Ухвала суду № 82252212, 07.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1910/19

Провадження № 2-ві/522/31/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шкамерда К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Шенцевої О.П. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід головуючої судді Шенцевої О.П. , яка обґрунтована тим, що заява про забезпечення доказів по справі була розглянута формально, не було призначено судового засідання, сторони не були сповіщені про час та день розгляду заяви. Крім того, копію ухвали про відмову у задоволенні заяви її представник отримала тільки після того, як вдруге подала заяву про отримання копії ухвали. Також, суддя висловлювала свою думку стосовно необхідності доказів взагалі, надаючи їм заздалегідь свою суб`єктивну оцінку, та порушує права дитини на повноцінне матеріальне забезпечення для гармонійного розвитку.

Як вбачається з ухвали суду від 05.04.2019 року, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, до вирішення питання про відвід.

За результатами автоматичного розподілу заява про відвід передана судді Приморського районного суду міста Одеси Шкамерді К.С..

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо заявляються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Позивач ОСОБА_1 , як на підставу для відводу головуючого судді, посилається на те, що суддя Шенцева О.П. відмовила їй у забезпеченні доказів без проведення судового засідання, висловлювала свою думку стосовно необхідності доказів взагалі, надаючи їм заздалегідь свою суб`єктивну оцінку, та порушує права дитини на повноцінне матеріальне забезпечення для гармонійного розвитку. На думку заявника, вищевказане викликає сумніви щодо неупередженості судді при розгляді справи № 522/1910/19.

Оцінивши такі підстави для відводу, суд вважає їх безпідставними, оскільки не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо заінтересованості головуючого судді у розгляді даної справи та упередженості останньої. Також, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу в розумінні ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, недоведені, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи, а тому приходить до висновку про необґрунтованість заяви.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 у справі №522/1910/19 про відвід судді Шенцевої О.П. - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя К.С. Шкамерда