Ухвала суду № 82249193, 05.06.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 червня 2019 року

м. Черкаси справа № 925/41/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Олексенко Т.В., за участю прокурора – Синецької О.Ю. за посвідченням, представників: позивача – не з`явився, відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коробівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Звіроплемгосп “Еліта” про стягнення 17548,32 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коробівської сільської ради, звернувся із позовом до Господарського суду Черкаської області, в якому просив суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Звіроплемгосп “Еліта” орендну плату в сумі 13 812,41 грн., 559,56 грн. пені, 675,84 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості та 2 500,51 грн. втрат внаслідок інфляції, а всього 17548,32 гривні;

- розірвати договір оренди землі від 19.11.2009 площею 7,9176 га, за угіддями рілля, укладений між Коробівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Звіроплемгосп “Еліта”, зареєстрований у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.02.2010 за №041078400002.

У позові прокурор також просив господарський суд стягнути з відповідача на користь прокуратури Черкаської області сплачений нею, при поданні позову, судовий збір.

В обґрунтування позову прокурор вказав на те, що 19.11.2009 між Коробівською сільською радою (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Звіроплемгосп «Еліта» (Орендарем) був укладений договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець на підставі ч. З ст. 33 Закону України «Про оренду землі», договору оренди земельних ділянок, зареєстрованого 19.11.2004 за № 24, рішення Коробівської сільської ради № 31-11/У/У від 08.10.2009 поновлює договір оренди, а орендар приймає в оренду земельні ділянки із земель державної власності (запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Коробівської сільської ради, Золотоніського району Черкаської області (далі - Договір). Відповідно п. 4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 50 808 грн.

Прокурор посилався на те, що за умовами п. 8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 1 524, 24 грн.

Згідно Додаткової угоди 23.02.2011 до Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 2 102,04 грн. в рік. Грошова оцінка земельних ділянок згідно довідки міськрайонного управління Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі від 10.02.2010 становить 46 712 грн. (площею 6, 9683 га-43 571 грн., площею 0,9493 - 2 489 грн.)

П.9 Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженням КМУ формами, що заповняються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 7 Договір укладено з 19.11.2009 терміном на 15 років ( з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір оренди зареєстрований у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.02.2010 за №041078400002.

Прокурор вказує, що ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» систематично (два і більше разів) не сплачувало орендну плату за землю, у зв`язку з чим за період з 2015 по 2018 рік виникла заборгованість з орендної плати.

Прокурор зазначив, що Золотоніською місцевою прокуратурою 25.05.2016 подано в інтересах Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області позовну заяву про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та земельного податку в сумі 13 277,86 грн. Вказані в позові зобов`язання виникли з 2014 року.

Прокурор зауважив, що згідно розрахунку Золотоніської ОДШ від 20.04.2016 заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки площею 7,9176 га від 19.11.2009, зареєстрований 17.02.2010 та договором оренди земельної ділянки площею 11, 5594 га від 19.11.2009, зареєстрований 17.02.2010, нарахована у зв`язку з несплатою за листопада-грудень 2014 року у розмірі 10 495,66 грн., заборгованість з земельного податку визначена в розмірі 2 782,20 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі № 823/586/16 вказаний позов задоволено в повному обсязі.

Прокурор повідомив, що згідно інформації Коробівської сільської ради встановлено, що 07.12.2018 та 11.12.2018 ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» сплачено орендної плати за землю 14 тис. грн., із призначенням платежу орендна плата за травень 2016-2018 роки.

Прокурор вказує, що згідно інформації Головного управління ДФС у Черкаській області та Золотоніської ОДПІ за даними інтегрованої картки платника інформаційної системи «Податковий блок», ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» у 2015-2018 роках не декларувало та не сплачувало орендну плату за землю. ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» продовжує не сплачувати орендної плати за вказану земельну ділянку починаючи з 2015 року по даний час.

Прокурор також зазначив, що згідно з розрахунком Золотоніської місцевої прокуратури, який здійснений з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, визначеної договором та коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить: 2015 рік - 58 343,28 грн., за 2016 рік становить 83 605,93 грн., за 2017 рік становить 88 622, 28 грн., за 2018 рік становить 88 622,28 грн.

Прокурор вважає, що ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» повинно було перераховувати на користь позивача у 2015 році - 218, 78 грн. щомісячно, у 2016 році - 313,52 грн. щомісячно, у 2017 році - 332,33 грн. щомісячно, у 2018 році - 332,33 грн. щомісячно. А оскільки товариством систематично порушуються умови Договору оренди землі в частині своєчасної сплати орендної плати за землю, то, на думку прокурора, Договір оренди землі від 19.11.2009 підлягає до розірвання в судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» форми № 119 та оголошенням про виклик представника відповідача у судове засідання, розміщене на веб-сторінці “Судова влада України”.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, господарський суд дійшов до висновку, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

19.11.2009 між Коробівською сільською радою (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Звіроплемгосп «Еліта» (Орендарем) був укладений договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», договору оренди земельних ділянок, зареєстрованого 19.11.2004 за № 24, рішення Коробівської сільської ради № 31-11/У/У від 08.10.2009 поновлює договір оренди, а орендар приймає в оренду земельні ділянки із земель державної власності (запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Коробівської сільської ради, Золотоніського району Черкаської області (далі - Договір).

Додатковою угодою 23.02.2011 до Договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 2 102,04 грн. в рік. Грошова оцінка земельних ділянок згідно довідки міськрайонного управління Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі від 10.02.2010 становить 46 712 грн. (площею 6, 9683 га-43 571 грн., площею 0,9493 - 2 489 грн.).

Згідно розрахунку Золотоніської ОДШ від 20.04.2016 заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки площею 7,9176 га від 19.11.2009, зареєстрований 17.02.2010 та договором оренди земельної ділянки площею 11, 5594 га від 19.11.2009, зареєстрований 17.02.2010, нарахована у зв`язку з несплатою за листопада-грудень 2014 року у розмірі 10 495,66 грн., заборгованість з земельного податку визначена в розмірі 2 782,20 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі № 823/586/16 вказаний позов задоволено в повному обсязі.

За відомостями Коробівської сільської ради 07.12.2018 та 11.12.2018 ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» було сплачено орендну плату за землю 14 тис. грн., із призначенням платежу орендна плата за травень 2016-2018 роки.

Відповідно інформації Головного управління ДФС у Черкаській області та Золотоніської ОДПІ за даними інтегрованої картки платника інформаційної системи «Податковий блок», ТОВ «Звіроплемгосп «Еліта» у 2015-2018 роках не декларувало та не сплачувало орендну плату за землю.

За приписами статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У даній справі прокурор порушення інтересів держави обґрунтував тим, що сільською радою тривалий час не ініціювалося питання щодо розірвання договору оренди та стягнення орендної плати. Тобто, внаслідок несплати відповідачем орендної плати порушуються економічні інтереси держави в частині ненадходження коштів до бюджету сільської ради.

Крім того, прокурор вважає, що інтереси держави полягають в необхідності розірвання договору оренди у зв`язку з істотними порушеннями умов договору, оскільки своїми діями орендар систематично не сплачує орендодавцеві орендної плати за землю, що не відповідає Договору оренди, порушує істотні умови договору та основні принципи використання землі, передбачені ст.ст. 205, 206 Земельного кодексу України.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Коробівську сільську раду.

Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави, невжиттям ними цивільно-правових заходів щодо оскарження договору.

Стосовно правильності визначення прокурором Коробівську сільську раду органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд зазначає наступне.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена система місцевого самоврядування держави, зокрема сутність сільської ради. Сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє сільську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством України.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, орган місцевого самоврядування має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірної земельної ділянки.

Суд вважає, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17 та від 31.10.2018 у справі №910/6814/17.

Згідно зі ст. 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Відтак, саме лише посилання прокурора на нездійснення Коробівською сільською радою належним чином захисту інтересів держави, невжиття ними цивільно-правових заходів щодо оскарження спірного договору, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.

З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

На підставі викладеного, керуючись ст. 226, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коробівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Звіроплемгосп “Еліта” про стягнення 17548,32 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки залишити без розгляду.

Ця ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 07.06.2019

Суддя К.І. Довгань