Рішення № 82253962, 28.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 травня 2019 р. cправа № 120/703/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слободянюка В.О.,

представника відповідача: Чайки А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

в с т а н о в и в :

27.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23 березня 2001 року позивач був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності в Козятинській районній державній адміністрації Вінницької області. 04 червня 2004 року позивач прийняв рішення припинити свою підприємницьку діяльність. Згідно Довідки про зняття з обліку платника податків від 07.06.2004 року, виданої Козятинською ОДПІ, позивач, приватний підприємець ОСОБА_1 , був знятий з податкового обліку 07.06.2004 року. Вказану Довідку позивач надав Козятинській районній державній адміністрації для прийняття остаточного рішення про припинення (ліквідацію) його як фізичної особи-підприємця. Позивач був впевнений, що з 2004 року його підприємницька діяльність припинена. Після цього він не реєструвався, як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець і не займався підприємницькою діяльністю.

Однак, позивач вказує, що 19 березня 2007 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області (номер запису: 2 154 017 0000 000956), без згоди позивача, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців включено відомості про нього як фізичну особи-підприємця, про що його не повідомлено.

Отримавши таку інформацію від державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_1 подав заяву про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. 14 лютого 2019 року було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про що було отримано Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

В той же час, позивач отримав вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-134050-53 від 26.11.2018 року з єдиного внеску в сумі 15819,54 грн., як фізична особа. Позивач вважає дану вимогу протиправною оскільки, ним у вказаний період підприємницької діяльності не здійснювалось, атому відсутні підстави для нарахування єдиного соціального внеску, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання на 07.05.2019 року. Також, ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

22.04.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов (вх. №22125), в якому останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказали, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з реєстраційними даними ITC «Податковий блок» ОСОБА_1 зареєстрований 23.03.2001 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області як фізична-особа підприємець.

Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачем не подавались та, відповідно, єдиний внесок всупереч Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) не сплачувався.

За даними інформаційної системи органів ДФС станом на 31.01.2019 року загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (КБК 7104000000) позивача становить 18276 грн.72 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань по термінах сплати:

- 09.02.2018 - 8448 грн. (нарахування здійснено одноразово виключно за 2017 рік);

- 19.04.2018 - 2457 грн. 18 коп. (І квартал 2018 року);

- 19.07.2018 - 2457 грн. 18 коп. (II квартал 2018 року);

- 19.10.2018 - 2457 грн. 18 коп. (III квартал 2018 року);

- 21.01.2019 - 2457 грн. 18 коп. (IV квартал 2018 року).

Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату боргу (недоїмки) без проведення додаткових перевірок. Також, не передбачено надсилання розрахунку платнику. Дане твердження, на думку відповідача, кореспондується з позицією Верховного суду України у справі № 826/11623/16 від 11 вересня 2018 року.

З метою безумовного забезпечення виконання органами ДФС покладених завдань з адміністрування єдиного внеску, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області позивачу надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-134050-53 від 26.11.2018 року на суму 15 819,54 грн.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань лише 14.02.2019 року позивачем здійснено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця. Згідно із реєстраційними даними ITC «Податковий блок» стан позивача станом на 14.02.2019 року « 11 - припинено, але не знято з обліку».

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-134050-53 від 26.11.2018 року, на думку відповідача, є правомірною, а тому не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 07.05.2019 року відкладено судове засідання на 28.05.2019 року.

23.05.2019 року представником позивача подано до суду клопотання про витребування доказів (вх. № 27498), в якому просив витребувати в Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Козятинської районної державної адміністрації Молявчик О.О. реєстраційну справу ФОП ОСОБА_1 для з`ясування фактичних обставин перебування (правомірності включення до Реєстру) позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в 2007-2019 роках.

В судове засідання 28.05.2019 року позивач та представник позивача не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином. 23.05.2019 року представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити (вх. № 27501).

В зв`язку із не встановленням належності доказів, що просить витребувати представник позивача предмету доказуванню, в межах заявленого позову, ухвалою суду від 28.05.2019 року постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем Козятинською районною державної адміністрацією з 23.03.2001 року, перебуває на обліку як платник єдиного внеску з 02.04.2001 року за № 0208030352/02345.

Згідно Довідки про зняття з обліку платника податків від 07.06.2004 року №295, виданої Козятинською ОДПІ, приватний підприємець ОСОБА_1 , у зв`язку з ліквідацією за рішенням власника від 04.06.2004 року, знятий з податкового обліку 07.06.2004 року.

В той же час, 14.02.2019 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (рішення про припинення 21760060003004899).

За даними інформаційної системи органів ДФС станом на 31.01.2019 року загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (КБК 7104000000) позивача становить 18276 грн.72 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань по термінах сплати:

- 09.02.2018 - 8448 грн. (нарахування здійснено одноразово виключно за 2017 рік);

- 19.04.2018 - 2457 грн. 18 коп. (І квартал 2018 року);

- 19.07.2018 - 2457 грн. 18 коп. (II квартал 2018 року);

- 19.10.2018 - 2457 грн. 18 коп. (III квартал 2018 року);

- 21.01.2019 - 2457 грн. 18 коп. (IV квартал 2018 року).

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області позивачу надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-134050-53 від 26.11.2018 року на суму 15819,54 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статті Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Підприємницька діяльність припиняється:

- з власної ініціативи підприємця;

- у разі закінчення строку дії ліцензії;

- у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 37 Порядку державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів:

- особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством;

- довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

- довідки установ банків про закриття рахунків;

- довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів;

- оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідно до пункту 8.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 №80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за №172/2612 (далі - Інструкція №80; чинна на момент виникнення спірних правовідносин) з метою оподаткування ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу є ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Пунктом 8.9 Інструкції №80 передбачено, що зняття з обліку фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб. На фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цієї Інструкції. Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рішення про ліквідацію суб`єкта підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:

- заяву про зняття з обліку платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;

- оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 8.2 Інструкції №80 при одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за ф. N 8-ОПП, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків або звернення до суду, чи господарського суду з питання скасування державної реєстрації, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.

За рішенням керівника органу державної податкової служби документальна перевірка не проводиться, якщо платник податків призупинив діяльність, не знаходиться за місцем реєстрації (обліку), не подає звітності протягом одного року до органу державної податкової служби, не має податкового боргу та стосовно нього використана інформація від банківських установ, митної служби та інших контролюючих органів щодо відсутності здійснення господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, а також підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) такого платника податків.

Відповідно до пункту 8.3 Інструкції №80 після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 5 стаття 1 Закону № 2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною 5 статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

Таким чином, умовою припинення підприємницької діяльності для фізичної особи-підприємця є зняття з податкового обліку та закриття банківських рахунків.

Процедура зняття з податкового обліку ініціюється шляхом подання податковому органу заяви за формою № 8-ОПП разом з одночасним поверненням свідоцтв, патентів, виданих податковим органом.

Одержавши заяву за формою №8-ОПП податковий орган перевіряє стан розрахунків платника податків з бюджетом, у тому числі шляхом проведення документальної перевірки.

У разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами податковий орган знімає підприємця з обліку та складає довідку за формою №12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію підприємця.

Довідка податкового органу за формою №12-ОПП є доказом зняття платника податків з податкового обліку, але не доказом припинення державної реєстрації суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця.

Судом встановлено, що позивач ініціював процедуру зняття з податкового обліку ФОП та отримав довідку за формою №12-ОПП від 07.06.2004 року №295, проте, процедура припинення державної реєстрації суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця завершена у встановлений законом спосіб не була.

Судом також встановлено, що державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 проведено 14.02.2019 року (рішення про припинення 21760060003004899), тобто після складання органом доходів і зборів спірної вимоги від 26.11.2018 року №Ф-134050-53.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що до 14.02.2019 року позивач зберігав статус підприємця - платника податків і зборів та інших загальнообов`язкових платежів, у тому числі ЄСВ.

Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які не отримують доходу від провадження діяльності, або фактично не здійснюють господарської діяльності, зобов`язані сплачувати ЄСВ за себе у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що орган доходів і зборів обґрунтовано збільшив в інтегрованій картці позивача недоїмку з ЄСВ та сформував і направив позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-134050-53 від 26.11.2018 року на суму 15819,54 грн.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями статті 139 КАС України, беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення у повному обсязі виготовлене 03.06.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович