Рішення № 82249667, 15.05.2019, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/938/18

Провадження №:2/138/78/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Цибульського О.Є.,

з участю: секретаря Політанської Т.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 17.02.2010 відповідачу, відповідно до укладеного договору № б/н, було надано кредит у розмірі 3900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При цьому зміна кредитного ліміту встановлюється за рішенням банку, і банк має право в будь-який момент змінити (збільшити, зменшити) кредитний ліміт, на що клієнт дав згоду при приєднанні до Умов та Прави надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання батьківських послуг. Згідно умов даного договору відповідач зобов`язувався сплачувати банку заборгованість за кредитом, відсотки за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Відповідач порушив умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 76707,25 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що банком невірно обраховано розрахунок заборгованості за кредитним договором, оскільки термін дії договору закінчився, в зв`язку з тим, що кінцевий строк дії кредитної картки, яку він отримав у 2010 році був останнього дня 12 місяця 2014 року. Враховуючи підстави зазначені ним у відзиві просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, де зазначено підстави подання даного позову до суду, та вказано, що здійснений відповідачем розрахунок заборгованості є неналежним, і при поданні позову до суду ними не було пропущено строк позовної давності, оскільки згідно умов договору за відповідачем відкрито картковий рахунок, який згідно Умов та Правил відкритий на невизначений строк, і згідно з ними строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. А тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Войткова-Головенко Ю.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо за законом ця форма для даного виду договору не вимагається.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті відповідача, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та Правила надання банківських послуг».

Тобто, Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам, які, таким чином, отримують доступ до всіх послуг банку.

Відповідно до п. 3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.9-14), клієнт під час підписання надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і надає банку право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

У відповідності до п. 6.5 Умов та правил банківських послуг відповідач зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.5.5. розділу другого Умов та Правил надання банківських послуг за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі встановленими Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Зі змісту п.5.5.1. розділу другого Умов вбачається, що за несвоєчасне виконання боргових зобов`язань клієнт сплачує відсотки по підвищенній відсотковій ставці або додаткову комісію, розміри яких передбачені Тарифами

Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Які разом з «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ОСОБА_2 та банком Договір про надання батьківських послуг Тобто, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8,9-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно розрахунку суми боргу, заборгованість позичальника по кредитному договору, станом на 28.02.2018, становить 76707,25 грн., з яких: 1574,97 грн. - заборгованість за кредитом; 69503,36 грн. - заборгованість по відсоткам; 1500 грн. - заборгованість за пенею та комісією: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3628,92 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5-7).

Відповідно до п. 8.6. першого розділу Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по любому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Проте, вимога позову в частині стягнення штрафу (фіксована частина та процентна складова) не може бути задоволена, оскільки цивільно-правова відповідальність - це покладення на порушника невигідних правових наслідків, що ґрунтуються на умовах договору або на законі, та, які полягають у позбавленні його певних прав або у заміні невиконання обов`язку новим, або у покладенні на цю особу нового додаткового обов`язку. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором - свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже, чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідальність боржників, яка запроваджена двома різними умовами договору, але водночас надає підстави для її застосування за одне й те саме правопорушення, що полягає у сплаті неустойки (окремо й штрафу, й пені) у випадку прострочення зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та штрафних санкцій у строки, визначені цим договором.

Крім того, зі змісту ст.549 ЦК України випливає, що поняття штрафу визначене у цій статті та порядок його обрахунку, є обов`язковими для всіх учасників цивільних правовідносин і не може бути змінений та викладений на власний розсуд, оскільки в такому разі втрачається його суть, тобто він перестає бути видом забезпечення виконання зобов`язання - неустойкою в розумінні закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в розмірі 72578,33 грн. (76707,25 - 4128,92 (штрафи) = 72578,33).

Крім того, клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності суд не враховує, оскільки відповідно до правових висновків ВСУ, викладених у постановах від 19.03.2014 року по справі №6-14цс14 та від 30.09.2015 року по справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12, - якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України, починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони у випадку додержання письмової форми договору, можуть за своєю домовленості збільшити строк позовної давності, однак не можуть скорочувати законодавчо встановлені строки.

Частиною 2 ст. 259 ЦК України передбачено, що договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Згідно із ч.1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Крім того, як зазначено у відповіді на відзив, та підтверджується доданими до нього доказами платіжна картка ОСОБА_2 неодноразово пере випускалася, зі строком дії останньої пере випущеної картки до останнього дня 09.2015 року. Крім того, 06.01.2012 відповідач пройшов повторну ідентифікацію та підписав нову анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких картковий рахунок відкритий на невизначений строк, і строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років (а.с.60-74,75-142,143-187).

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання позову пропорційно до задоволених вимог, що становить 1667,16 грн. (розрахунок 1762 х 72578,33 : 76707,25 = 1667,16).

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 3, 525, 526, 530, 549, ч. 1 ст.626, ч. 1 ст.629, ч. 1 ст.1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141,259,263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; р/р НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.02.2010, в розмірі 72578 (сімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) гривень 33 копійки, з яких: 1574,97 грн. - заборгованість за кредитом; 69503,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1500 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; р/р НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) гривень 16 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 20.05.2019.

Суддя: