Рішення № 82255051, 29.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Справа № 160/3058/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю " АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.03.2019 року № 0001784619.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що під час фактичної перевірки у період з 20 лютого 2019 року по 01 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області було виявлено порушення позивачем п. 53 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україниі, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (в редакції від 01.06.2018 р.), а саме, 01.07.2018 року ліміт залишку готівки в касі вважається нульовим, оскільки, наказів про встановлення ліміту залишків готівки, зокрема на 01.07.2018 року, не приймалось. При цьому, згідно наданої копії аркушу касової книги за 01.07.2018 року, залишок готівкової виручки, яка знаходилась в касі підприємства на кінець робочого дня, складає 110 920,04 грн. Позивач вважає, що сам по собі нульовий ліміт каси не є порушенням законодавства, оскільки це не заборонено законодавством. Також зазначає, що готівка у сумі 110 920,04 грн., яка була у касі позивача 01.07.2018 р., не вважалась понадлімітною готівкою, оскільки надійшла до каси у вихідний день - 01.07.2018 року та була здана до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку, що узгоджується із частиною 1 пункту 54 Положення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року було ухвалено відкрити провадження в адміністративній справі №160/3058/19 та призначити її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

24 квітня 2019 року відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що 01.07.2018 року у позивача ліміт залишку готівки в касі вважається нульовим, оскільки, наказів про встановлення ліміту залишку готівки, станом на 01.07.2018 року, підприємством не приймалось. Згідно наданої копії аркушу касової книги за 01.07.2018 року, залишок готівкової виручки, яка знаходилась з касі підприємства на кінець робочого дня, складає 110 920,04 грн. Зазначена сума є понадлімітною, а її нездача на кінець робочого дня являється підставою для застосування штрафних санкцій, встановлених Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

15 травня 2019 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що наведені в відзиві обставини не доводять правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, 29 травня 2019 року надав заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, у період з 20.02.2019 року по 01.03.2019 року на підставі наказу від 15.02.2019 року № 317 працівниками Головного управління ДФС у Миколаївській області було проведено фактичну перевірку магазину ТОВ «АТБ-Маркет» розташованого за адресою пр. Героїв України, 91/1, Центральний район, м. Миколаїв щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки було складено акт від 01.03.2019 року № 0052/14/29/14/30487219, у якому зазначено, що при проведенні перевірки встановлено порушення пункту 53 Розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (в редакції від 01.06.2018 року).

В обґрунтування такого висновку у додатку № 1 до акту фактичної перевірки ТОВ «АТБ-Маркет» зазначено, що наказ від 04.01.2016 року № 1/Л, разом із доданим до нього розрахунком встановлення ліміту залишку готівки в касі, діяв за період, згідно наданих пояснень, з 04.01.2016 року по 30.06.2018 року включно та втратив чинність, в частині розповсюдження його дії на подальші періоди. Наступний наказ № 12/Л про встановлення ліміту залишку готівки в касі був прийнятий 02.07.2018 року. Згідно наданих пояснень протягом 2018 року інших наказів про встановлення ліміту залишку готівки в касі не приймалось. Отже 01.07.2018 року на ТОВ «АТБ-Маркет» ліміт залишку готівки в касі вважається нульовим. Згідно наданої копії аркушу касової книги за 01.07.2018 року, залишок готівкової виручки, яка знаходиться в касі підприємства на кінець робочого дня, складає 110 920,04 грн. Зазначена сума є понадлімітно.

У зв`язку із виявленими порушеннями відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року № 0001784619, яким позивачу на підставі абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» нараховано штрафні санкції в сумі 221 840,08 грн.

Правомірність податкового повідомлення-рішення є спором переданим на вирішення до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (у редакції чинній з 01.06.2018 року) та Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 75.1.3. статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки ТОВ «АТБ-Маркет» став наказ в.о. начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.02.2019 року № 317.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженим постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (у редакції чинній з 01.06.2018 року).

Відповідно до підпункту 14 пункту 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Пунктом 4 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що суб`єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Згідно пункту 14 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків.

У відповідності до пункту 15 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Згідно пункту 50 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що ліміт каси встановлюється та затверджується відповідним рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи. Саме рішення керівника являється розпорядчим документом, який і встановлює ліміт каси.

В свою чергу, розрахунок середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, на підставі якого приймається відповідне рішення керівника підприємства про встановлення ліміту каси складається з метою обґрунтування обсягу встановленого ліміту.

В даному випадку, судом під час розгляду справи встановлено, що наказом Генерального директора ТОВ «АТБ-Маркет» від 04.01.2016 року № 1/Л встановлено з 04.01.2016 року ліміт залишку готівки в касах мережі магазинів згідно додатку. Розрахунком встановлення ліміту залишку готівки в касі магазину розташованого за адресою пр. Героїв Сталінграду (Героїв України), 91/1 м. Миколаїв, який є додатком 8 встановлено ліміт у сумі 176 927,15 грн.

При цьому суд зазначає, що у наказі від 04.01.2016 року № 1/Л не встановлено строк його дії. Так само, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не передбачено обмеження строку дії внутрішніх документів, якими установлюється ліміт каси підприємства.

Отже, наказ від 04.01.2016 року № 1/Л про затвердження ліміту залишку готівки в касах мережі магазинів діяв до моменту видання нового наказу, яким змінено ліміт залишку готівки в касах мережі магазинів.

Наступний наказ № 12/Л, яким встановлено ліміт залишку готівки в касі мережі магазинів був прийнятий 02.07.2018 року.

Таким чином суд дійшов висновку, що станом на 01.07.2018 року відповідно до наказу від 04.01.2016 року № 1/Л було встановлено ліміт залишку готівки в касі магазину розташованого по пр. Героїв України 91/1 ум. Миколаїв у сумі 176 927,15 грн.

Посилання ж податкового органу на те, що наказ від 04.01.2016 року № 1/Л діяв з 04.01.2016 року по 30.06.2018 року (включно) та втратив чинність, в частині розповсюдження його дії на подальші періоди не підтверджено належними доказами. Посилання ж у акті перевірки на те, що зазначена обставина встановлена із пояснень наданих під час перевірки, судом не може бути прийнято як належний доказ, оскільки спростовується доданими до матеріалів справи письмовими доказами.

Таким чином суд вважає безпідставним висновок про те, що 01.07.2018 року ліміт залишку готівки в касі позивача вважається нульовим.

Згідно абзацу 3 пункту 49 розділу ІІІ Положення № 148, установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Відповідно до вимог статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Отже враховуючи, що на кінець дня - 01.07.2018 року у касі магазину розташованого за адресою: пр. Героїв України, 91/1 м. Миколаїв перебувала готівка у сумі 110 920,04 грн., що не перевищує ліміт по даному магазину встановлений наказом від 04.01.2016 року № 1/Л, то позивачем не було допущено порушення відповідальність за яке передбачена абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Суд також звертає увагу на вимоги пункту 54 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яким встановлено, що готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства. Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.

В даному випадку, готівкові кошти, що надійшли у вихідний день 01.07.2018 року залишились в касі 01.07.2018 року у розмірі 110 920, 04 грн. та були інкасовані наступного робочого дня 02.07.2018 року, що підтверджується аркушами касової книги за 01.07.2018 року та 02.07.2018 року, копією супровідної відомості до сумки з готівкою за 02.07.2018 року, видатковим касовим ордером від 02.07.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не доведено перед судом правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення та про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет".

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3327,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №771558 від 03 квітня 2019 року

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3327,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (вул. Василя Сухомлинського, 76, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 30487219) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.03.2019 року № 0001784619.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" судовий збір у сумі 3327 (три тисячі триста двадцять сім) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29 травня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська