Рішення № 82254759, 05.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Справа № 160/2563/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняБаришнікової Д.Г. за участі: позивача представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_2. ОСОБА_8. Лукіної А.А. ОСОБА_8. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 113 від 29.01.2019 року в частині, притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що дисциплінарний проступок не вчиняла, а саме, не спала під час несення служби, а лише через зосередженість та постійну концентрацію під час несення служби в нічний час закапала очі очними краплями № 3619 «Розчин калію йоду», у зв`язку з чим необхідно було прикрити очі на деякий відрізок часу. Щодо відсутності порушень зазначила в поясненнях від 21.11.2018 року. З наведеного слідує, що оскаржуваний наказ є необгрунтованим, тобто винесений без урахуванням усіх обставин, що мають значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності, не містить достатніх доказів вчинення дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією. Також зазначила, що оскаржуваний наказ прийнято 29.01.2019 року, тобто стягнення накладено за межами місячного строку, що є порушенням ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту НПУ та підставою для визнання його незаконним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

17 квітня 2019 року відповідачем Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та процедура, що передувала його прийняттю, вчинені відповідачем в суворій відповідності до вимог законодавства.

Позивач, представник позивача, представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у судовому засіданні вимоги позову підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, капрал ОСОБА_2 проходить службу в органах Національної поліції України на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

06.11.2018 року наказом начальника Департаменту патрульної поліції № 4963 призначено проведення службового розслідування з метою перевірки відомостей викладених у рапорті інспектора моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_9 (вх. № 10607/41/19/03-2018 від 22.10.2018 року) з приводу можливого порушення вимог службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_5, що мало місце 22.10.2018 року.

30.11.2018 року т.в.о. заступника начальника Управління ПП в Дніпропетровській області ДПП Хорольський О.О. звернувся до начальника Департаменту патрульної поліції із рапортом про продовження терміну службового розслідування до 06.01.2019 року.

03.12.2018 року начальником Департаменту патрульної поліції видано наказ № 5420 про продовження строку проведення службового розслідування на один місяць.

04.01.2019 року начальником Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Так, службовим розслідуванням було встановлено, що під час перевірки старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9. та лейтенантом поліції ОСОБА_7. 22.10.2018 року було виявлено факт неналежного виконання службових обов`язків капралом поліції ОСОБА_5 та капралом поліції ОСОБА_2., а саме, вказані поліцейські сидячи на передніх сидіннях службового транспортного засобу спали протягом певного проміжку часу, не реагуючи на зміну обстановки.

Опитана у ході службового розслідування ОСОБА_2 надала пояснення, що під час виконання службових обов`язків у нічну зміну, вона через зосередженість та постійну концентрацію уваги, закапала очі очними краплями № 3619 «Розчин калію йоду», у зв`язку з чим їй довелось прикрити очі на декілька секунд.

Опитаний в ході службового розслідування капрал поліції ОСОБА_5 пояснив, що у той час коли він виконував гімнастичні вправи рекомендовані лікарем на водійському сидінні службового автомобіля із-за повороту вийшли працівники ВМтАЗ УПП в Дніпропетровській області ДПП та направились у бік службового автомобіля. ОСОБА_5 не мав змоги вийти до посадових осіб, оскільки не міг перервати здійснення гімнастичних вправ.

Під час службового розслідування було переглянуто відеозапис з нагрудного відео реєстратора DM 4586 (№20180823065820000314), закріпленого 21.10.2018 року за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9., на якому зафіксовано, як капрал поліції ОСОБА_2 сидить із заплющеними очима на передньому пасажирському сидінні автомобіля, не реагуючи на зміну обстановки.

Опитані у ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_9. та лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснили, що 22.10.2018 року під час усного опитування капрала поліції ОСОБА_2 вона не надавала чітких відповідей з приводу підстав свого місцеперебування, а також не повідомляла про застосування крапель для очей.

За результатами проведення службового розслідування комісія дійшла висновку про встановлення факту порушення 22.10.218 року капралом поліції ОСОБА_2 вимог п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. пп. 1, 5 п. 2.1 розділу II та пп. пп. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ «Обов`язки поліцейського патрульної поліції» Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 № 4/1, так як, капрал поліції ОСОБА_2. своїми діями продемонструвала безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, а саме, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні службового транспортного засобу УПП в Дніпропетровській області ДПП «Toyota Prius», спала протягом певного проміжку часу, тим самим уникаючи виконання покладених на неї, як на посадову особу, службових обов`язків, оскільки не мала змоги вчасно реагувати на зміну оперативної обстановки, вчасно вживати необхідні заходи з метою припинення правопорушень, забезпечення публічної безпеки, безпеки життя та здоров`я себе та третіх осіб на ввіреній ділянці несення служби.

29.01.2019 року начальником Департаменту патрульної поліції на підставі висновку службового розслідування прийнято наказ № 113, «Про застосування до працівників УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарних стягнень», яким зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. пп. 1, 5 п. 2.1 розділу II та пп. пп. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ «Обов`язки поліцейського патрульної поліції» Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 № 4/1, накладено на поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Правомірність наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 є предметом позову в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Підпунктами 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ «Обов`язки поліцейського патрульної поліції» Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 року №4/1 передбачено, що поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосередньо керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції, і вжити заходів щодо його запобігання та припинення.

У відповідності до частини першої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статі 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 та 8 частини 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Також підпунктом 1 пункту 2.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року № 4/1 передбачено, що поліцейський патрульної поліції під час несення відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Судом встановлено, що 22.10.2018 року ОСОБА_2 під час несення служби сидячи на передньому пасажирському сидінні службового транспортного засобу спала протягом певного проміжку часу, не реагуючи на зміну обстановки.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами службового розслідування, письмовими поясненнями старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9. та лейтенанта поліції ОСОБА_7.

Зокрема, в судовому засіданні було відтворено відеозапис з нагрудного відео реєстратора закріпленого 21.10.2018 року за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9. на якому зафіксовано, як капрал поліції ОСОБА_2 сидить із заплющеними очима на передньому пасажирському сидінні автомобіля, не реагуючи на зміну обстановки.

Таким чином, суд вважає, що позивач вчинив дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки свідчать про відсутність у позивача високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики.

При цьому, суд погоджується з доводами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно того, що безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, призвело до уникнення виконання покладених на позивача, як на посадову особу, службових обов`язків, через неможливість вчасно реагувати на зміну оперативної обстановки, вчасно вживати необхідні заходи з метою припинення правопорушень, забезпечення публічної безпеки, безпеки життя та здоров`я себе та третіх осіб на ввіреній ділянці несення служби, незалежно від того спала позивач чи перебувала деякий час з закритими очима і не реагувала на зміну обстановки.

Окрім того, суд вважає, що демонстрація безвідповідального ставлення до виконання службових обов`язків підриває рівень довіри суспільства до органів національної поліції.

Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Положеннями частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що службове розслідування відносно позивача було призначено наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 06.11.2018 року № 4963. Підставою для видання наказу став рапорт старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9. від 22.10.2018 року та доповідна записка на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції від 26.10.2018 року.

Згідно пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Положеннями частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно частини 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до частини 4 статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Також у пункті 2 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 зазначено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, службове розслідування було призначене наказом від 06.11.2018 року № 4963. При цьому, на підставі рапорту т.в.о. заступника начальника Управління ПП в Дніпропетровській області ДПП Хорольського О.О. від 30.11.2018 року, начальником Департаменту патрульної поліції було прийнято наказ від 03.12.2018 року № 5420 про продовження строку проведення службового розслідування на один місяць, а 04.01.2019 року було затверджено висновок службового розслідування. Отже, строк службового розслідування не перевищував 60 календарних днів.

Таким чином, враховуючи, продовження строку службового розслідування на підставі наказу від 03.12.2018 року № 5420 відповідачем не було порушено строків його проведення.

Згідно вимог частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Пунктом 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як догана.

Згідно частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Оскільки за фактом скоєння позивачем дисциплінарного проступку було проведено службове розслідування, за результатами якого обставини його скоєння знайшли своє підтвердження, тому у начальника Департаменту патрульної поліції були наявні підстави для видання наказу ГУ Національної поліції в Дніпропетровські області 29.01.2019 року № 113, згідно якого на поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Щодо твердження позивача про порушення строку накладення дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

При цьому частиною 2 статті 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у випадку проведення службового розслідування днем виявлення дисциплінарного проступку вважається дата затвердження висновку службового розслідування. Отже, дисциплінарне стягнення у такому випадку може бути накладено не пізніше одного місяця з дня затвердження висновку судового службового розслідування.

Оскільки висновок службового розслідування було затверджено 04.01.2019 року а наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення прийнято 29.01.2019 року, то відповідачем були дотримані строки накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправним та скасування наказу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, б. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (вул. Сурська, б. 96, с. Новоолександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52070, код ЄДРПОУ 39245807) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 червня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська