Ухвала суду № 82251250, 06.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13529/18

Провадження № 1-кс/520/6847/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні №12018160000000452 від 08.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання про проведення обшуку.

Як вбачається з клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений слідством період часу ОСОБА_5 , маючи умисел направлений на придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено - амфетаміну, при невстановлених обставинах, у невстановленої слідством особи придбав невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, який ОСОБА_5 став незаконно зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власник приміщення за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Нерубайське, «Салют», 4-та (1) лінія № 762 (9), відсутній.

Слідчий звертається з клопотанням про проведення обшуку, обґрунтовуючи клопотання необхідністю виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, знарядь кримінального правопорушення, які були отримані в результаті його вчинення.

В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та просила слідчого суддю його задовольнити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку слідчого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст.8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п.42; «Шалімов проти України», п.84; «Кузнецов проти України», п.134).

У рішенні «Michaud v. France», п.94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п.101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п.132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно доч.5ст.234КПК України,слідчий суддявідмовляє узадоволенні клопотанняпро обшук,якщо прокурор,слідчий недоведе наявністьдостатніх підставвважати,що буловчинено кримінальнеправопорушення; відшукуванніречі ідокументи маютьзначення длядосудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Дослідивши надані з клопотанням матеріали, вважаю, що слідчим не доведено, що відшукуванні речі знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі. Так, рапорти співробітника поліції не можуть бути належними доказами в обґрунтування клопотання слідчого, а саме доказом того, що зазначені в клопотання речі та речовини на теперішній час можуть знаходитись за адресою: АДРЕСА_1 . Будь-які інші докази в обґрунтування свого клопотання слідчим не надано.

На підставі вищевикладеного, з метою не допущення порушення гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами права власності особи, враховуючи, що клопотання слідчого є необґрунтованим та невмотивованим, приходжу до переконання, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 223, 233, 234, 369 ч.2, 370, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні №12018160000000452 від 08.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1