Рішення № 82253328, 29.05.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7045/18

(2/199/1568/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2019 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання - Перетятько А.В.,

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку загального позовного провадження (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсерві-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та споживав послуги на протязі з 01.01.2013-01.09.2018, що надавались КП «Жилсервіс-5» ДМР, проте, станом на 01.09.2018 сума заборгованості за особовим рахунком відповідача складає 16 940,82 грн., що, на переконання позивача, свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в установлений законодавством строк.

Предмет позову становить вимога про з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги в сумі 19 821,49 грн., з яких 16 940,82 грн. – сума боргу; 2 880,87 грн. – 3 % річних.

Представник позивача не скористався правом брати участь в судових засіданнях, в окремо поданій заяві просив розглядати справу у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач не скористався правом брати участь в судових засіданнях, та в силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідив докази в межах заявлених суду вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст. 76 – 80 ЦПК України, позивач (КП «Жилсервіс-5» ДМР) є балансоутримувачем будинку №1 по вул. Береговій АДРЕСА_2 м. Дніпро (а.с. 8 - 10).

Місце проживання відповідача з 22.05.2002 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , кімн. АДРЕСА_4 24, що підтверджується довідкою № 2752 про склад родини, виданою 11.09.2018 директором КП «Жилсервіс-5» ДМР ОСОБА_2 та паспортистом КП «Жилсервіс-5» ДМР ОСОБА_3 , копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.5), а також інформацією, отриманою за запит суду (а.с.16).

На ім`я відповідача відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.6, 7).

Відповідач не виконує належним чином зобов`язання зі сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим станом на 10.09.2018 виникла заборгованість (за період з 01.01.2013 по 01.09.2018), яка становить 19 821,49 коп., з яких: 16940,82 грн. – сума боргу; 2880,87 грн. – 3 % річних.

Спірні правовідносини склалися із обов`язку сплачувати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2951цс15).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання недопустима.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6).

За ст. 13 ЦПК України (ч. 1) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На переконання суду позивач виконав обов`язок доказування, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 76 – 81 ЦПК України.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача щодо того, що в результаті дій відповідача порушені права позивача, які підлягають поновленню у спосіб, обраний позивачем (ст.ст. 11, 16 ЦК України).

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України: судові витрати відносяться на рахунок відповідачів, які винні на користь позивача відшкодувати сплачений позивачем судовий збір у рівних частках.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 23, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 263, 264, 265, 268, ст.ст. 273, 280 – 283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Жилсерві-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , кімн. НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 38199687, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 14) заборгованість зі сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території станом 10.09.2018 (за період з 01.01.2013 по 01.09.2018), яка становить 19 821,49 коп., з яких: 16940,82 грн. – сума боргу; 2880,87 грн. – 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , кімн. 22,23,24) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 38199687, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 14) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Дата складення повного судового рішення 07 червня 2019 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї