Рішення № 82248114, 05.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1043/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення 191 300,06 грн.

Представники:

від позивача: Верба В.В., дов. №18-161 від 20.12.2018

від відповідача: Чапала Ю.О., дов. №66-322/ЮЗ/Д від 10.12.2018

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Южкокс" про стягнення неустойки у розмірі 191 300,06 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем об`ємів поставки товару у грудні 2018 по Специфікації № 10 відповідно до умов договору поставки від 01.03.2018 № 03-11/18.

Ухвалою господарського суду від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.04.2019.

22.04.2019 від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому зазначає, що позивачем при розрахунку суми неустойки не враховане відхилення обсягу товару, що поставляється +/- 5% від обсягів, обумовлених специфікацією (толеранс), яке сторони узгодили у п. 2.6 спірного договору, у зв`язку із чим обсяг нестачі товару позивачем визначений невірно. За розрахунком відповідача, обсяг товару з урахуванням толерансу 5% за спірною специфікацією № 5 складає 1197 тон, відповідно обсяг нестачі становить 396,54 сухих тон. Також відповідач вважає, що формула, застосована позивачем для розрахунку неустойки, також є невірною, оскільки з урахуванням положень п. 8.4. Договору та п. 3 Специфікації № 10, розмір неустойки має бути визначений як похідне від обсягу нестачі, помноженого на вартість однієї тони товару в доларах США, помножених на неустойку та разом помножених на курс НБУ на дату оплати, який позивачем не визначено і не обґрунтовано.

Окрім того, посилаючись на приписи ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, відповідач заявив про зменшення розміру неустойки до 30 000,00 грн. В обґрунтування даної заяви зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності в нього будь-яких збитків, спричинених несвоєчасною поставкою товару. При цьому, обов`язок з допоставки товару виконується відповідачем добровільно, без жодних претензій та вимог з боку позивача.

Ухвалою суду від 25.04.2019 відкладено розгляд справи в порядку спрощеного провадження до 21.05.2019р.

11.05.2019 позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідач систематично порушує умови договору, чим завдає шкоди підприємству позивача, який в свою чергу вимушений вносити зімни у плани виробництва феросплавної продукції та зменшувати обсяги виробництва, що не може не впливати на відносини АТ “ЗФЗ” та контрагентів по збуту феросплавів власного виробництва підприємства позивача. Крім того, зауважує, що толеранс, передбачений п. 2.6 договору, має як від`ємне, так і позитивне значення, тому не береться до уваги позивачем при розрахунку неустойки. Заперечує проти клопотання відповідача про зменшення неустойки, посилаючись на те, що викладені відповідачем у відзиві на позов обставини не спростовують факт наявності його вини у недопоставці продукції та не звільняють його від належного виконання умов спірного договору щодо поставки узгодженої кількості товару в узгоджені сторонами строки. Крім того, зауважує, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного фінансового становища підприємства відповідача та наявності виключного випадку для зменшення неустойки.

15.05.201 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він звертає увагу на те, що позивач не надав своїх пояснень у відповіді на відзив щодо застосування еквіваленту долару США у визначенні вартості продукції при обчисленні розміру штрафних санкцій, тому наведений у позові розрахунок неустойки суперечить умовам погодженого сторонами договору. Крім того, відповідач зазначає, що продукція яка поставляється на адресу відповідача, під час транспортування розкрадається у великих розмірах, що зокрема підтверджується відкриттям кримінального провадження за ч.2 ст.189, ч.5 ст.185 КК України, а також внесенням матеріалів кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000925 та листом ГУНП в Дніпропетровській області щодо сумісного проведення слідчих дій стосовно огляду вилученої вугільної продукції.

21.05.2019р. в засіданні оголошено перерву до 04.06.19р.

04.06.2019р. в порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 між Приватним акціонерним товариством "Євраз Южкокс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Южкокс" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів”, правнаступником якого є Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (покупець) укладено договір поставки № 03-11/18 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію, коксохімічного виробництва (надалі - товар) у відповідності до сортаменту, якості, строків, в обсязі, за цінами та на умовах, передбачених в Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору. Витрати з перевезення (з.д. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на рахунок постачальника, якщо інше не передбачене специфікаціями (п. 1.1 Договору).

За змістом п.2.1 Договору постачальник зобов`язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до цього договору на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (згідно правил ІНКОТЕРМС-2010), якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до даного Договору.

За умовами п. п. 2.4, 2.5 Договору постачальник постачає товар на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у відповідності до “Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “ІНКОТЕРМС-2010” в редакції 2010р.”, якщо інше не обумовлено у Специфікаціях до цього Договору. Погодженим обсягом товару вважається обсяг поставки, вказаний у діючій специфікації до цього договору, з моменту підписання вказаної специфікації.

Допускається щомісячна поставка товару з відхиленням по кількості +/- 5% від обсягів, погоджених у специфікаціях (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору ціна товару за одиницю та по позиціям вказується у специфікаціях до цього договору. Загальна сума договору складає суму у національній валюті України, яка визначається сумою поставленого товару за всіма специфікаціями до цього договору.

Згідно із п. 3.6 Договору покупець здійснює оплату товару, що поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних дня з дати прибуття товару на станцію покупця, але не раніше п`яти банківських дня з дати отримання оригіналів первинних документів, зазначених у п.2.1.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у разі порушення строків поставки чи порушення об`єму поставки, який обумовлений в узгодженій сторонами специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленого у строк об`єму Товару, обумовленого в Специфікації.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 28.02.2019, і відповідно, за грошовими розрахунками, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п.9.5 Договору).

03.12.2018 сторонами підписано Специфікацію № 10 до Договору (надалі - Специфікація), відповідно до якої постачальник передає, а покупець приймає та сплачує кокосовий горішок 10-25 мм, марки ОК 1, ОК 2, ОК 3 загальною кількістю 1 260,00 сухих тон (+/- 5%). Ціна за тонну сухої ваги - 8 325,72 грн.

Відповідно до п. 3 Специфікації базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 295,00 доларів США/тонну ваги без урахування ПДВ у національній валюті України за курсом НБУ, що діє на дату оплати.

Ціна, зазначена в специфікації, розрахована за курсом НБУ долара США станом на 03.12.2018 – 28,222764 грн і становить 8 325,72 грн без урахування ПДВ.

Первинні документи (рахунки), оформляються за датою відвантаження, зазначеної залізниці накладної, за ціною за 1 т Товару в безводному вазі без урахування ПДВ, з перекладом базової ціни за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком України, станом на 00:00 годин дати відвантаження Товару.

У разі зміни ціни Товару на дату оплати, а також при коригуванні ціни згідно п.5.2.3, Постачальник виставляє Покупцю коректувальні рахунки і розрахунки коригувань до податкових накладних.

Пунктом 4 Специфікації встановлені наступні умови оплати:

Покупець здійснить оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати прибуття товару на ст.Запоріжжя-Ліве. Оплата здійснюється на підставі оригіналів первинних документів.

Покупець здійснює оплату за отриманий товар виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату здійснення такого платежу (платежів), передбачених умовами специфікації до договору.

Згідно п. 5 Специфікації строк поставки: грудень 2018р.

На виконання умов, зазначених у Специфікації, відповідачем у грудні 2018 поставлено позивачу коксовий горішок 10-25 мм, марки ГК 2, ГК 3 загальною кількістю 800,46 тон, що підтверджується відповідними рахунками, актами до рахунку, залізничними накладними тощо (а.с. 37-161).

Таким чином, як зазначає позивач, нестача коксового горіху, який повинен був поставити відповідач у грудні 2018 складає 459,54 тон.

У зв`язку із чим, посилаючись на порушення відповідачем об`ємів поставки за Договором та Специфікацію, а також на умови п. 8.4 Договору, позивачем нарахована неустойка у розмірі 191 300,06 грн.

Доказів оплати нарахованої позивачем неустойки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, у п.8.4. спірного Договору сторонами визначено, що у разі порушення об`єму поставки, який обумовлений в узгодженій сторонами Специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленого у строк об`єму товару, обумовленого в Специфікації.

Отже, внаслідок поставки відповідачем товару з порушенням об`єму, а саме - 800,46 тон, замість 1 260,00 тон, враховуючи вартість однієї тонни товару 8 325,72 грн., позивачем нарахована відповідачу неустойка у розмірі 191 300,06 грн., з урахуванням приписів п. 8.4. Договору, яку останній просить стягнути з відповідача.

Проте, перевіривши розрахунок неустойки, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки при її розрахунку позивачем не враховані положення п. 2.6. спірного договору, згідно якого сторонами узгоджено, що поставка товару допускається з відхиленням по кількості +/- 5% від обсягів, погоджених у специфікаціях.

Таким чином, здійснивши перерахунок неустойки, судом встановлено що відповідачем у грудні 2018 року недопоставлено позивачу продукцію згідно специфікації № 10 у кількості 396,54 тонн.

Як встановлено матеріалами справи, з 13 січня по 14 лютого 2019 року відповідач здійснив допоставку Товару за специфікацією № 10 у кількості 361,751 сухих тон, що підтверджується відповідними рахунками, актами до рахунку, залізничними накладними, а недопоставленими залишилися 34,789 сухих тон.

Частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу встановлено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно наданих відповідачем коригувальних рахунків та актів узгодження ціни на дату оплати за продукцію вартість допоставленої продукції у кількості 361,751 сухих тон на дату оплати склала 3 457 598,88 грн. (з ПДВ), тому щодо об`єму товару в цій частині за розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення неустойка у розмірі 172 879,94 грн.

Щодо залишку недопоставлених 34,789 сухих тон Товару за специфікацією № 10, суд зазначає наступне.

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені», але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін».

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Зазначений вище висновок встановлений постановою Верховного Суду у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц.

При розрахунку неустойки у розмірі 5,0% від вартості недопоставленого у строк 34,789 сухих тон товару, слід зробити висновок, що пунктом 4 Специфікації передбачено оплату за отриманий товар виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату здійснення такого платежу (платежів), передбачених умовами специфікації до договору. Тому, враховуючи те, що товар у вказаній кількості взагалі не було допоставлено позивачу, суд при розрахунку неустойки вважає за доцільне застосувати ціну Товару за тонну сухої ваги встановлену в специфікації № 10 (8 325,72 грн.).

Отже, за розрахунком суду неустойка за недопоставлені 34,789 сухих тон Товару складає 14 482,17 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача.

З огляду на викладене, з відповідача підлягає до стягнення неустойка у сумі 187 362,11 грн. (172 879,94 грн. + 14 482,17 грн.).

Крім того, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу до 30 000 грн. та просив суд врахувати, що зобов`язання з допоставки товару за спірною специфікацією виконувалися відповідачем у січні-лютому 2019 року добровільно, без жодних претензій та вимог з боку позивача, а позивачем не підтверджено належними доказами наявності в нього будь-яких збитків, спричинених несвоєчасною поставкою товару.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Проте, за приписами ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи добровільне усунення відповідачем порушення умов Договору та недоведеність позивачем належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності збитків, понесених останнім внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та доцільне зменшення розміру штрафу (з урахуванням розрахунку, виконаного господарським судом) на 30% - до 131 153,48 грн.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Южкокс" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. В`ячеслава Чорновола, б. 1, код ЄДРПОУ 05393079) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) 131 153,48 грн. неустойки, 2 810, 43 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.06.2019

Суддя С.П. Панна