Ухвала суду № 82249134, 07.06.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"07" червня 2019 р. м ХарківСправа № 922/1745/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (610200, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Куксіна Станіслава Юрійовича ( АДРЕСА_1 Харків, пр- АДРЕСА_2 5) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить:

1.Визнати незаконним та Скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксі на Станіслава Юрійовича від 28.02.2017, індексний номер рішення 34062725 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, об`єкт незавершеного будівництва (торговельно-експозиційний центр з офісними приміщеннями літ. «Х») готовність 54%, площею забудови 1767,9 кв.м., м. Харків, АДРЕСА_3 Гагаріна,24-Д під реєстраційним номером 1184371763101;

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2018 укладений між ПФ «СВІТ» (код ЄДРПОУ 30290144) та ТОВ «ЛАГУНА 2018» (код ЄДРПОУ 42065809) та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кішкіною О.О. зареєстрованого в реєстрі за № 2192.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до ст.23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень (ч.4).

З наведених норм господарського процесуального законодавства, а також приписів Закону України “Про прокуратуру” випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі – тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.

При цьому відповідно до Закону України "Про прокуратуру" підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.

В свою чергу інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва.

Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження (у даному разі невжиття з боку Харківської міської ради) заходів, направлених на захист інтересів держави), не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.

Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Суд також звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не прокурор.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 р. по справі № 924/1237/17.

Зокрема, як встановлено судом, прокурор в позовній заяві визначив Харківську міську раду як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте документального підтвердження того, що вказана особа неналежним чином здійснює свої повноваження суду не надано, а лише вказано прокурором про це у тексті позовної заяви.

Поряд із цим судом встановлено, що листом №04-23-3539-19 від 04.06.2019 прокурором повідомлено Харківську міську раду про намір пред`явлення позову про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, а також визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Однак доказів невжиття Харківською міською радою заходів щодо захисту інтересів держави матеріали позовної заяви не містять та у зазначеному листі прокурором не вказано.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини та з урахуванням положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, суд дійшов висновку, що прокурор не надав належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Харківської міської ради.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 14-643цс18, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства приватного (майнового) права у відносинах з іншими особами, нотаріус має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а сама така справа - розглядатися залежно від суб`єктного складу її учасників за правилами ЦПК України чи ГПК України.

В даному випадку, прокурором визначено відповідачем - Приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Куксіна Станіслава Юрійовича, проте не наведено підстав подання позову до господарського суду з урахуванням юрисдикції господарських судів та суб`єктного критерію.

Окрім того, в порушення п. 8 ч. 3 ГПК України прокурором не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В додатках до позовної заяви прокурором додано ксерокопії договору від 26.05.2018 та технічного паспорту, які є неналежної якості.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 та ст.164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати прокурору строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (вх. № 1745/19) - залишити без руху.

2. Визначити прокурору наступний спосіб усунення недоліків:

- подання до суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Харківської міської ради. Надати суду докази надіслання копій вказаних доказів відповідачу;

- зазначення підстав подання позову до господарського суду з урахуванням юрисдикції господарських судів та суб`єктного критерію;

- подання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- подання додатків до позовної заяви (зокрема, договору від 26.05.2018 та технічного паспорту) належної якості та засвідчених належним чином.

3. Встановити прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

4. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 07.06.2019.

Суддя В.В. Сусловасправа № 922/1745/19