Рішення № 82255001, 05.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. Справа№200/5426/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., представників: позивача – Бердник Ю.М. (довіреність від 12.12.2018 року № 16246/07-1), відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 03.04.2019 року в розмірі 5100,00 грн. та від 23 квітня 2019 року у розмірі 10200,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ, позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі – ГУЮ, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03.04.2019 року в розмірі 5100,00 грн. по ВП № 57988550, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Немченко А.І., при примусовому виконанні виконавчого листа №805/956/18-а, виданого 03.12.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом. (в подальшому – Спірна постанова-1).

13 травня 2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів від 03 квітня 2019 року у розмірі 5100,00 грн. та від 23 квітня 2019 року у розмірі 10200,00 грн. (далі – Спірна постанова-2) по ВП № 57988550, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №805/956/18-а, виданого 03.12.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача дії відповідача із накладення штрафу у розмірі 5100 грн. та 10200,00 грн. є протиправними, так як ГУ ПФУ рішення суду по справі №805/956/18-а частково виконано, при цьому невиплата коштів пов`язана із не виділенням відповідних сум Пенсійним фондом України і вина позивача за таких обставин відсутня, оскільки останній вчинив всі залежні від нього дії із виконання вказаного вище рішення суду. З огляду на наведене позивач вважає Спірні постанови про накладення штрафу незаконним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на теперішній час неможливість виконання рішення суду в частині виплати перерахованої за рішенням суду суми пенсії обумовлено відсутністю коштів відповідного бюджетного призначення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі, з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.

У визначений судом строк відзив на позовну заяву не надано, при цьому ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 31.05.2019 року, яку було надіслано засобами електронного зв`язку (а.с. 44).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14 серпня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/956/18-а прийнято рішення, згідно якому адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268». Довідка № 9252 від 14.07.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Донецькій області для перерахунку пенсії, а саме з урахуванням окладу поліцейського за спеціальним званням — лейтенант поліції, що становить 1400,00 грн.; окладу поліцейського апарату Національної поліції — Черговий ІТТ, що становить 2450,00 грн.; розміру надбавки за стаж служби в поліції, що складає 30% посадового окладу за спеціальним званням та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, але не нижче вже призначених в 2008 р. відсотків, проводити виплату пенсії у новому розмірі, без граничного розміру, відповідно до чинного законодавства України, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 січня 2016 року (за 26 місяців - 27165 грн. 58 коп.) та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі №805/956/18-а повернуто заявникові.

03 грудня 2018 року у наведеній адміністративній справі видані виконавчі листи, у відповідності до яких зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268». Довідка № 9252 від 14.07.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Донецькій області для перерахунку пенсії, а саме з урахуванням окладу поліцейського за спеціальним званням — лейтенант поліції, що становить 1400,00 грн.; окладу поліцейського апарату Національної поліції — Черговий ІТТ, що становить 2450,00 грн.; розміру надбавки за стаж служби в поліції, що складає 30% посадового окладу за спеціальним званням та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, але не нижче вже призначених в 2008 р. відсотків, проводити виплату пенсії у новому розмірі, без граничного розміру, відповідно до чинного законодавства України, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 січня 2016 року. (за 26 місяців - 27165 грн. 58 коп.) та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».

Постановою про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г.Ю. від 02.01.2019 року на підставі виконавчого листа №805/956/18-а, виданих Донецьким окружним адміністративним судом, відкрито виконавче провадження ВП №57988550 та запропоновано виконати рішення протягом 10 днів (а.с. 7).

Боржником до державного виконавця подано заяву від 01 лютого 2019 року № 1283/03, в якій повідомлялося, що розмір пенсії стягувача після перерахунку складає 3012,21 грн. Сума доплати після проведеного перерахунку пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року становить 32244,71 грн.

З 01 січня 2018 року 100 відсотків суми підвищення пенсії складає 1031,23 грн.; 04.04.2018 року доплату за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року (1031,23 грн. х 4 місяці = 4124,92 грн.) разом із пенсією за квітень 2018 року (1981,98 грн.) зараховано на картковий рахунок стягувача в загальній сумі 6106,90 грн.

Також повідомлялося, що виплата перерахованої суми пенсії, у тому числі заборгованості пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 32244,71 грн. буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протягом 2019 - 2020 років в такому порядку:

з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – щомісяця окремою сумою 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, а саме 671,76 грн. щомісячно;

з 01 січня 2020 року – щомісяця окремою сумою 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме 1343,53 грн. щомісячно.

У вказаній заяві боржник, посилаючись на фактичне виконання судового рішення у добровільному порядку, просив закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 8-9).

03 квітня 2019 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Немченко А.І. ВП №57988550 накладено штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення (а.с. 15-16).

23 квітня 2019 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г.Ю. ВП №57988550 накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення (а.с. 32-33).

Разом з тим, ГУ ПФУ у Донецькій області неодноразово зверталось до Пенсійного фонду України та просило надати рекомендації щодо виконання зазначеного рішення суду, на що ПФУ зазначало, що питання виконання судових рішень залишається на контролі ПФУ, а роз`яснення щодо виділення коштів на виконання судових рішень надані підвідомчим органам листами ПФУ (а.с. 17-22).

Станом на дату прийняття Спірних постанов про накладення штрафу (03.04.2019 року та 23.04.2019 року) та на дату розгляду даної адміністративної справи, доказів перерахування коштів, у виконання виконавчих листів від 03.12.2018 року у справі №805/956/18-а, надані не були.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як вбачається з ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує проти того, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає виконанню, і невиплачену суму перерахованої на підставі такого судового рішення пенсії слід виплатити стягувачу.

У заяві, що надсилалася на адресу відповідача, він зазначав, що перераховану на підставі судового рішення суму пенсії буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України.

Під час судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що за відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу решти суми пенсії на сьогодні не можливо.

Згідно з п. 1 розд. І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.п. 4 та 5 п. 4 вказаного Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2.

Як слідує з вимог ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Це не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак, накладення на орган Пенсійного фонду України штрафу у такому випадку не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (провадження № К/9901/1598/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанов про накладення штрафу.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржені постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 03.04.2019 року в розмірі 5100,00 грн. та від 23 квітня 2019 року у розмірі 10200,00 грн. – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2019 року у розмірі 5100 грн. по ВП №57988550, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №805/956/18-а, виданого 03 грудня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 23 квітня 2019 року у розмірі 10200 грн. по ВП №57988550, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №805/956/18-а, виданого 03 грудня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Судове рішення складено і підписано 05 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.