Рішення № 82255293, 31.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 р. Справа№200/1473/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю представника відповідача – Коваленко Г.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Д.О.К.” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Д.О.К.” звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), з урахування збільшення позовних вимог просить суд скасувати вимоги від 09.11.2018 року № Ю-45800-49 на суму 2784,67 грн., від 04.12.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1828,89 грн., від 08.01.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1880,46 грн., від 07.02.2019 року № Ю-45800-49 на суму 1764,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем прийнято вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.11.2018 року № Ю-45800-49 на суму 2784,67 грн., від 04.12.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1828,89 грн., від 08.01.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1880,46 грн., від 07.02.2019 року № Ю-45800-49 на суму 1764,46 грн., відповідно до яких за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску. Позивач вважає зазначені вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску протиправними та такими, що порушують права позивача, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що на виконання положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” суми недоїмки, штрафних санкцій та пені платників єдиного внеску погашаються за рахунок сум, що надходять від платника, в порядку календарної черговості їх виникнення. Пунктами 3 та 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 № 609/28739 передбачено обов`язок органу доходів та зборів у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску формувати вимоги про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів. Оскільки за даними інформаційної системи органу доходів та зборів заборгованість позивача за 2018 рік на підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області сформовано спірні вимоги про сплату боргу.

Ухвалою суду від 01.02.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 19.03.2019 року відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 23.05.2019 року відкладено розгляд справи.

До судового засідання 31.05.2019 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – приватне підприємство «Д.О.К.» зареєстровано в якості юридичної особи з 18.06.2005, включено до ЄДРПОУ за № 32467194, юридична адрес: 85612, Донецька обл., м. Мар`нський район, м. Курахове, вул. Побєди, буд. 49.

Відповідач - Головне управлінні державної фіскальної служби у Донецькій області – суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

09.11.2018 року відповідачем винесено вимогу № Ю-45800-49 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску яка виникла станом на 31.10.2018 року, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 2784,67 грн.

04.12.2018 року відповідачем винесено вимогу № Ю-45800-49 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску яка виникла станом на 04.12.2018 року, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 1828,89 грн.

08.01.2019 року відповідачем винесено вимогу № Ю-45800-49 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску яка виникла станом на 31.12.2018 року, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 1880,46 грн.

07.02.2019 року відповідачем винесено вимогу № Ю-45800-49 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску яка виникла станом на 31.01.2019 року, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 1764,46 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним вимогами, вважаючи їх протиправними, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” №2464-VI (далі Закон №2464-VI) єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є, крім інших, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, п.3 Інструкції №499 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку (на кінець календарного місяця), вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом п.9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ (п.9-3 в редакції Закону №2464-VI чинній до Закону №219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Серед обов`язків платника єдиного внеску, визначених ч.2 ст.6 Закону України №2464-VI наявний обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пункт 9-4 Закону України №2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірних вимог, будь-яких змін, пов`язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося, через що суд вважає безпідставними посилання відповідача на втрату цією нормою чинності через виключення п.28 Закону України від 24.12.2015 №911-VIII, що набрав чинності 01.01.2016, пп.8 п.4 ст.11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

Статтею 1 Закону №1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абз.3 п.5 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено серед населених пунктів у Донецькій області м. Курахове, де розташований позивач, на території якого розташована Мар`їнська ДПІ, м. Маріуполь, на території якого розташоване Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, яке прийняло оскаржувані вимоги.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі №826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі № 826/18330/14 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року у справі №826/18330/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядження від 5 листопада 2014 року №1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року №1053 втратили чинність у зв`язку із прийняттям Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року №1275-р.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року №1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абз.3 п.5 ст.1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, у якому також наявне Маріуполь Донецької області.

Отже, з наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на час виникнення спірної суми недоїмки та на час прийняття відповідачем спірних вимог населені пункти, в яких знаходяться позивач, відповідач та органи доходів та зборів, в яких перебуває позивач, включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту ч.1 ст.1 Закону №1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не публіковувався, проведення антитерористичної операції триває.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач звільнений від обов`язку щодо сплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України №2464-VI.

Суд також не приймає твердження відповідача стосовно правомірності та обґрунтованості оскаржуваних вимог, вмотивовані встановленням обов`язку контролюючого органу щодо формування вимог про сплату боргу відповідно, зокрема, пунктами 3-4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449), за змістом яких вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, оскільки за прямою вказівкою п.9-4 Закону України №2464-VI позивач звільнений від обов`язку сплати у встановлені строки нарахованого внеску до закінчення антитерористичної операції, а тому сума нарахованого єдиного внеску платником не може вважатися недоїмкою.

Формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі ст.25 Закону України №2464-VI. Проте, за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як вже зазначалося вище, позивача та його відокремлений підрозділ звільнено від обов`язку сплачувати єдиний внесок з 14 квітня 2014 року по день завершення антитерористичної операції, а тому до позивача не мають застосовуватись заходи впливу та стягненню.

Разом з цим, судом встановлено, позивач виконує визначені діючим законодавством України вимоги щодо оплати ЄСВ в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 503 на суму 698,00грн., № 491 на суму 1150,00грн., №482 на суму 616,00 грн. № 477 на суму 1034,00 грн., № 470 на суму 536,06 грн., № 467 на суму 514,00 грн., № 459 на суму 311,00 грн., № 456 на суму 514,00 грн., № 449 на суму 616,00 грн., № 444 на суму 1034,00 грн., № 436 на суму 616,00 грн., № 433 на суму 1034,00 грн., № 426 на суму 616,00грн., № 424 на суму 1034,00 грн., № 418 на суму 616,00 грн., № 413 на суму 1034,00 грн., № 409 на суму 616,00 грн., № 400 на суму 1034,00 грн., № 390 на суму 616,00 грн., № 384 на суму 1034,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні вимоги від 09.11.2018 року № Ю-45800-49 на суму 2784,67 грн., від 04.12.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1828,89 грн., від 08.01.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1880,46 грн., від 07.02.2019 року № Ю-45800-49 на суму 1764,46 грн., є такими, що порушують права позивача і підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги приватного підприємства «Д.О.К.» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частин першої 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн. (платіжне доручення № 496 від 23.01.2019), враховуючи що суд присуджує на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 грн.

На підставі положень закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства “Д.О.К.” (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Побєди, буд. 49, ЄДРПОУ 32467194) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) – задовольнити.

Скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 року № Ю-45800-49 на суму 2784,67 грн., від 04.12.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1828,89 грн., від 08.01.2018 року № Ю-45800-49 на суму 1880,46 грн., від 07.02.2019 року № Ю-45800-49 на суму 1764,46 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) на користь приватного підприємства “Д.О.К.” (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Побєди, буд. 49, ЄДРПОУ 32467194) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 31.05.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.