Рішення № 82255091, 06.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 р. Справа№200/3219/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0000296 від 11 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов`язання Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 березня 2018 року № 3717 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду та наданих доказів по справі.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0000296 від 11 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов`язання Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 березня 2018 року № 3717 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду та наданих доказів по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак рішенням № 0000296 від 11.11.2018 року йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки у позивача був відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії. Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його на думку він має необхідний страховий стаж та понад 10 років пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а отже рішення відповідача прийняте з порушенням вимог чинного пенсійного законодавства.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідачем через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач посилається на те, що позивач відповідно до особистої заяви був проінформований про надання додаткових документів, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, але документи не були надані у строк до 10.11.2018 року. Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 6 місяців 20 днів. В тому числі пільговий стаж по списку № 1 складає 06 років 1 місяць 12 днів. За таких обставин управлінням відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно пункту 2 частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що винесено відповідне рішення № 0000296 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах від 11.11.2018 року. В зв`язку з чим, відповідач вважає, що приймаючи спірне рішення він діяв у межах та у спосіб визначений чинним пенсійним законодавством.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 квітня 2019 року.

08 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 17 квітня, у зв`язку з перебуванням судді Олішевської В.В. на лікарняному з 08.04.2019 року по 12.04.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року відкладено розгляд справи на 08 травня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 06 червня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 8-11).

Судом встановлено, що 03 липня 2018 року позивач звернувся до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою, відповідно до якої зазначав, що набув пенсійного віку та певного стажу, та просив взяти його на облік, як особу яка досягла певних пільг для отримання пенсійних виплат на пенсійний облік в ОУПФУ в м. Дружківка (а.с. 28).

Листом від 07.08.2018 року № 6719/02 Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача про те, що для вирішення питання щодо можливості призначення пенсію ОСОБА_1 необхідно звернутися до управління особисто та надати оригінали та копії паспорта, ідентифікаційного номеру, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, трудової книжки, довідки про пільговий стаж надані підприємствами, які зареєстровані на підконтрольній українській владі території (а.с. 29-30).

10 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ПФУ в м. Дружківці Донецької області з заявою № 3717 про призначення пенсії за віком за списком № 1 (а.с. 48).

До заяви були надані наступні документи: заява від 10.08.2018 року № 3717 про призначення пенсії за віком по списку № 1; копія паспорту НОМЕР_1 , копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія трудової книжки НОМЕР_3 від 24.10.1984 року, довідка про навчання Д № 239882 від 18.07.1984 року, копія військового квитка НОМЕР_4 від 31.10.1984 року, свідоцтво про навчання № НОМЕР_5 від 14.05.1987 року, посвідчення «Про донорство крові та її компонентів», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщену особу, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 10.08.2018 року № 100430918 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 10.08.2018 року № 1004360918 року, індивідуальні відомості про застраховану особу від 10.08.2018 року.

Згідно розписки - повідомлення вбачається, що позивачу встановлено строк до 10.11.2018 року для надання недостатніх документів для призначення пенсії, а саме довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників (а.с. 50).

10 серпня 2018 року позивачем надано до управління заяву, відповідно до якої було зазначено про відсутність можливості надання витребуваних додаткових довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років (а.с. 51).

11 листопада 2019 року Костянтинівсько - Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 0000296 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах (а.с. 31-32).

Зі змісту рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області встановлено, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Больбух Ю.А. відповідно до заяви був проінформований про надання додаткових документів, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, але документи не були надані в строк (10.11.2018), тому управлінням було встановлено за наявними документами, що загальний стаж заявника складає 29 років 6 місяців 20 днів, стаж на пільгових умовах за списком № 1 складає 6 років 1 місяць 12 днів .

У зв`язку з вищевикладеним, відмовлено гр. ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 1, у зв`язку з недостатністю пільгового стажу, згідно п. 2 частини 2 статті 114 Закону.

За таких обставин прийнято рішення відмовити заявникові в призначенні пенсії на пільгових умовах, згідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону.

ОСОБА_1 має право на пенсію за віком на пільгових умовах з 18.01.2020 року.

Позивач вважає, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії неправомірно не зарахував до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 06.08.1984 року по 25.10.1984 року в якості електрозварника 3 розряду; з 31.10.1984 року по 20.11.1986 року службав Радянській Армії; з 19.01.1987 року в якості учня гірничого з повним робочим днем під землею; з 14.05.1987 року по 20.01.1988 року в якості гірника 2 розряду з повним робочим днем під землею; з 16.03.1988 року в якостя учня арматурника; з 16.05.1988 року по 30.03.1989 року в якості електрозварника 4 розряду; з 19.04.1989 року по 17.08.1990 року в якості електрозварника ручної зварки; з 17.09.1990 року по 21.10.1990 року в якості електрозварника 4 розряду; з 11.05.1992 року в якості підземного машиніста з підземних установок з повним робочим днем під землею; з 10.07.1992 року в якості учня гірничого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.06.1992 року по 18.02.1992 року навчання на курсах по професії гірничий очисного забою; з 19.02.1992 року по 24.05.1998 року в якості гірника очсного забою з повним робочим днем в шахті; з 25.01.1999 року по 18.06.2002 року в якості гірника з повним робочим днем під землею; 21.04.2004 року в якості електрозварника 5 розряду; з 12.07.2004 року по 14.02.2005 року в якості підземного гірничого з повним робочим днем під землею.

Згідно розрахунку страхового стажу судом встановлено, що до пільгового стажу зараховано періоди роботи позивача за списком № 1 у період: з 01.01.2000 року по 18.06.2002 року, з 21.04.2004 року по 31.12.2004 року, з 01.01.2005 року по 14.02.2005 року, з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.08.2011 року по 28.08.2011 року, з 01.09.2011 року по 26.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, з 01.12.2011 року по 30.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 01.02.2012 року по 24.02.2012 року, з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, з 01.04.2012 року по 26.04.2012 року, з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 26.01.2013 року, з 01.02.2013 року по 28.01.2013 року, з 01.03.2013 року по 28.03.2013 року, з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року, з 01.07.2013 року по 28.07.2013 року, з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, з 01.09.2013 року по 27.09.2013 року, з 01.10.2013 року по 30.10.2013 року, з 01.11.2013 року по 26.11.2013 року, з 01.12.2013 року по 29.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 06.01.2014 року, з 01.02.2014 року по 31.05.2014 року, з 01.06.2014 року по 25.06.2014 року (а.с. 78).

Не погодившись з прийнятим Костянтинівсько - Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту - Порядок № 637), Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі по тексту - Порядок № 442), тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 передбачено, що а пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, з аналізу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, 1 також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 02 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15), від 12 квітня 2016 (справа № 21-6501а15), а також Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року (справа № 732/2003/14), від 28 лютого 2018 року (справа № 604/328/17) висловлювали правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Так, як вбачається з копії трудової книжки № НОМЕР_3 (а.с. 69-76) ОСОБА_1 :

- у період з 01.09.1981 року по 18.07.1984 року проходив навчався у ПТУ - 200;

- 06.08.1984 року прийнятий на роботу до Управління Воробничо - Технологічної комплектації тр. «Ворошиловградгорстрой» на посаду електрозварника ручної зварки 3 розряду; 25.10.1984 року звільнений за власним бажанням;

- з 31.10.1984 року по 20.11.1986 року проходив службу в Радянській Армії;

- 19.01.1987 року прийнятий на роботу на Шахту «Білореченська» Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» на посаду учня гірника підземного з повним робочим днем під землею;

- з 02.02.1987 року по 14.05.1987 року проходив навчання на курсах гірничого на Шахті «Білореченська» з відривом від виробництва;

- 14.05.1987 року переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею;

- 20.01.1998 року звільнений за прогули;

- 16.03.1988 року прийнятий на роботу до Торецького заводу залізобетонного шахтного кріплення учнем арматурника в цех № 5;

- 18.04.1988 року присвоєно 2 розряд арматурника;

- 16.05.1988 року переведений електрозварником 4 розряду в цех № 5;

- 30.03.1989 року звільнений по переводу;

- 19.04.1989 року прийнятий електрозварником 4 розряду;

- 17.08.1990 року звільнений за власним бажанням;

- 17.09.1990 року прийнятий до Совхозу «Комсомолець» електрогазозварником 4 розряду;

- 23.10.1990 року звільнений за власним бажанням;

- 27.11.1990 року прийнятий на роботу до Торецького заводу залізобетонного шахтного кріплення електрозварником ручної зварки 4 розряду в цех № 5;

- 20.03.1991 року присвоєний 5 розряду електрозварником ручної сварки;

- 17.04.1992 року звільнений за власним бажанням;

- 11.05.1992 року прийнятий на роботу Торецьким виробничим об`єднанням по видобутку антрациту (Торезантрацит) № 1 шахта «Червона зірка» на посаду підземного машиністу підземних установок 2 розряду (люковим) видобудівної дільниці з повним робочим днем під землею;

- 10.07.1992 року переведений підземним учнем гірника очисного забою 4 розряду видобудівної дільниці з повним робочим днем в шахті;

- з 01.06.1992 року по 18.08.1992 року навчання на курсах УКК виробничого об`єднання «Торезантрацит» по професії гірник очисного забою;

- 19.08.1992 року переведений підземним гірником очисного забою 5 розряду видобудівної дільниці з повним робочим днем в шахті;

- 01.01.1995 року шахта «Червона Зірка» перейменоване в шахтоуправління «Донецьке» виробничого об`єднання «Торезантрацит»;

- 01.08.1997 року «Шахтоуправління «Донецьке» виробничого об`єднання «Торезантрацит» перейменоване в «Шахтоуправління «Донецьке» виробничого об`єднання «Сніжнеантрацит»;

- 23.02.1998 року «Шахтоуправління «Донецьке» виробничого об`єднання «Сніжнеантрацит» перейменоване на Виробниче об`єднання по видобутку вугілля «Сніжнеантрацит» шахта «Червона Зірка»;

- 24.05.1998 року звільнений за власним бажанням;

- 25.01.1999 року прийнятий на роботу до Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- 26.10.1999 року переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- 18.06.2002 року звільнений за власним бажанням;

- 21.04.2004 року прийнятий гірником підземним з повним робочим днем під землею;

- 14.02.2005 року звільнений за розкрадання;

- 08.04.2011 прийнятий на роботу до Об`єднаного виробництва «Торецький РМЗ» Державне підприємство «Торезанстрацит» на лінійну дільницю учнем формовщика ручної формовки тимчасово;

- 03.06.2011 року прийнятий в штат на постійну роботу до лінійної дільниці учнем формовщика ручної формовки;

- 01.07.2011 року присвоєно перший розряд формовщика ручної формовки;

- 01.11.2011 року присвоєно другий розряд формовщика ручної формовки;

- 16.02.2016 року присвоєно третій розряд формовщика ручної формовки;

- 03.08.2018 року звільнений за власним бажанням.

Стосовно періоду роботи позивача в Управлінні Воробничо - Технологічної комплектації тр. «Ворошиловградгорстрой» на посаді електрозварника 3 розряду з 06.08.1984 року по 25.10.1984 року, суд зазначає що відповідач правомірно зарахував зазначений період роботи до загального (страхового) стажу, оскільки у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право позивача на пенсії на пільгових умовах, а уточнюючі довідки підприємства ані до Пенсійного фонду України, ані до суду надані не були.

Щодо періоду роботи позивача на Шахті «Білореченська» Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» з 19.01.1987 року по 20.01.1988 року та на Державному відкритому акціонерному товаристві Шахта «Білореченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» з 25.01.1999 року по 18.06.2002 року та з 21.04.2004 року по 14.02.2005 року, суд зазначає наступне.

Згідно записів у трудовій книжці позивача встановлено, що останній 19.01.1987 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, 14.05.1987 року переведений горно робочим підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею; 20.01.1988 року звільнений за прогули; 25.01.1999 року прийнятий гірничим 3 розряду підземним з повним робочим днем під землею; 26.10.1999 року переведений гірничим очисного забою 5 розряду з повним днем під землею; 18.06.2002 року звільнений за власним бажанням.

Отже, оскільки основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд зазначає, що записами наявними у трудовій книжці підтверджується пільговий характер робіт позивача на Шахті «Білореченська» у період з 19.01.1987 року по 20.01.1988 року та з 25.01.1999 року по 18.06.2002 року.

Також, суд звертає увагу, що позивачем надано до суду довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 14-101 від 11.06.2018 року та від 14.06.2018 року, видані філією «Шахта «Білореченська».

Згідно довідки № 14-101 від 14.06.2018 року, виданої філією «Шахта «Білореченська» встановлено, що ОСОБА_1 у період з 19.01.1987 року по 01.02.1987 року проходив навчання по техніці безпеки в учбовому пункті шахти «Білореченська» та виконував гірничі роботи, що передбачено списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 Постанови СРСР № 1173 від 22.08.1956 року; з 02.02.1987 року по 22.03.1987 року виконував гірничі роботи учня гірника підземного дільниці підготовчих робіт № 2, навчання проходило індивідуально - бригадним методом, за час навчання виплачувалась тарифна ставка гірника підземного 1 розряду, що передбачено списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 Постанови СРСР № 1173 від 22.08.1956 року (а.с. 61).

Відповідно до довідки № 14-101 від 14.06.2018 року, видані філією «Шахта «Білореченська» встановлено, що ОСОБА_1 з 15.05.1987 року по 20.01.1988 року виконував гірничі роботи на посаді гірника підземного дільниці підготовчих робіт № 2, дільниці ремонту забійного обладнання та дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем під земле, що передбачено списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 Постанови СРСР № 1173 від 22.08.1956 року; з 25.01.1999 року по 25.10.1999 року виконував гірничі роботи на посаді гірник очисного забою дільниці по добичі вугілля № 3, дільниці конвейерного транспорту з повним робочим днем під землею, що передбачено списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1010100а Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року; з 26.10.1999 року по 18.06.2002 року виконував гірничі роботи на посаді гірника очисного забою дільниці по добичі вугілля № 3, № 1 з повним робочим днем під землею, що передбачено списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 10101000а Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року (а.с. 62-63).

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 14-101 від 11.06.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 у період з 12.07.2004 року по 14.02.2005 року виконував гірничі роботи на посаді гірника підземного дільниці монтажно - демонтажних робіт з повним робочим днем під землею, що передбачено списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1.1 а Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 64).

Також у зазначених довідок зазначені додаткові відомості відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 у березні 1987 року був 1 день у прогулі; червні 1987 року - 2 дні прогулу; серпні 1987 року - 9 днів прогулу, серпні 1987 року - 3 дні побутова травма, вересень 1987 року - 5 днів побутової травми,січень 1988 року - 1 день прогулу, квітень 1999 року - 1 день поява у нетверезому стані, червень 1999 року - 2 дні поява у нетверезому стані та 2 дні відпустки без збереження заробітної плати.

Суд вказує на те, що зазначені довідки видані підприємством, яке зареєстровано та здійснює діяльність на непідконтрольній українській владі території.

Відповідно ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку , не передбаченому Законом.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що довідки видані підприємством, що зареєстровано на території непідконтрольній українській владі території є недійсними.

Однак суд зазначає, що У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеженняправ громадян.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти надані позивачем довідки для підтвердження пільгового характеру роботи, оскільки законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Також, позивачем надано до суду накази Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білореченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» від 16.09.1998 року № 362 та від 15.12.2001 року № 591 «Про підсумки атестації робочих місць по умовах праці», якими затверджено перелік робочих місць, робітникам які по результатам атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 1, а саме по професіям: гірник очисного забою підземним, гірник підземний (а.с. 66, 67).

Крім того, судом встановлено, що під час роботи на Шахті «Белореченська» позивач проходив навчання на курсах горно робочих при УП шахта «Белореченська» з відривом від виробництва у період з 02.02.1987 року по 14.05.1987 року.

Згідно посвідчення Міністерства вугільної промисловості № НОМЕР_5 , виданого ОСОБА_1 встановлено, що останній з 02.02.1987 року по 14.05.1987 року навчався на курсах ГР УП шахти «Білореченська», та якому присвоєно кваліфікацію гірника підземного (а.с. 42).

Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на момент навчання позивача.

Так, відповідно до п.п. «з» п. 109 розд. VIII Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03.08.1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стаж роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "до" і "л", прирівнюються за вибору яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що період роботи ОСОБА_1 на Шахті «Білореченська» Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» з 19.01.1987 року по 20.01.1988 року слід зарахувати до пільгового стажу, однак без врахування днів встановлених як прогули, а саме у березні 1987 року 1 день прогулу, у серпні 1987 року - 9 днів прогулу та 3 дні побутової травми, у вересні 1987 року 5 днів побутової травми, у січні 1988 року - 1 день прогулу.

Також, суд приходить до висновку про необхідність зарахуванням до пільгового стажу період роботи позивача у Державному відкритому акціонерному товаристві Шахта «Білореченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» з 25.01.1999 року по 31 грудня 1999 року без врахування 1 дня у квітні 1999 року та 2 днів у червні 1999 року, коли позивач перебував на роботі у нетверезому стані. Щодо періодів роботи з 01.01.2000 року по 14.02.2005 року, суд зазначає, що відповідно до розрахунку стажу встановлено, що зазначені періоди роботи зараховано до пільгового стражу за Списком № 1 (а.с. 71).

Стосовно не зарахування до пільгового періоду роботи позивача на Торецькому заводі залізобетонного шахтного кріплення з 16.03.1988 року по 30.03.1989 року на посаді учня арматурника (з 16.03.1988 року по 18.04.1988 року) та електрозварника ручної зварки (з 18.04.1988 року по 30.03.1989 року), з 19.04.1988 року по 17.08.1990 року на посаді електрозварника ручної зварки 4 розряду та з 27.11.1990 року по 17.04.1992 року на посаді електрозварника ручної зварки, а також періоду роботи у совхозі «Комсомолець» з 17.09.1990 року по 23.10.1990 року на посаді електрозварника 4 розряду, суд зазначає що відповідач правомірно зарахував зазначений період роботи до загального (страхового) стажу, оскільки у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право позивача на пенсії на пільгових умовах, а уточнюючі довідки підприємства ані до Пенсійного фонду України, ані до суду надані не були.

Стосовно періоду роботи ОСОБА_1 на Торецькому виробничому об`єднані по видобутку антрациту (Торезантрацит) № 1 Шахта «Червона Зірка», яке було перейменовано про що у трудовій книжці зроблені відповідні записи, з 11.05.1992 року по 24.05.1998 року, суд дійшов висновку про необхідність зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу ОСОБА_1 , оскільки трудова книжка як основний документ, що підтверджує стаж роботи містить усі необхідні записи.

Крім того, у трудовій книжці наявни виписка з наказу Торецького виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» Шахтоуправління «Торезантраціт» від 03.01.1995 року № 11 «Про затвердження списків професій та посад, які мають право на пенсію на пільгових умовах» (а.с. 76 - зворотній бік).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно не зарахував період роботи позивача з 11.05.1992 року по 24.05.1998 року до пільгового стажу.

Стосовно посилання позивача на те, що він 10 березня 2018 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, судом встановлено, що з відповідною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 10 серпня 2018 року та відповідно до 10.11.2018 року позивачу був наданий строку для надання додаткових довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, про що останній був повідомлений.

Отже, на думку суд відповідач у встановлений законом строк розглянув заяву позивача про призначення пенсії та прийняв відповідне рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить висновку, що спірне рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0000296 про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, в зв`язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням зазначених положень законодавства, враховуючи дискрецію повноважень пенсійного органу щодо обчислення страхового (пільгового) стажу, призначення/перерахунку пенсії суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити розрахунок і сплатити пенсію.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про зобов`язання Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на Шахті «Білореченська» Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» з 19.01.1987 року по 20.01.1988 року без врахування наступних днів: у березні 1987 року 1 день прогулу, у серпні 1987 року 9 днів прогулу та 3 дні побутової травми, у вересні 1987 року 5 днів побутової травми, у січні 1988 року 1 день прогулу, на Торецькому виробничому об`єднані по видобутку антрациту (Торезантрацит) № 1 Шахта «Червона Зірка з 11.05.1992 року по 24.05.1998 року, на Державному відкритому акціонерному товаристві Шахта «Білореченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» з 25.01.1999 року по 31 грудня 1999 року без врахування наступних днів у квітні 1999 року 1 дня прогулу та у червні 1999 року 2 днів прогулу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0000296 від 11 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов`язання Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 серпня 2018 року № 3717 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення .

Нормами частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И РІ Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0000296 від 11 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов`язання Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 серпня 2018 року № 3717 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0000296 від 11 листопада 2018 року.

Зобов`язати Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: на Шахті «Білореченська» Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» з 19.01.1987 року по 20.01.1988 року без врахування наступних днів: у березні 1987 року 1 день прогулу, у серпні 1987 року 9 днів прогулу та 3 дні побутової травми, у вересні 1987 року 5 днів побутової травми, у січні 1988 року 1 дня прогулу, на Торецькому виробничому об`єднані по видобутку антрациту (Торезантрацит) № 1 Шахта «Червона Зірка з 11.05.1992 року по 24.05.1998 року, на Державному відкритому акціонерному товаристві Шахта «Білореченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» з 25.01.1999 року по 31 грудня 1999 року без врахування наступних днів: у квітні 1999 року 1 дня прогулу та у червні 1999 року 2 днів прогулу.

Зобов`язати Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 серпня 2018 року № 3717 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) на користь на Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.