Ухвала суду № 82249026, 07.06.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

07 червня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/303/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву б/н від 03.06.2019 (вх №440 від 06.06.2019) Фізичної особи - підприємця Мисліцької Галини Іллівни

про відвід судді Шумського І.П.

у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Мисліцької Галини Іллівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Теребовлянської міської ради (вул Шевченка, 8, м Теребовля, Тернопільська область, 48101)

про визнання незаконним (недійсним) рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Мисліцька Галина Іллівна звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Теребовлянської міської ради про визнання незаконним (недійсним) рішення 53 сесії 7 скликання Теребовлянської міської ради від 11.01.2019 №5087 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення сесії Теребовлянської міської ради №1550 від 25.09.2013 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м Тербовля вул Шевченка, 5а в оренду ФОП Мисліцькій Г.І.»

Ухвалою суду від 20.05.2019 (суддя Шумський І.П.) відкрито провадження у справі №921/303/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у даній справі призначено на 14.06.2019.

До відкриття підготовчого засідання у справі, 06.06.2019 через канцелярію суду (за вх №440) від позивача надійшла заява б/н від 03.06.2019 про відвід судді Шумського І.П.

Частиною 3 статті 38 ГПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала від 20.05.2019 про відкриття провадження у справі №921/303/19 вручена позивачу 24.05.2019, підтвердженням чого являється наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення від 20.05.2019 зі штрихкодовим ідентифікатором 4602508311731.

Заява про відвід подана з посиланням на ст 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст 35 ГПК України та мотивована тим, що у провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/43/15-г/6 за позовом ФОП Мисліцької Г.І. про визнання недійсним рішення Теребовлянської міської ради №1550 від 25.09.2013 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м Теребовля , вул Шевченка, 5а , в оренду ФОП Мисліцькій Г.І. » в частині визначення площі земельної ділянки необхідної для обслуговування власної нежитлової будівлі позивача.

Рішенням судді Шумського І.П. від 04.02.2016 в задоволенні позовних вимог ФОП Мисліцькій Г.І . відмовлено і, всупереч наявним у матеріалах справи доказам, зроблено висновок про ненадання позивачем документів, які б підтверджували технічне обґрунтування необхідності надання позивачу земельної ділянки для обслуговування власної нежитлової будівлі по вул Шевченка, 5а, м Теребовля площею 0,0051 га.

Рішення судді Шумського І.П. у справі №921/43/15-г/6, як незаконне та необґрунтоване, скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2016, в якій, виходячи з норм матеріального права та наявних у справі доказів, встановлено, що у ФОП Мисліцької Г.І. виникло право на одержання в користування земельної ділянки площею 0,0051 га для обслуговування нежитлової будівлі кладової та оформлення відповідних документів згідно з приписами чинного законодавства України.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 не оскаржувалась в касаційному порядку та є чинною на даний час.

Всупереч встановленим судом апеляційної інстанції обставинам у справі №921/43/15-г/6, суддя Шумський І.П. незаконно рішенням від 30.07.2018 закрив провадження у справі №921/158/18 за позовом ФОП Мисліцької Г.І. до Теребовлянської міської ради про визнання незаконними дій по не затвердженню Проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,0051 га в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (кладової) виготовленого на підставі рішення №1550 від 25.09.2013 та необґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання укладеним договору оренди землі.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 рішення судді Шумського І.П. від 30.07.2018 скасовано.

Прийняті суддею Шумським І.П. процесуальні документи у справах №921/43/15-г/6 та №921/158/18, які скасовані судами вищих інстанцій, свідчать про необ`єктивність та упередженість судді при розгляді позову між ФОП Мисліцькою Г.І. та Теребовлянською міською радою по виконанню рішення №1550 від 25.09.2013, яке є предметом спору у справі №921/303/19.

На думку заявника, суддя Шумський І.П. протягом тривалого часу незаконно відмовляє у захисті права позивача на одержання та оформлення користування земельною ділянкою площею 0,0051 га на якій знаходиться будівля останнього.

Розглянувши дану заяву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Згідно з вимогами ч 1 ст 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з ч ч 1, 2, 3 ст 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до ст 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч 4 ст 11 ГПК України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В п п 49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України"" заява № 33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп 27, 28 та п 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п 42 ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom від 10 червня 1996 року, п 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п 43).

За змістом п 52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України"" заява № 33949/02, стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п 58).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п п 1.2.1, п 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18).

Разом з тим, як зазначалось вище, підставою для відводу заявник вважає сформовану позицію та думку судді Шумського І.П. у справі №921/43/15-г/6, якою ним зроблено висновок про ненадання позивачем документів, які б підтверджували технічне обґрунтування необхідності надання позивачу земельної ділянки для обслуговування власної нежитлової будівлі по вул Шевченка , 5а , м Теребовля площею 0,0051 га, а також сформовану його позицію та думку у справі №921/158/18, внаслідок чого було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову про визнання укладеним договору оренди землі щодо цієї земельної ділянки.

Частиною 4 статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У поданому відводі не наведено обставин особистої упередженості та об`єктивно обґрунтованих підстав, з якими ст ст 35, 38, 39 ГПК України пов`язує неможливість участі судді Шумського І.П. у вирішенні іншої справи №921/303/19. А також не доведено їх наявності.

У разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи (ч 8 ст 39 ГПК України).

Згідно з п 5 ч 1 ст 228 Господарського процесуального кодексу України суд вправі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого судді Шумському І.П. відводу, а відтак, провадження у справі 921/303/19 підлягає зупиненню, а справа - передачі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст 32 ГПК України.

Заява ФОП Мисліцької Г.І. про відвід судді Шумському І.П. надійшла 06.06.2019.

Відповідно до ч 7 ст 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст ст 35, 38, 39, 228, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим відвід судді Шумському І.П. у справі №921/303/19, викладений Фізичною особою - підприємцем Мисліцькою Галиною Іллівною у заяві б/н від 03.06.2019 (вх №440 від 06.06.2019).

2. Зупинити провадження у справі №921/303/19 до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Шумського І.П., складом суду, який визначається у порядку ст 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі.

4. Ухвала, в порядку ч 2 ст 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 07.06.2019, а в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https: //te.court.gov.ua/ sud5022.

Суддя І.П. Шумський