Рішення № 82248264, 07.06.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/317/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши справу без повідомлення (виклику) сторін

за позовом: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, буд.6,м. Київ,01001

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Струмок" вул. Княгині Ольги, буд.3,м. Надвірна,Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78405

про стягнення заборгованості в сумі 1 332 грн 29 к.

встановив: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" про стягнення боргу в сумі 1332 грн 29 к., з них: 805 грн 38 к. - пеня, 117 грн 57 к. - 3% річних; 409 грн 34 к. - інфляційних нарахувань.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

08.04.2019 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив оплату отриманого від позивача природного газу за договором постачання природного газу № 5245/1617-БО-15 від 27.10.2016 із порушенням строків, визначених в укладеному між сторонами договорі, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 1805 грн 38 к. - пені, 117 грн 57 к. - 3% річних; 409 грн 34 к. - інфляційних нарахувань.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 08.04.2019; інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивач суду не надав.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.04.2019 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 12.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№7192 від 15.04.2019.

Станом на 06.06.2019 відповідач відзиву на позов, заяви про застосування позовної давності або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини встановлені судом.

27.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" (надалі- постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Струмок" (споживач) уклали договір постачання природного газу № № 5245/1617-БО-15 (далі - договір). Зазначений вище договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб, сторони погодили всі умови договору та досягли згоди щодо виконання умов останнього.

Строк дії договору встановлений в розділі 12 Договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 -2017 роках природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

В розділі 3 договору визначений порядок та умови передачі газу.

В пункті 3.4. договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Позивач свої договірні зобов`язання виконав належним чином - на виконання умов договору постачальник протягом 2016 -2017 років поставив споживачу природний газ на загальну суму 38564 грн 39 к.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені в розділі 6 договору.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

Відповідач розраховувався за переданий природний газ несвоєчасно, чим порушив п. 6.1. договору.

Факт прострочки виконання грошового зобов`язання за договором підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

В пункті 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв`язку з тим, що відповідач прострочив зобов`язання з оплати за природний газ, позивач нарахував пеню в сумі 805 грн 38 к. грн., згідно з п. 8.2. договору, а також керуючись ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 117 грн 57 к. та інфляційні втрати в сумі 409 грн 34 к. та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до наведеного договір постачання природного газу № 5245/1617-БО-15 від 27.10.2016 є договором поставки.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений природний газ, відповідно до якого остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу. Відповідач здійснював часткову його оплату, при цьому з порушенням визначених у договорі строків.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Висновок суду.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов`язання за договором постачання природного газу №5245/1617-БО -15 підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат та дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача 805 грн 38 к. пені та 117 грн 57 к. 3% річних за період з 26.01.2017 - 04.10.2017 та 409 грн 34 к. інфляційних нарахувань за період квітень - вересень 2017 року обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" про стягнення боргу в сумі 1332 грн 29 к., з них: 805 грн 38 к. - пеня, 117 грн 57 к. - 3% річних; 409 грн 34 к. - інфляційних нарахувань задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" , вул.К.Ольги,3 м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78405, код 22172121) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького,6 м.Київ, 01001, код 20077720) 805(вісімсот п"ять гривень) 38 к. - пені, 117(сто сімнадцять гривень) 57 к. - 3% річних, 409 (чотириста дев"ять гривень) 34 к. - інфляційних нарахувань, а також 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну гривню) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.06.2019

Суддя Т. В. Максимів