Вирок № 82243743, 05.06.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/298/2019

Справа № 428/5054/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бойко Н.В.

за участю прокурора Гринченко Д.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

при секретарі судового засідання Березіної І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сєвєродонецьку кримінальне провадження № 12019130370000307 від 24 02. 2019 року стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Вороново, м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 28.04.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.115 ч.1 КК України до 11 років позбавлення волі,

2) 13.03.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2019 року до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 24.02.2019 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_2 , перебуваючи на трасі Сєвєродонецьк-Вороново із застосуванням насилля, яке не є небезпечним на момент вчинення правопорушення, відкрито заволодів мобільним телефоном ТМ «SAMSUNG» білого кольору.

ОСОБА_2 , проходячи біля зупинки №1, яка розташована на трасі Сєвєродонецьк-Воронове, побачив раніше невідому йому дівчину ОСОБА_1 Підійшовши до останньої, в ході бесіди у ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого, ОСОБА_1 дістала мобільний телефон та почала дзвонити. У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Після чого останній лівою рукою схопив праву руку потерпілої та почав викручувати її. Вихопивши телефон, ОСОБА_2 поклав його до правої кишені куртки та з місця вчинення кримінального правопорушення втік, а викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд.

Було встановлено, що викраденим у потерпілої ОСОБА_1 майном є мобільний телефон ТМ «SAMSUNG» білого кольору. (IMEI НОМЕР_1 ; IMEI НОМЕР_2 ), в якому на момент скоєння злочину знаходилась сім-карта з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

24.02.2019 під час проведення огляду місця події за адресою: місто Сєвєродонецьк, село Вороново на відстані 20 метрів від зупинки №1 було виявлено мобільний телефон ТМ «SAMSUNG» в корпусі білого кольору, під акумуляторною батареєю якого знаходиться наліпка з написом : (IMEI НОМЕР_1 ; IMEI НОМЕР_2 ), який в подальшому був вилучений та упакований в сейф пакет білого кольору, з пояснювальним текстом та підписами учасників огляду місця події.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9-1/263е від 12.03.2019 ринкова загальна вартість викраденого ОСОБА_2 майна, на момент вчинення кримінального правопорушення становить - 253 грн.33 коп.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 нанесені тілесні ушкодження у вигляді : садна ділянки правого передпліччя, яке згідно висновку експерта № 20 від 07.03.2019 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

Вказаними умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілої ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 ч.2 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав частково та пояснив, що 24.02.2019 року увечері він повертався додому з роботи на свинарнику поблизу с.Воронове. Він рухався по трасі Сєвєродонецьк-Воронове та побачив, що попереду йшла дівчина. Він наздогнав дівчину, спитав у неї, чому вона ходить біля свинарнику. Дівчина відповіла йому, що працює лісничим та почала дзвонити по мобільному телефону своєму керівництву. Між ними виник конфлікт, під час якого вони впали на землю. Коли дівчина впала, вона впустила мобільний телефон. Він підняв телефон, хотів його повернути дівчині, але вона почала бігти у бік траси. У скоєному кається.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що працює майстром лісу Сєвєродонецького лісництва. 24.02.2019 року вона перебувала на чергуванні, а приблизно о 17 годині закінчила чергування та пішла додому. Вона рухалася у бік траси Сєвєродонецьк-Воронове та бачила, що за нею рухається чоловік. Коли вона була біля зупинки №1, незнайомий чоловік, який йшов позаду сказав їй: «Стій». Вона зупинилася та спросила у чоловіка, що йому потрібно. Чоловік, а у подальшому вона дізналася, що це був ОСОБА_2 , спитав у неї чому вона ходить по свинарнику. Вона відповіла чоловікові, що вона працює у лісництві та часто знаходиться у лісі, оскільки це її службові обов"язки. Чоловік наказав їй, щоб вона з ним погуляла. Ця пропозиція її обурила та між ними почався словесний конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_2 схопив її за руку, почав її викручувати та потяг її до лісу. Коли вона вирвала свою руку, вона дістала мобільний телефон та почала дзвонити своєму керівництву. В цей момент ОСОБА_2 схопив її за руку, викрутив її за спину, вихопив мобільний телефон, після чого відштовхнув від себе. Вона впала на землю, з куртки випала її рукавиця. В цей час по дорозі їхала машина патрульної поліції, вона швидко підвелася та пішла їй назустріч та зупинила машину, а ОСОБА_2 побіг до лісу. На даний час претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має, просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ст.186 ч.2 КК України повністю підтверджується сукупністю зібраних, достатніх та взаємопов`язаних між собою, доказів кримінального провадження, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності у судовому засіданні:

З витягу з кримінального провадження №12019130370000307 від 24.02.2019 року вбачається, що відповідно до фабули на трасі Сєвєродонецьк-Воронове, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним на момент вчинення правопорушення відкрито заволодів мобільним телефоном SAMSUNG білого кольору (а.к.п.1)

Протоколом огляду місця події від 24.02.2019 року, та ілюстративною таблицею до нього, згідно якого у присутності двох понятих була оглянута відкрита ділянка місцевості, розташованої з лівого боку від проїздної частини Сєвєродонецьк-Воронове, зупинка №1 біля перехрестя вулиці Промислова. Під час проведення огляду місця події були виявлені та вилучені рукавиця в"язана бурого кольору та мобільний телефон SAMSUNG білого кольору. (а.к.п.8-16)

Протоколом пред"явлення особи для впізнання від 25.02.2019 року, та ілюстративною таблицею до нього, за участю потерпілої ОСОБА_1 , згідно якого, у присутності двох понятих, у потерпілої ОСОБА_1 попередньо з"ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання слідчого потерпіла відповіла, що може впізнати особу, яка 24.02.2019 в районі траси Воронове-Сєвєродонецьк заволоділа мобільним телефоном з застосуванням насильства за обличчям. На запитання, чи впізнає потерпіла когось з пред"явлених їй осіб, потерпіла ОСОБА_1 заявила, що впізнає особу під №4 за обличчям. Впізнаною особою є ОСОБА_2 ( а.к.п.39-40)

Висновком судової товарознавчої експертизи №19/113/9-1/263е від 12.03.2019 року, згідно якого ринкова вартість викраденого майна, а саме мобільного телефону марки «Samsung» модель «GT-E1202» White Duos в корпусі білого кольору, на момент скоєння кримінального правопорушення 24.02.2019 року, у справному та робочому стані могла становити 253,33 грн.( а.к.п.77-80)

Висновком судово-медичної експертизи №20 від 07.03.2019 року, згідно якого медичною документацією у лікарні у ОСОБА_1 встановлений діагноз: «Забій правого промінево-зап"ясного суглобу, садно ділянки правого передпліччя» Діагноз: «Забій правого промінево-зап"ясного суглобу» - об"єктивними клінічними даними не підтверджений і за ступенем тяжкості не оцінювався. Ушкодження: садно ділянки правого передпліччя - утворилось від контакту з тупим твердим предметом, за ступенем тяжкості кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Ушкодження: садно ділянки правого передпліччя - могло утворитись 24.02.2019 року при обставинах, вказаних в ході проведення допиту потерпілої ОСОБА_1 ..

Враховуючи дані експертизи і дані медичної документації, на тіло ОСОБА_1 було не менше одного травматичного впливу. ( а.к.п.69-70)

Протоколом слідчого експерименту від 27.02.2019 року, за участю потерпілої ОСОБА_1 , згідно якого у присутності двох понятих, статиста, спеціаліста, з застосуванням технічних засобів фіксації, потерпіла ОСОБА_1 розповіла та наглядно продемонструвала як 24.02.2019 року ОСОБА_2 , з застосуванням насильства, відкрито заволодів її майном. ( а.к.п.81-84)

Протоколом слідчого експерименту від 27.02.2019 року, за участю підозрюваного ОСОБА_2 , згідно якого у присутності двох понятих, статиста, спеціаліста, з застосуванням технічних засобів фіксації, підозрюваний ОСОБА_2 розповів та наглядно продемонстрував як 24.02.2019 року він відкрито заволодів майном потерпілої шляхом ривку. ( а.к.п.85-88)

Згідно ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України грунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв"язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з яким, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об"єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов"язків, безпосередньо дослідивши надані суду докази, зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, які є допустимими та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого стороною обвинувачення.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України)

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою»

Отже, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого за обставин встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.

Зокрема, суд бере до уваги: покази потерпілої ОСОБА_1 , які надані в межах обвинувачення.

Суд бере до уваги протокол огляду місця події від 24.02.2019 року, яким зафіксовано місце скоєння злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, протокол пред"явлення особи для впізнання, за участю потерпілої ОСОБА_1 , під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_2 як особу, яка відкрито, з застосуванням насильства заволоділа її мобільним телефоном, протоколи слідчого експерименту за участю обвинуваченого та потерпілої, які розповіли та наглядно продемонстрували обставини вчинення кримінального правопорушення.

Вищевказані протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення у справі.

Суд також бере до уваги висновки проведених та досліджених у судовому засіданні судових експертиз, які проведені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» мають право на проведення експертиз, а також узгоджуються з іншими об"єктивними доказами по справі.

Будь-яких істотних порушень КПК України під час досудового розслідування, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що всі досліджені докази у кримінальному правопорушенні є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів достатньою та взаємопов"язаною у зазначеному кримінальному провадженні, вони відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об"єктивність та правдивість.

Досліджені судом обставини, у своїй сукупності з очевидністю вказують на те, що обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх наслідки і бажав їх настання.

Показання обвинуваченого у судовому засіданні в частині того, що він не застосовував насильство до потерпілої, підібрав мобільний телефон після її падіння суд розцінює критично як намагання пом"якшити покарання, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме показаннями потерпілої, які є докладними, послідовними, логічними та узгодженими з висновком судово-медичної експертизи та протоколом слідчого експерименту за її участю, та протоколом слідчого експерименту за участю обвинуваченого, під час якого ОСОБА_2 наглядно продемонстрував, як шляхом ривку відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої.

Суд приходить до висновку, що під час судового розгляду доведені всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України.

Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 .. ОСОБА_6 , зазначених у реєстрі, яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч.4 ст.371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст..ст.22,26 КПК України, було задоволено.

Таким чином, на підставі об"єктивно з"ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору достатності і взаємозв"язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні умисних дій, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілої знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує їх за ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працює, інвалідом не є, раніше судимий ( а.к.п.32-33), за місцем мешкання характеризується задовільно (а.к.п.29), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває ( а.к.п.31), на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має.

Згідно ст.337 КПК України проводячи судовий розгляд стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, у якому зазначена обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно до ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, суд не визнає наявності щирого каяття у обвинуваченого, оскільки судом не встановлена наявність критичної оцінки обвинуваченим своїх дій, готовність нести відповідальність за вчинене та правові підстави для визнання поведінки обвинуваченого такою, що свідчить про його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи тяжкість вчиненного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а також вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого, обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, який вчинив умисний тяжкий злочин проти власності, раніше засуджувався за скоєння особливо тяжкого злочину, судимість за який не погашена, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_1 , яка просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, виходячи з обставин та зухвалості вчиненого злочину, тяжкості його наслідків, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, пов"язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ст. 186 ч.2 КК України.

Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України судом не встановлено.

Суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи думку потерпілої, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , вважає за доцільне призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ст.186 ч.2 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст..6 Конвенції про захист прав людини.

По даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сплив 26.04.2019 року. Враховуючи те, що під час судового розгляду клопотання про продовження або обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Відповідно до ст.72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року №2046-VIII) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання строк попереднього ув"язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув"язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 24.02.2019 року по 26.02.2019 року.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №19/113/9-1/263е від 12.03.2019 року, вартість якої згідно довідки №19/113/9-1/237д від 12.03.2019 становить 572 гривень 00 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири ) роки.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ст.72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року №2046-VIII) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання строк попереднього ув"язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув"язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 24.02.2019 року по 26.02.2019 року.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.02.2019 року (справа № 428/2369/19, провадження № 1-кс/428/2036/2019) на мобільний телефон ТМ «SAMSUNG» білого кольору (IMEI НОМЕР_1 ; IMEI НОМЕР_2 ), з сім-картою з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

Речові докази: рукавицю в"язану бурого кольору - залишити власнику ОСОБА_1 , мобільний телефон ТМ «SAMSUNG» білого кольору (IMEI НОМЕР_1 ; IMEI НОМЕР_2 ), з сім-картою з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_1 ..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/263е у сумі 572 (п"ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя Н.В.Бойко