Ухвала суду № 82243979, 06.06.2019, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/636/19

Провадження № 1-кп/610/133/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: - судді Тімонової В.М.,

за участі секретаря –Бартєнєвої Ю.І.,

прокурора – Кривича І.В.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 , його захисника – адвоката Татьянка А.М.,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їхнього захисника - адвоката Чуненко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 07 травня 2019 року було продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим на строк 60 днів, тобто до 05 липня 2019 року.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим, мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики переховування їх від суду та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі злочинів проти власності.

Потерпілий ОСОБА_1 просив клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених вирішити на розсуд суду, однак через захисника надав заяву, в якій просить обвинувачених звільнити з-під варти, так як претензій матеріального і морального характеру не має.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме: на домашній арешт, так як наміру ухилятися від явки до суду та вчиняти інший злочин не мають.

Захисник Татьянко А.М. підтримав думку свого підзахисного, посилаючись на необгрунтованість клопотання прокурора про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник Чуненко В.Б. просила змінити запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на домашній арешт, посилаючись на міцні соціальні зв`язки її підзахисних та на те, що вони будуть з`являтися на всі виклики суду.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні ( ч.1 ст. 194 КПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Подвезько проти України» суд нагадує, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свобод не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством – він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У п.21 зазначеного рішення суд встановлював, що п.3 ст. 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватися абстрактно, але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.

На підставі матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 07 травня 2019 року щодо обвинувачених було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Балаклійським районним судом Харківської області запобіжний захід був продовжений з посиланням на існування ризиків можливості переховування обвинувачених від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконного впливу на свідків шляхом погроз і умовлянь з метою зміни їх показів.

ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності та пов`язаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 4 до 6 років.

На теперішній час триває судовий розгляд та здійснюється дослідження доказів та перевірка їх доказами: допитані обвинувачені, потерпілий та свідок обвинувачення, досліджено письмові докази. Останні підтвердили в судовому засіданні про те, що рідні обвинувачених до цього часу будь-якого тиску чи погроз до них не застосовували. Судовий розгляд відкладено на стадії дослідження письмових доказів, що характеризують обвинувачених.

Під час судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджено наявність у обвинуваченого місця проживання в АДРЕСА_1 , а також сім`ї, яка складається з матері ОСОБА_8 , 1970 року народження, та його неповнолітніх сестер ОСОБА_4 , 2014 р.н, та ОСОБА_4 , 2008 р.н., що свідчить про міцні соціальні зв»»язки обвинуваченого.

ОСОБА_3 , який за матеріалами справи мешкає в АДРЕСА_2 , неодружений. За наданими захисником документами ОСОБА_3 зареєстрований в гуртожитку АДРЕСА_3 разом із матір`ю ОСОБА_9 та неповнолітнім братом ОСОБА_10 , 2009 р.н. За характеристикою старшого ДОП СП Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області від 25.05.2019 року обвинувачений характеризується як особа, на яку скарг та заяв не надходило, не працює, спиртними напоями не зловживає.

ОСОБА_2 мешкав до затримання і на теперішній час зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_4 , не працює.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, оскільки на сьогоднішній момент продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинувачених від суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинене та вчинення іншого правопорушення.

Однак прокурором не доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Згідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор не довів обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, викладеним у клопотанні, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинувачених більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.177, 194, 331 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 06 серпня 2019 року.

Зобов`язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду.

Заборонити ОСОБА_2 без дозволу суду цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити на цілодобовий домашній арешт на строк 2 місяці, тобто до 06 серпня 2019 року.

Зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду.

Заборонити ОСОБА_4 без дозволу суду цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінити на цілодобовий домашній арешт на строк 2 місяці, тобто до 06 серпня 2019 року, з носінням електронного засобу контролю.

Зобов`язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду.

Заборонити ОСОБА_3 без дозволу суду цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 .

Виконання ухвали доручити Балаклійському ВП ГУНП в Харківській області та Куп`янському ПВ ГУНП в Харківській області.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий