Ухвала суду № 82246315, 05.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22302/19

Провадження № 2-о/761/297/2019

У Х В А Л А

05 червня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

При цьому, у відповідності до положень ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Із змісту заяви не вбачається, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

При цьому, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» надано роз`яснення, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Проте, докази про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення, не додаються.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Між тим, заявником не зазначено заінтересованих осіб та даних про них у відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, таких як повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як визначено ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, що подана фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір має бути сплачено на рахунок отримувача № 31217206026011 , код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП) в сумі 384,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Тому, заявнику необхідно надати суду виправлену заяву, у якій вказати, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, вказати заінтересованих осіб та даних про них у відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, надати суду докази про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення та оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору на суму 384,20 грн. або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Після виправлених недоліків надати суду відповідну заяву з додатками для суду, а також їх копії у відповідності до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 177, 185, 293 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.