверджували причетність ТОВ «Гравіон» до незаконної діяльності, а також виправдовували подальшу необхідність збереження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту тютюнових виробів, не зібрані.

Наявність повідомлення про підозру 12.03.2019 року ОСОБА_1 , який є фізичною особою підприємцем, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, не може слугувати достатньою підставою, вважати, що він має відношення до тютюнових виробів, на які накладений арешт. По-перше, ОСОБА_1 пред`явлено підозру на підставі дослідження Головного Управління ДФС у Донецькій області від 05.03.2019 року, яким не встановлено у ФОП ОСОБА_1 товарних залишків - тютюнових виробів у період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року. Аналогічні висновки зроблені спеціалістом Головного Управління ДФС у Донецькій області від 11.04.2019 року.

Між тим, ТОВ «Гравіон» зареєстровано у місті Київ 06 жовтня 2017 року, має відповідні ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у декількох торгівельних точках міста Маріуполя, орендний склад, що підтверджується долученими до клопотання документами, а саме договорами купівлі-продажу тютюнових виробів, товарними накладними, договором оренди від 01.09.2018 року. Окрім того, перелік тютюнових виробів визначений у долучених до клопотання накладних відповідає переліку тютюнових виробів зазначених у протоколі обшуку приміщення по АДРЕСА_1 від 09 жовтня 2018 року, запакованих у 96 коробів та 2 полімерні пакети. Всі вищезазначені документи, які були досліджені під час розгляду клопотання в сукупності, свідчать, що власником вилученого майна, а саме тютюнових виробів, які мають встановлену марку акцизного збору, є саме ТОВ «Гравіон».

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна - ТОВ «Гравіон» як арешт тютюнових виробів, оскільки з огляду на тривалість здійснення досудового розслідування на сьогодні відсутні очевидні істотні причини для подальшого утримання державою цього майна.

Виходячи з наведеного, клопотання адвоката Юдіна М.О. в інтересах ТОВ «Гравіон» необхідно задовольнити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24.10.2018 року на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами.

Керуючись ст. ст. 16,98, 100, 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Юдіна Максима Олександровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіон» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 24.10.2018, у рамках кримінального провадження № 32018050000000008 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 24.10.2018 на майно, вилучене під час обшуків, проведених у період з 09.10.2018 року по 10.10.2018 року в нежитлових приміщеннях на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою АДРЕСА_1, а саме в частині накладення арешту на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами (опечатані склейками №№ 9-104), які належать на праві власності ТОВ «Гравіон».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя