Рішення № 82253632, 07.06.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

07.06.2019 227/5678/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Харькової Л.М.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Бабійчук Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою, уточнивши свої вимоги, до Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа ОСОБА_3 , встановлення факту проживання однією сім`єю позивача, як спадкоємця зі спадкодавцем - з її чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27 серпня 2011 року та по момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебування на його утриманні.

В обґрунтування позову посилається на те, що 27 серпня 2011 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 , до укладення якого останній був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 , але з моменту реєстрації шлюбу вони проживали разом за адресою АДРЕСА_2 . Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 14 ІНФОРМАЦІЯ_2 2017 року її чоловік загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, а саме внаслідок ураження електричним струмом. 06 квітня 2018 року позивачу було відмовлено відповідачем в призначенні їй одноразової допомоги на сім`ю та страхових виплат, як утриманцю, у зв`язку з загибеллю чоловіка в результаті нещасного випадку на виробництві, у зв`язку з тим, що на момент смерті чоловіка вона була зареєстрована за іншою адресою. За адресою АДРЕСА_2 , вони проживали однією сім`єю з чоловіком та їхніми дітьми до самої його смерті. Крім того, зазначила, що основним і постійним джерелом засобів для існування була допомога з боку чоловіка, який на момент смерті отримував заробітну плату в розмірі близько 6000 грн., а позивач після народження ІНФОРМАЦІЯ_4 року сина ОСОБА_7 перебувала у декретній відпустці, та на момент смерті чоловіка отримувала допомогу на дитину в розмірі 850 грн. Заробітна плата чоловіка була для неї основним джерелом засобів для існування. Позивач на даний момент не працює, доглядає двох дітей: доньку ОСОБА_8 , шести років, та дворічного сина ОСОБА_7 . Просила задовольнити позов.

Представник відповідача звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, в якому зазначив, що постановами від 13 вересня 2018 року призначено суму одноразової допомоги особам, які мали на це право в разі смерті потерпілого, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 33680,00 грн. (кожному), та призначено щомісячні страхові виплати цим же особам у розмірі 934,20 кожному, які постановою від 13 вересня 2018 року були перераховані. Згідно довідки, виданої виконкомом Білозерської міської ради від 13 вересня 2018 року, загиблий ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_1 були зареєстровані за різними адресами, у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати страхових виплат, в тому числі одноразову допомогу на сім`ю, оскільки потрібно встановити юридичний факт спільного проживання. Представник відповідача просив розглянути позовну заяву на розсуд суду. (а.с.37-39)

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року в якості третьої особи по справі було залучено мати померлого ОСОБА_3 . (а.с.56)

Позивач в судовому засіданні заявлені в позові вимоги підтримала та просила їх задовольнити з наведених в ньому підстав. Крім того, суду пояснила, що з 03 травня 2016 року по 27 лютого 2019 року вона перебувала в додатковій соціальній відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 3-х років. А потім звільнилася з ТОВ «Добропільський комбінат хлібобулочних виробів» та зараз не працює, оскільки доглядає двох малолітніх дітей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, та просив їх задовольнити.

Представник Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області під час судового засідання підтримала свої заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву. Але рішення просила ухвалити на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Звернулася до суду із заявою, в якій просила розглядати справу без її участі, та просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17 липня 2002 року було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12 липня 2002 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області. (а.с.12-13) Проте 03 липня 2017 року останнього знято з реєстрації місця проживання у зв`язку зі смертю. (а.с. 45)

ОСОБА_9 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 21 червня 2017 року Виконавчим комітетом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області. (а.с.17)

Згідно акту № 3 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 14 листопада 2017 року, ОСОБА_4 помер в результаті ураження його електричним струмом. (18-30)

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 27 серпня 2011 року Виконкомом Білозерської міської ради. (а.с.11, 13, 14)

Крім того, від шлюбу позивача з померлим ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 донька ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 18 січня 2012 року Виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області (а.с.15), та ІНФОРМАЦІЯ_4 року народився син ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 15 березня 2016 року Виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області. (а.с.16)

З Акту обстеження на предмет проживання, складеного депутатом Білозерської міської ради ОСОБА_12 .Г., вбачається, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 , а саме станом на 14 червня 2017 року, проживали спільно і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.31)

Постановою Добропільського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про призначення одноразової допомоги сім`ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого від 13 вересня 2018 року, призначено суму одноразової грошової допомоги дітям померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.40) Постановою від 13 вересня 2018 року призначено даним особам щомісячні страхові виплати (а.с.41), які постановою від 13 вересня 2018 року були перераховані. (а.с.42)

Позивачу ОСОБА_1 . Добропільським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області було відмовлено в виплаті одноразової допомоги на сім`ю та інших страхових виплат, у зв`язку з тим, що на момент смерті чоловіка вони були зареєстровані за різними адресами. (а.с.9) А також зазначено, що на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мав інший склад сім`ї, а саме був зареєстрований разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 (а.с.49)

Згідно ч. 1, 3 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів.

Крім того, відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннями статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею за законом, постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , а тому позов в частині встановлення факту проживання однією сім`єю позивача зі спадкодавцем є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Пунктом другим постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування судами розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Щодо того факту, що зареєстроване місце проживання померлого не співпадає з місцем його фактичного проживання станом на день його смерті, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту перебування позивача на утриманні померлого ОСОБА_4 , то суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі разом з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю, та від шлюбу в них народилося двоє дітей, донька ОСОБА_10 , 2012 року народження, та син ОСОБА_11 , 2016 року народження. (а.с.14-16)

Згідно довідки, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропільський комбінат хлібобулочних виробів» від 23 квітня 2019 року, позивач працювала на підприємстві оператором виробничих печей та з 03 травня 2016 року по 27 лютого 2019 року перебувала у додатковій соціальній відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 3-х років. (а.с.60-61)

Як вбачається з довідки Державно Фіскальної служби за 2017-2018 роки, позивач отримувала лише соціальну допомогу на дитину в розмірі 860 грн. на місяць. Інших доходів в неї не було.

Померлий ОСОБА_4 по день смерті, тобто по 14 червня 2017 ІНФОРМАЦІЯ_5 , працював гірничим майстром підземним у ТОВ «Укрвуглесервіс».

Крім того, в акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався, від 14 червня 2017 року, зазначено відомості про членів сім`ї, які перебувають на утриманні потерпілого, у разі нещасного випадку із смертельним наслідком, а саме: дружина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.22)

Як зазначено позивачем, ОСОБА_4 отримував щомісяця заробітну плату в розмірі 6000 грн.

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів що мають юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Встановлення факту перебування на утриманні спадкодавця ОСОБА_4 необхідне позивачу для отримання одноразової допомоги на сім`ю та страхових виплат, як утриманцю в зв`язку з загибеллю чоловіка, та оформлення права на отримання спадщини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт перебування позивача на утриманні померлого є доведеним, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 спільно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 до дня його смерті та вели спільне господарство. При порівнянні доходів спадкодавця ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 згідно наданих матеріалів, вбачається, що рівень доходу останньої значно менший за рівень доходу покійного, тому є підстави вважати, що позивач перебувала на утриманні спадкодавця ОСОБА_4 не менше одного року до дня його смерті.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні доведені, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. . 10, 81, 83, 223, 264-265, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) до Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41419214, адреса місцезнаходження: пр-т Шевченка, буд. 2, м. Добропілля Донецької області), третя особа: ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 ), про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом зі спадкодавцем її чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Повне судове рішення складено 07 червня 2019 року.

Суддя: Л.С. Мацишин

07.06.2019