Ухвала суду № 82253436, 07.06.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4685/19

(1-кс/199/1465/19)

УХВАЛА

іменем України

07.06.2019 м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Подорець О.Б., за участю секретаря Столяренко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Коляди А.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утримані неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 30.11.2017 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування основного покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки;

-23.06.2018 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України,

якому 06.06.2019 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Борук В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Шутлів С.С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Коляди А.Ю. від 06.06.2019, погодженого з повноважним прокурором, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовується тим, що 04.06.2019, близько 03:00 години ОСОБА_1 , перебував біля будинку №22 по вул. Беляєва в м. Дніпро, де виявив транспортний засіб «ВАЗ 2101» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .

В цей час, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем «ВАЗ 2101» державний номерний знак НОМЕР_1 , який він визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 04.06.2019 близько 03:02 години, невстановленим в ході досудового розслідування способом відчинив ліві передні дверцята вищевказаного автомобіля та невстановленим в ході досудового розслідування способом завів двигун, чим привів його в дію.

Доводячи свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_1 поїхав у невідомому напрямку, тим самим повністю виконавши усі злочинні дії направлені на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, що належить потерпілому ОСОБА_2

Після цього, 05.06.2019 приблизно о 01:00 годині ОСОБА_1 , був виявленим співробітниками УПП в Дніпропетровській області, оскільки здійснив ДТП на вищевказаному автомобілі.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом.

05.06.2019 даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, правова кваліфікація ч.1 ст.289 КК України.

06.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, та наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив не застосовувати до нього тримання під вартою. Слідчому судді пояснив, що під час інкримінованого йому кримінального правопорушення перебував вдома з цивільною дружиною, яка є вагітною, та сестрою. Автомобіль ВАЗ-2101 він не уганяв, а придбав у знайомого на ім`я ОСОБА_3 « ОСОБА_4 » за 5000 грн., які взяв у борг у свого друга ОСОБА_5

Захисник Шутлів С.С. М.В. проти клопотання слідчого та прокурора заперечував, просив у його задоволенні відмовити, оскільки обґрунтованість підозри жодним доказом не підтверджена. Ризики, на які йде посилання у клопотанні про застосування запобіжного заходу, та на які посилався прокурор у судовому засіданні, не доведено, в тому числі і письмовими доказами. Савченко дійсно перебував під час затримання співробітниками патрульної поліції за кермом автомобіля ВАЗ-2101, проте це не підтверджує факт угону ним цього автомобіля. Просив звернути увагу на те, що 05.06.2019 ОСОБА_1 було затримано співпрацівниками патрульної поліції і о 04-00 годині ранку доставлено до АНД ВП, при цьому протокол затримання не складався і ОСОБА_1 було звільнено лише 06.06.2019 десь о 16-00 годині, що свідчить про незаконне утримання останнього в райвідділку поліції. Також просив врахувати, що перебуваючи на домашньому арешті під час розслідування та розгляду кримінального провадження №12018040630000714 ОСОБА_1 жодного разу не порушував умови запобіжного заходу, окрім випадку коли був затриманий співпрацівниками патрульної поліції 05.06.2019. Свідки, допитані в межах цього кримінального провадження є працівниками поліції, а тому ризик впливу на свідків прокурором не доведено, як і не доведено ризику впливу на потерпілого та інших свідків. У ОСОБА_1 є цивільна дружина, яка чекає дитину, постійне місце проживання, а отже наявні міцні соціальні зв`язки. Вважає, що у клопотанні не доведено ані обґрунтованість підозри, ані наявність ризиків передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а отже клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що СВ Амур-Нижньодніпровським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040630000920 від 05 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України.

Так, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019040630000920 від 05.06.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, зафіксовано, що до АНД ВП ДВП звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що невстановлена особа у період часу з 20:00 03.06.2019 до 20:40 04.06.2019 знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. З. Беляєва, 22, незаконно заволоділа транспортним засобом ВАЗ 2101 д.з. 49955 НОМЕР_2 , синього кольору (ЖЄО №17495).

06.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що на вказаному етапі досудового розслідування суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Вважаю, що клопотання та матеріали, надані слідчим доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, що підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2019, протоколом огляду місця події від 05.06.2019; протоколом огляду предмету від 05.06.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 05.06.2019.; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.06.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.06.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.06.2019; повідомленням про підозру від 06.06.2019, оглянутим диском.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5, параграф 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає передчасними доводи сторони захисту про не допустимість доказів, та вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер, обставини і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Клопотання та матеріали, надані слідчим, свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки перебуваючи на іспитовому терміні за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2017, скоїв нове кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працює, не має офіційно-підтверджених джерел доходу, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб, а отже не має міцних соціальних зв`язків, що також вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На підтвердження тверджень про проживання підозрюваного в цивільному шлюбі, вагітність цивільної дружини, доказів слідчому судді не надано, як і не надано доказів неможливості перебування підозрюваного в межах слідчого ізолятора.

Також, слідчий суддя при розгляді цього клопотання враховує, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді кримінальне провадження №12018040630000714, по якому ухвалою суду від 27 травня 2019 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні нового кримінального правопорушення під час заборони йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин до 25 липня 2019 року включно, відповідно до вищезазначеної ухвали суду.

Окрім цього, наявність судимості у особи з урахуванням правових позицій ЄСПЛ (п.34 рішення ЄСПЛ «Сельчук проти Турції», п.9 рішення ЄСПЛ «Мацнеттер проти Австрії») свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Посилання сторони захисту на незаконне утримання ОСОБА_1 в АНД ВП ГУНП в Дніпропетровській області з 04-00 години 05.06.2019 до 16-00 години 06.06.2019, тоді як патрульними поліції його було затримано о 01-00 годині 05.06.2019 не впливає на вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, тим більше, що такі дії, які на переконання сторони захисту, є неправомірними, будуть оскарженні, як пояснив захисник, відповідно до норм чинного законодавства.

Підсумовуючи наведене, вважаю, що до останнього не може бути застосовано інший менш суворий запобіжний захід згідно п.п. 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України, бо він не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків передбачених чинним законодавством та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень, у тому числі вирок суду, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового слідства.

Ризики передбачені п.п.3,4 ч.1 ст.177 КПК України свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, в сумі 38420 гривень.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Коляди А.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 04.08.2019 включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, у сумі 38420 (тридцять вісім чотириста двадцять) гривень.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 будуть покладені обов`язки:

-не відлучатися з міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відвідувати розважальні заклади.

У разі невиконання цих обов`язків, до ОСОБА_1 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала набирає чинності негайно.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Б.Подорець