Постанова № 82250195, 17.05.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3978/18

Провадження №2-а/487/3/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2019 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання – Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови № 22 від 01.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення у виді 8500 гривень штрафу в дохід держави, за скоєння правопорушення передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 01.06.2018 року начальником управління державного архітектурно-бедівельного контролю ММР Першиним С.А. винесено постанову №22 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.96 КУпроАП. Згідно зазначеної постанови її було визнано винною у скоєнні правопорушення по слідуючим фактичним обставинам, а саме: «Реконструкція нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 . Власником експлуатується об`єкт без введення його в експлуатацію, не подання замовником в орган державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення по початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта – щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками, відсутність належно затвердженої проектної документації, що є порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Посилаючись на протиправність та безпідставність зазначеної постанови, просила про задоволення позовних вимог.

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 26.06.2018 року провадження по справі було відкрито.

Розпорядженням керівника апарату Заводського районного суду м.Миколаєва №76 від 21.01.2019 року призначено повторний автоматичний розподіл справи в зв`язку із закінченням у судді Нікітіна Д.Г. п`ятирічного строку повноважень. Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по справі призначено Щербину С.В.

Ухвалою судді Щербини С.В. від 23.01.2019 року справу було прийнято до провадження і призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Відзиву на позов не надано. Відповідно до ст. 205 КАС України справу було розглянуто за відсутності представника відповідача за наявних у справі доказів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На підставі наказу УДАБК Миколаївської міської ради від 03.05.2018 № 118 та направлення на проведення позапланового заходу № 68 від 04.05.2018, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки встановлено не подання замовником в орган державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), відсутність належно затвердженої проектної документації та експлуатація об`єкта не прийнятого в експлуатацію.

Порушення, що були виявлені під час проведення перевірки відображені в акті перевірки №53/2018 від 17.05.2018. Останній було отримано уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 17.05.2018 року, про що свідчить його підпис.

Окрім того, відповідно до порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відносно позивача 17.05.2018 було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено вчинення позивачем порушення частини 1 статті 31, частини 1 статті 34, частини 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

До того ж позивачу надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №37 від 17.05.2018.

Вищезазначений припис рішенням Миколаївського окружного Адміністративного суду від 12.12.2018 року був скасований.

01.06.2018 року заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю ММР Першиним С.А. відносно ОСОБА_1 винесено постанову №22 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та оскаржила її до суду.

Частиною 9 ст. 96 КУпАП передбачено накладення штрафу за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом, а пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до вимог п.п. 4, п.11. Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки зокрема мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Ззгідно вимог п.12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно- будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У відповідності до частини 1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання будівельних робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих будівельних робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом будівництва (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з положеннями абз. 2 п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Положенням ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» надане визначення кожного з перелічених видів будівельних робіт.

Так, відповідно до зазначених положень ДБН будівництво включає у себе нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюються з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціонального призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що будівельні роботи не виконуються. Але, станом на 04.05.2018 року виконані роботи по заміні існуючих сходів та сходового майданчика на металеві з розширенням та скління майданчика металопластиковими профілями - без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи на об`єкті із незначним класом наслідків (СС1), а також улаштування під сходовим майданчиком, без відведення земельної ділянки, огородженої металопластиковим профілем вітрини, що дає підстави вважати дану прибудову самочинним будівництвом, яка експлуатується без введення її до експлуатації. При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: улаштування нових і розширення нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.

Також зазначено, що виконані роботи по улаштуванню додаткових зовнішніх металевих сходів до приміщень другого поверху з улаштуванням дверного отвору в огороджувальних конструкціях будівлі без дозвільних документів на виконання робіт. За відсутності належно затвердженої пректної документації, яка розроблена з урахувнням діючого містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Суд вважає за необхідне зазначити, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону № 3038 встановлено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, що затверджений постановою від 7 червня 2017 р. № 406 Кабінетом Міністрів України (надалі - Постанова № 406).

Постановою № 406 наведено будівельні роботи, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, а саме:

- п.1. Роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

- п.4. Заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків.

- п.5. Приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів.

- п.6. Зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

- п.7. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

- п.9. Відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

- п. 11. Улаштування засобів безперешкодного доступу дооб`єктів житлово-комунального та громадського призначення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

- п.13. Відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків 'надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Тобто, суд приходить до висновку, що реконструкція на об`єкті: реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена без зміни зовнішніх розмірів фундаменту, та проведені будівельні роботи підпадають під перелік робіт які наведені у Постанові №406.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Частиною 1 ст. 246 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96- 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188- 42).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Аналогічні положення фактично містить п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю за тим виключенням, що факт правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатом проведених перевірок, що підтверджується крім протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності також актом перевірки і приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Виходячиіз норм викладених в п.1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправністьрішень,дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльностіпокладається на відповідача.

Представником відповідача відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 суду подано не було.

Відповідно до ст.159 ч.4 КАС України не подання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ст.286 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи належить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу ; змінити захід стягнення.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №22 від 01.06.2018 року про притягнення її до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення – скасуванню.

Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 293 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (м.Миколаїв вул.. Адміральська 20) про скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №22 від 01.06.2018року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 8500 грн. за ч.9 ст.96 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704, 80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В. Щербина